Справа: № 810/1582/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
24 липня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С,
суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України апеляційну скаргу позивача Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області про оскарження податкових повідомлень-рішень,-
Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління ДФС у Київській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2014 № 0002751500, № 0002761500, №0002771500, №0002781500, №0002791500, №0002801500, №0002811500.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів звертає увагу на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, Посадовими особами ДПІ у м. Славутичі у грудні 2014 року проведено камеральну перевірку КП «УЖКГ» щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань.
За наслідками перевірки складено наступні акти: № 776/15/31476318 від 12.12.2014, згідно якого встановлено порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання - екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, № 777/15/31476318 від 12.12.2014, згідно якого встановлено порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати за користування надрами № 778/15/31476318 від 12.12.2014, згідно якого встановлено порушення строку сплати узгодженого податкового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб.
На підставі висновків вказаних актів перевірок відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 15.12.2014: № 0002751500 про застосування штрафних санкцій у сумі 681,56 грн., № 0002761500 про застосування штрафних санкцій у сумі 2 159,87 грн., № 0002771500 про застосування штрафних санкцій у сумі 7011,10 грн., №0002781500 про застосування штрафних санкцій у сумі 4503,46 грн., № 0002791500 про застосування штрафних санкцій у сумі 46 646,38 грн..
№ 0002811500 про застосування штрафних санкцій у сумі 7 669,52 грн.
Відповідно до пп. 240.1.1 п. 240.1 ст. 240 ПК України платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення ( або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках).
Згідно ст. 269 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки) платниками податку - плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Отже, на КП «УЖКГ» як платника податків покладено обов'язок щодо своєчасної сплати екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, плати за користування надрами та плати за землю.
Щодо доводів апелянта відносно протиправності оскаржуваних повідомлень-рішень з посиланням на Закон України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію», то колегія суддів звертає увагу на наступне.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону, на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їх заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.
На суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам, енергогенеруючим компаніям та підприємствам Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на їх недоїмку з платежів до бюджетів усіх рівнів.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаних актів камеральних перевірок оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача застосовані саме штрафні санкції за несплату узгоджених платежів, а не пені.
Вказане також підтверджується розрахунками штрафної санкції до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, копії яких містяться в матеріалах справи, згідно яких до суми податкових зобов'язань, визначених такими рішеннями, пеню не включено.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що адміністративний позов є безпідставним, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 41, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу позивача - Комунального підприємства «Управління житлово-комунального господарства» - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур
Судді: І.Л. Желтобрюх
О.О. Шостак
.
Головуючий суддя Мамчур Я.С
Судді: Шостак О.О.
Желтобрюх І.Л.