Справа № 386/696/15-к
Провадження № 1-кп/386/71/15
13 липня 2015 року смт. Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в смт Голованівськ обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015120130000302 від 14.12.2013 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта професійно- технічна, не військовозобов”язаного, стан здоров”я задовільний, одруженого, на утриманні син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пільг не має , не депутата, раніше не судимого , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України;
- угоду про примирення від 29.06.2015 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5
01.07.2015 року до суду надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України разом з угодою про примирення , укладеною підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 , відповідно до якої сторонами кримінального провадження визнано наступне обвинувачення :
ОСОБА_4 заподіяв потерпілій ОСОБА_5 умисне легке тілесне ушкодження, при таких обставинах :
13.06.2015 року близько 02.00 год в с.Роздол Голованівського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився в приміщенні веранди житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_2 , в якому проживає неповнолітній ОСОБА_7 , знаходився біля приміщення магазину, що розташований по АДРЕСА_3 , де на той час знаходилась ОСОБА_5 . Під час розмови ОСОБА_4 , вчинив сварку з ОСОБА_5 , в ході якої у нього виник умисел , направлений на заподіяння тілесних ушкоджень останній. З метою реалізації вказаного умислу , діючи з прямим умислом , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків і бажаючи їх настання ОСОБА_4 на підставі раптово виниклих неприязних відносин , умисно наніс один удар кулаком правої руки в область лобу зліва ОСОБА_5 , після чого відразу наніс ще один удар правою рукою в область лівого плеча останньої, внаслідок чого ОСОБА_5 впала на асфальтне покриття правим плечем та правим стегном. В результаті цього ОСОБА_4 спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_5 у вигляді підшкірної гематоми лобу зліва, крововиливу на правому плечі та синця на правому стегні, які відповідно до висновку експерта №92 від 15.06.2015 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Згідно вказаної угоди ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у заподіянні потерпілій ОСОБА_5 умисного легкого тілесного ушкодження, зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому засіданні.
Потерпіла ОСОБА_5 від будь-яких претензій матеріального характеру повністю відмовилась , у зв'язку з тим , що матеріальна шкода даним кримінальним правопорушенням їй не заподіяна.
Сторони кримінального провадження погодились на призначення підозрюваному покарання по ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді 100 годин громадський робіт .
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України , визнав повністю і суду показав, що він дійсно наніс тілесні ушкодження потерпілій під час сварки.
Між ними укладено угоду про примирення .
Він розуміє свої права , визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України , тобто , що він має право на судовий розгляд в повному обсязі, йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження мирової угоди , характер обвинувачення , вид та міра передбаченого угодою покарання .
Угоду з потерпілою про примирення він уклав добровільно , просить її затвердити.
Потерпіла ОСОБА_4 суду показала , що претензій до обвинуваченого не має. Подія між ними виникла раптово , тому вони помирились , матеріальних збитків їй не спричинено.
Угоду про примирення вона уклала добровільно, наслідки укладення та затвердження угоди щодо обмеження права оскарження вироку , позбавлення права в подальшому вимагати притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі , просить угоду затвердити.
Прокурор клопотання потерпілої та обвинуваченого про затвердження угоди про примирення підтримав, вважає , що вона відповідає вимогам закону , тому її необхідно затвердити, визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст. 125 КК України та призначити йому узгоджене угодою покарання по ч.1 ст. 125 КК України у вигляді 100 годин громадський робіт .
Суд , розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, заслухавши обвинуваченого , потерпілу , прокурора , дійшов до висновку , що угода підлягає затвердженню, виходячи з наступного :
Згідно ч. 5 ст.469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватись в будь - який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення , передбачене ч.1 ст. 125 КК України - заподіяння умисного легкого тілесного ушкодження , яке , згідно ст. 12 КК України , відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості.
Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права , визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Потерпіла ОСОБА_8 також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення сторонами угоди про примирення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій ,будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді,умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України, не порушують законних прав та інтересів сторін .
Міра покарання, яка узгоджена сторонами ,є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого і відповідає вимогам та загальним засадам призначення покарання, передбачена санкцією ч. 1 ст. 125 КК України .
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право , зокрема , затвердити угоду. За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається , що угода може бути затверджена , він ухвалює вирок , яким затверджує угоду , і призначає узгоджену сторонами міру покарання .
Суд , заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої, дослідивши обвинувальний акт, угоду про примирення , матеріали досудового розслідування дійшов до висновку , що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні інкримінованого йому правопорушення , кримінальне провадження свідчить про наявність обставин та фактичних підстав для визнання винуватості і його дії вірно кваліфіковані по ч. 1 ст. 125 КК України .
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, угода про примирення не суперечить положенням ч.2, 4 ст. 469 КПК України , за своїм змістом відповідає вимогам ст. 473 КПК України та ч. 2 ст. 125 КК України , в тому числі стосовно міри та виду узгодженого сторонами покарання та наслідків невиконання угоди .
Суд не має сумнівів в тому , що обвинувачений цілком розуміє , що він має право на судовий розгляд ,під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а обвинувачений має права, визначені пунктом першим ч. 4 ст. 474 КПК України та розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди , передбачені ст. 473 КПК України , зокрема , характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи ,які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом ,він цілком розуміє свої права ,передбачені ч. 5 ст. 474 цього Кодексу.
Суд переконався в тому , що укладення угоди сторонами є добровільним , тобто не є наслідком примусу, застосування насильства , погроз або наслідком обіцянок чи дій, будь-яких інших обставин , ніж ті, що передбачені в угоді.
Підстав для відмови в затверджені угоди судом не встановлено.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним необхідно затвердити , обвинуваченого визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України , так як вина його доведена і його дії вірно кваліфіковані по ч. 1 ст. 125 КК України та призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання.
Запобіжний захід відповідно до видів , передбачених ст. 131 КПК України,обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст.ст. 314,373,374,468,469,471,473,475 КПК України , суд
Затвердити угоду про примирення , укладену 29.06.2015 року між сторонами кримінального провадження - потерпілою ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 1-кп/386/71/15 , зареєстрованому в ЄРДР за №12015120130000302 від 14.06.2015 року за ч. 1 ст. 125 КК України .
На підставі затвердженої сторонами кримінального провадження угоди про примирення ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання по ч. 1 ст. 125 КК України, узгоджене потерпілим та підозрюваним в угоді про примирення від 29.06.2015 року , у виді 100 годин громадський робіт .
Матеріали досудового провадження на 76 арк , витребувані судом , долучити до матеріалів судового провадження .
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через Голованівський районний суд Кіровоградської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок , якщо його не скасовано , набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції .
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку .
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення .
Учаснику судового провадження , який не був присутній в залі судового засідання , копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1