Справа: № 357/6108/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Цуранов А.Ю. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
23 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2015 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання призначити пенсію,-
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.11.2014 ОСОБА_1 звернулась із заявою до УПФУ у м. Білій Церкві Київської області про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням № 2477/03 від 19.02.2015 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в зв'язку з тим, що період роботи, що період роботи заявниці в зоні з пільговим соціально-економічним статусом станом на 01.01.1993 становить 3 роки 4 місяці 28 днів, замість необхідних 4-х років.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Київською обласною державною адміністрацією 18.11.2008 позивач має статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до посвідчення НОМЕР_2 , виданого адміністрацією м. Желєзногорська Курської області 24.06.1994, ОСОБА_1 проживала в зоні із пільговим соціально-економічним статусом в Курській області у м. Желєзногорськ з 1988 по 24.06.1994.
З карти форми А ТОВ «РКЦ» ОСОБА_1 прибула у м. Желєзногорськ 14.12.1988 та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживала в АДРЕСА_2 , працюючи на заводі «Кристал».
Згідно довідки ТОВ «РКЦ» від 11.11.2014, ОСОБА_1 з 18.05.1991 по 24.06.1994 проживала по АДРЕСА_2 .
Судом першої інстанції встановлено, що з 03.08.1989 по 20.03.1993 ОСОБА_1 працювала на заводі «Кристал» у м. Желєзногорську Курської області, що станом на 01.01.1993 становить 3 роки 4 місяці 28 днів, а саме місто Желєзногорськ Курської області віднесене до зони проживання з пільговим соціально-економічним статусом.
Рішенням Желєзногорського міського суду Курської області від 30.01.2015 встановлено факт проживання ОСОБА_1 на території м. Желєзногорська Курської області в період з листопада 1988 року по 18.05.1991.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з положеннями ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Згідно з п. 4 частини першої ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до категорії 4 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Відповідно до п. 2 частини першої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: потерпілим від Чорнобильської катастрофи - особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 , передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Основними документами, що підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Київською обласною державною адміністрацією, посвідчення НОМЕР_2 , виданого адміністрацією м. Желєзногорська Курської області, карта форми А ТОВ «РКЦ», довідка ТОВ «РКЦ» від 11.11.2014, рішенням Желєзногорського міського суду Курської області від 30.01.2015, якими встановлено проживання позивача на території радіоактивного забруднення.
Враховуючи те, що для призначення пенсії позивачу із зниженням пенсійного віку, як особі, яка проживала на території радіоактивного забруднення понад 4 роки станом на 1 січня 1993 року, були наявні всі необхідні для цього документи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 19.05.2015 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна
.
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Безименна Н.В.
Аліменко В.О.