Ухвала від 04.11.2010 по справі 4080/10

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2010 р.справа № 2-77/09

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Уханенка С.А. Сафронової С.В.

при секретарі судового засідання: Близнюк Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради на постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити виплати державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку, -

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради та просила суд визнати неправомірними дії відповідача, щодо відмови нараховувати та сплачувати державну допомогу по догляду за дітьми в розмірі встановленого законом мінімуму для дітей віком до 6 років, зобов'язати відповідача з 01 грудня 2008 року сплачувати щомісячно допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку в розмірі встановленого законом мінімуму для дітей віком до 6 років, стягнути з відповідача заборгованість по виплаті державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 09 липня 2007 року по листопад 2008 року в розмірі 12474,66 грн.

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірною відмову відповідача щодо проведення перерахунку та виплати позивачу розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року виходячи з прожиткового мінімуму на дитину на дитину віком до 6 років. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок та здійснити виплату розміру допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з прожиткового мінімуму на дитину на дитину віком до 6 років, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має синів -ОСОБА_2, та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Законом України “Про державний бюджет України на 2007 рік” було встановлено наступне:

- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач проводив виплати відповідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним. Це рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Таким чином, при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку слід керуватися ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” з урахуванням рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007-з 09.07.2007 року.

Проте відповідач рішення Конституційного суду України не виконував, що й стало причиною звернення позивача до суду за захистом порушених прав.

Посилання відповідача на відсутність відповідного фінансування даних видатків, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки незалежно від того, чи визначено в рішенні Конституційного Суду України порядок його виконання, відповідні державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тобто, навіть при відсутності належного фінансування державою даного виду виплат, відповідач був зобов'язаний діяти на підставі і у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією.

Приймаючи до уваги той факт, що ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення»Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», втратила чинність з 09.07.2007 року, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні вимог по стягненню недоплачених сум по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, виходячи з наступного, відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та розділу ІІ і розділу ІІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»стаття 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»була викладена в наступній редакції «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень».

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 28/2008 (№ 10-рп/2008) положення наведених законів, якими визначено розмір державної допомоги по догляду за дитиною не визнавалися неконституційними, що свідчить про їх чинність та про правомірність дій відповідача щодо нарахування і виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Відповідач проводив виплати відповідно до чинного законодавства що підтверджується відповідною довідкою.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпропетровську ради -залишити без задоволення.

Постанову Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2009 року -залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 14 грудня 2010 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: С.В. Сафронова

Попередній документ
47350372
Наступний документ
47350374
Інформація про рішення:
№ рішення: 47350373
№ справи: 4080/10
Дата рішення: 04.11.2010
Дата публікації: 12.08.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: