Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.
21 липня 2015 року справа №812/141/15
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015р. у справі № 812/141/15 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Продукти" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 15387,32 грн.,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Продукти", в якому просив стягнути адміністративно-господарську санкцію у сумі 15310,77грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 76,55грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015р. у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
Позивач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Магазин "Продукти" зареєстровано у Луганському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів з 26.03.2013 року. Відповідно до положень статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та згідно поданого Звіту 10-ПІ від 25.02.2015 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, відповідач мав працевлаштувати 3 інваліда, але працевлаштував лише 2 інвалідів, 1 інваліда не працевлаштовано.
Фонд оплати праці штатних працівників складає 995,20 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 15311,00 грн.
За несвоєчасну сплату ТОВ "Магазин "Продукти" адміністративно-господарських санкцій за 2014 рік Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано підприємству адміністративно-господарську санкцію у розмірі 15310,77 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 76,55 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову.
Відповідно до ч.8 ст.69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.
Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п.1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 року за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.
Згідно з п.5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п. 1.1 п. 5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).
За змістом ст. 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.
Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до ст.20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Згідно п.2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Відповідно до п.1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 року за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті незалежно від місцезнаходження.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Магазин «Продукти» подало 12.03.2014 року до Сєвєродонецького міського центру зайнятості звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», у якій визначено потребу у робочій силі (вакансії) - 2 особи, а саме прибиральник робочих приміщень та укладальник-пакувальник, при цьому, у розділі ІІ «характеристики вакансії» вказано, що місця створено для працевлаштування інвалідів.
Згідно п.2.1 Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Тобто, після набрання чинності вказаним Порядком роботодавців звільнено від обов'язку щомісячно подавати звітність форми 3-ПН, а встановлено новий обов'язок - своєчасно інформувати відповідні територіальні центри зайнятості про виникнення вакансій. При цьому, центри зайнятості повинні обліковувати таку вакансію до її заповнення або відкликання.
Так, згідно листа Сєвєродонецького міського центру зайнятості № 13/04-1379 від 27.05.2015 року від ТОВ «Магазин «Продукти» у 2014 році надійшло 2 вакансії станом на 12.03.2014 року. Протягом року, для вирішення питання працевлаштування, вакансії ТОВ «Магазин «Продукти» було запропоновано 38 особам. Одна з них працевлаштована, 37 відмовились від роботи. Відмов підприємства від працевлаштування осіб з інвалідністю не було.
Тобто, після заповнення однієї вакансії згідно звітності 3-ПН ТОВ «Магазин «Продукти» від 12.03.2014 року Сєвєродонецький міський центр зайнятості продовжував пошук інвалідів для працевлаштування до вказаного товариства на незайняту вакансію укладальника-пакувальника.
З огляду на викладене суд не вбачає вини відповідача у невиконанні нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2014 році.
Тому сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів саме в кількості 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік не є безумовною підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій, що можливе лише у випадку не вчинення підприємством прямо передбачених законодавством заходів для працевлаштування інвалідів та прямого порушення вимог Закону № 875, чого позивачем у даній справі не доведено.
Таким чином суд не погоджується з доводами апеляційної скарги, що роботодавець зобов'язаний сплачувати штрафні санкції на підставі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки вказана норма не ставить обов'язок підприємства щодо забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві. ТОВ «Магазин «Продукти» вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів у 2014 році.
На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015р. у справі № 812/141/15 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин "Продукти" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 15387,32 грн. - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015р. у справі № 812/141/15 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Колегія суддів М.Г. Сухарьок
Т.Г. Гаврищук
А.А. Блохін