Справа №22-ц-4118/11Головуючий у І інстанціїОСОБА_1
Категорія44Доповідач у 2 інстанції Матвієнко
23.06.2011
Іменем України
23 червня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді: Волохова Л.А.,
суддів: Матвієнко Ю.О., Панасюка С.П.,
при секретарі: Білан К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Бендюгівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, треті особи - управління Державного комітету земельних ресурсів у Кагарлицькому районі Київської області, Київська обласна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», про визнання недійсним і скасування державного акту на право власності на земельну ділянку та встановлення правил добросусідства,
В листопаді 2010 року представник позивача звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що позивач по справі ОСОБА_2 та її рідна сестра ОСОБА_5 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 та являються його співвласниками в рівних частках після смерті матері. Вищевказаний будинок був придбаний матір»ю позивача у 1973 році на підставі договору купівлі-продажу. Право власності на земельну ділянку, що знаходиться під домоволодінням, не оформлене, оскільки між позивачем та відповідачами існує спір стосовно межі земельної ділянки, виходячи з наступного. При оформленні права власності на земельну ділянку спадкодавцем відповідачів ОСОБА_6 в грудні 1997 року були допущені порушення при складанні акту встановлення на місцевості та узгодження зовнішніх меж земельної ділянки в зв»язку з підробленням підпису ОСОБА_5, як суміжного землекористувача. При переоформленні у 2008 році права власності відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на суміжну земельні ділянку по вулиці Гагаріна, 25-а, в селі Бендюгівка Кагарлицького району, межі земельної ділянки не відновлювались і з позивачем не погоджувались. На даний час відстань від зовнішньої стіни будинку відповідачів до земельної ділянки, якою користується для обслуговування будинку позивач, становить 0,78 м., а стежка, якою користувалася позивач, взагалі опинилася за парканом, встановленим відповідачами без її згоди. Таким чином, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 241665, виданий 23.07.2008 року на ім»я ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 0,2497 га, розташовану за адресою: село Бендюгівка Кагарлицького району, вулиця Гагаріна, 25-а, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, є недійсним та підлягає скасуванню, як такий, що порушує права позивача, як землекористувача суміжної земельної ділянки. Крім визнання недійсним та скасування державного акту, представник позивача також просила суд зобов»язати відповідачів дотримуватись правил добросусідства.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з»ясування всіх обставин справи, а також на порушення судом норм процесуального права, просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову ОСОБА_2
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником Ѕ частини домоволодіння за адресою: Київська область, Кагарлицький район, село Бендюгівка, вулиця Гагаріна, 26, та землекористувачем земельної ділянки, на якій це домоволодіння розташоване.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих кожному з них 19 жовтня 2005 року державним нотаріусом Четвертої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, успадкували після смерті ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,25 га по вулиці Гагаріна, 25-а в селі Бендюгівка Кагарлицького району Київської області, по Ѕ частині кожен (а.с.124, 125).
На підставі вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за законом від 19 жовтня 2005 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 23 липня 2008 року отримали Державний акт серії ЯЖ № 241665 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2497 га, розташовану в селі Бендюгівка Кагарлицького району Київської області по вулиці Гагаріна, 25-а, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем ОСОБА_2 в судовому засіданні не було доведено факту порушення її прав видачею 23 липня 2008 року відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,2497 га по вулиці Гагаріна, 25-а в селі Бендюгівка Кагарлицького району Київської області.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що Державний акт про право приватної власності на земельну ділянку було видано відповідачам 23 липня 2008 року на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом на майно, яке вони отримали після смерті ОСОБА_6 Порушень встановленого законом порядку під час видачі їм Державного акту судом не встановлено, що підтверджується матеріалами технічної документації щодо переоформлення державного акту на право спільної сумісної власності на земельну ділянку (а.с.118-133), в якій зокрема наявний висновок управління земельних ресурсів у Кагарлицькому районі Київської області від 17.06.2008 року за № 04-26-2057 про надання дозволу на використання відповідачами земельної ділянки без зміни цільового призначення.
Доказів того, що відповідачі внаслідок встановлення паркану змінили межу між їхніми земельними ділянками, незаконно захопивши при цьому частину земельної ділянки, якою користується позивач, остання суду не надала, в зв»язку з чим обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відхилення цих її доводів.
Доводи апелянта про порушення прав позивача в зв»язку з накладанням земельної ділянки, належної відповідачам, на земельну ділянку, якою користуються позивач та її сестра, є необґрунтованими та не беруться до уваги колегією суддів, оскільки позивачем суду не було надано доказів, які б підтверджували правомірність користування нею відповідною земельною ділянкою та про розміри і межі останньої, що дало б суду можливість зробити відповідні висновки про наявність порушень прав позивача з боку відповідачів.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права колегією суддів відхиляються, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення, апеляційна скарга не містить.
При таких обставинах, коли судом першої інстанції повно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 04 травня 2011 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: