"23" грудня 2010 р.справа № 2а-133/10(2а-517/09)
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Суховарова А.В. Сафронової С.В.
при секретарі судового засідання: Ліненко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділення ДАЇ з обслуговування адміністративної території Токмацького району та автомобільно-технічної інспекції УДАЇ УМВС України в Запорізькій області, інспектора дорожньо-патрульної служби УДАЇ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2, про визнання протиправними дій інспектора Резніка С.І. при складанні протоколу та визнання недійсним протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2009 року та його скасування разом із постановою, -
У серпні 2009 року позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому, уточнивши свої позовні вимоги (а.с.48-50), просив суд визнати протиправними дії інспектора дорожньо-патрульної служби УДАЇ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 при складанні протоколу серії ЯЯ №011657 від 10.07.2009 року та визнати недійсним протокол про адміністративне правопорушення від 10.07.2009 року, скасувати протокол серії ЯЯ №011657 по справі про адміністративне правопорушення від 10.07.2009 року, визнати недійсною та скасувати постанову АР по справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2010 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2010 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. Посилався на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини по справі.
Заперечень на апеляційну скаргу іншою стороною до суду не надавались.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з'явились, клопотань про розгляд справи за їх участі до суду не надходило, а тому, відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2009 року інспектором дорожньо-патрульної служби УДАЇ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії ЯЯ №011657, відповідно до якого, позивач 10.07.2009р., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Токмак на перехресті а/д Енергодар -Бердянськ, зайнявши смугу для руху ліворуч, рухався прямо, не зайнявши відповідної смуги, чим допустив порушення п. 11.1, 10.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.
На підставі цього протоколу 06 серпня 2009 року було винесено постанову серії АР по справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за вчинене правопорушення та накладено штраф у розмірі 425,00 грн.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі обґрунтовано складено протокол та винесено постанову, вина позивача доведена повністю, надано докази порушення, які знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Крім того, позивач, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення не заперечував проти порушення ним правил розташування транспортних засобів на проїзній частині.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем допущено порушення п.11.1 та п.10.4 ПДР України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.10.4 Правил дорожнього руху України, перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Відповідно до п.11.1 Правил дорожнього руху України, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
В даному випадку, кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів було визначено дорожнім знаком 5.16 «Напрямки руху по смугам», що підтверджується наданими відповідачем фотокартками (а.с.23)
Відповідно до ст..251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст..256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, в тому числі, зазначаються пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які також є доказом у справі, як це передбачено ст.251 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення від 10.07.2009р. позивачем, якому була надана можливість власноручно викласти свої пояснення щодо обставин скоєного правопорушення, зазначено: «Прошу рассмотреть протокол согласно ст.268 КУпАП в присутствии моего защитника по месту жительства».
Таким чином, при підписанні даного протоколу, ОСОБА_1 не заперечував проти вчинення ним адміністративного правопорушення.
Посилання апелянта про те, що на дорозі є вибоїни від середини лівої смуги до бордюру та відсутня розмітка, у зв'язку з чим він здійснив відповідний маневр, не знайшли свого підтвердження. Більш того, вказані твердження спростовано фотознімками, на яких чітко зображено, що ні вибоїн, ні бордюру на дорозі не було, та наявна дорожня розмітка.
За таких обставин, дії інспектора дорожньо-патрульної служби УДАЇ УМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та дії старшого інспектора АП УДАІ УМВС України в Запорізькій області Шип Інни Юріївни при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення є правомірними та узгоджуються з положеннями ч.3 ст. 2 КАС України та ст..19 Конституції України.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 15 січня 2010 року - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі.
Повний текст ухвали виготовлено 24 грудня 2010 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: С.В. Сафронова