Броварський міськрайонний суд Київської області
м.Бровари Справа № 2-а-8411/2011 року
25 липня 2011 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Білик Г.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання провести перерахунок та виплату основної та додаткової пенсій по інвалідності та підвищення до пенсії як інваліду війни,
В липні 2011 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області .
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що він є він є особою, яка постраждала від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, інвалідом ІІ групи, хвороба, пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС. В управлінні Пенсійного фонду України у м.Броварах Київської області він перебуває на обліку та одержує пенсію, як інвалід ІІ групи, що має професійне захворювання, пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС. Не погоджуючись з розміром нарахованої йому основної та додаткової пенсії, позивач звернувся з позовом до суду та просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України м.Броварах Київської області провести перерахунок основної пенсії по інвалідності, відповідно до ч.4. ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % пенсії за віком, починаючи з 2011 року та здійснити їх виплату з врахуванням вже проведених виплат.
Крім того позивач як інвалід ІІ групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням її підвищення в розмірі 350 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідач нараховує позивачу підвищення до пенсії в розмірі 40 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України 2939-IV від 05.10.2005 року.
Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач в липні 2011 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області з заявою про перерахунок пенсії з врахуванням підвищення згідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», однак отримав відмову в задоволенні своїх вимог, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати таку відмову неправомірною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії як інваліду війни у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 350 % від мінімальної пенсії за віком, починаючи з 13 липня 2011 року.
Представник відповідача до суду надав заперечення, в якому позовні вимоги не визнає в повному обсязі мотивуючи тим, що розмір пенсії позивачу нараховується на підставі постанов Кабінету Міністрів України, які є обов'язковими для виконання. Управління Пенсійного фонду України є органом виконавчої влади, а тому не виконувати чинні постанови вищого органу виконавчої влади не в праві. Конституційний суд України не приймав рішення щодо неконституційності положень ст.13 «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» змінених Законом № 2939 - IV від 05.10.2005 року, тому положення вказаної статті є чинними саме в цій редакції.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, об'єктивно дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України м.Броварах Київської області та одержує пенсію по ІІ групі інвалідності, професійного захворювання пов'язаного з наслідками ліквідації аварії на ЧАЕС, а також щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, починаючи 07 липня 2011 року, що підтверджується посвідченням серії А № 204220 від 18 березня 1993 рок, виданого Київською обласною державною адміністрацією.
Як інвалід війни ІІ групи, позивач має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та отримує підвищення інваліду війни з 12 липня 2011 року.
У Законі №796-ХІІ викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом №796-ХІІ, є безпідставним.
Порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи і додаткової пенсії визначається Кабінетом Міністрів України. Проте, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Тому Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом №796-ХІІ зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій. Навпаки, у ч.1 ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Отже за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654, якою керується відповідач при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Зі ст.50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», випливає, що під час визначення розміру пенсій та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Як встановлено у п. 27 ч. 4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції, що діяла до 01.01.2006 року, інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 400 процентів мінімальної пенсії за віком, II групи - 350 процентів мінімальної пенсії за віком, III групи - 200 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п.3 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 5 жовтня 2005 року N 2939-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено в наступній редакції : "Інвалідам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються: інвалідам I групи - у розмірі 50 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи - 40 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, III групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність".
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод, людини є головним обов'язком держави.
Ст. 8 Конституції встановлює, що норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Ст. 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Оскільки позивач є інвалідом війни ІІ групи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема, право на отримання відповідного розміру пенсії.
Наділивши зазначеною соціальною гарантією інвалідів війни, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Відповідно ст. 2 Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що є чинною на даний час, права та пільги для ветеранів війни і членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України і законодавством колишнього Союзу РСР, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Конституційний суд неодноразово розглядав проблему, пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами.
У рішенні Конституційного Суду України від 11.10.2005 року за № 8-рп/2005, визначено, що зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики, пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту і обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати підвищення до пенсії інвалідам війни в розмірі 350%, мінімальної пенсії за віком суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. 3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до набрання чинності Законом N 2939-IV з 01.01.2006 року, так як цей Закон передбачав в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. 3 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення “Про Пенсійний фонд України” та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Разом з тим, слід наголосити, що відповідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені в ст.100 КАС України, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії по інвалідності, відповідно до ч.4. ст.54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачену ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 75 % пенсії за віком, починаючи з 07.07.2011 року та здійснити їх виплату з урахуванням вже проведених виплат, провести перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру 350 % мінімальної пенсії за віком, відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до внесення змін Законом N 2939-IV від 5 жовтня 2005 року та провести виплату відповідно до проведеного перерахунку з врахуванням вже проведених виплат, починаючи з 12.07. 2011 року.
В задоволенні позовних вимог позивача, щодо визнання неправомірними дій відповідача в частині відмови в перерахунку основної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, підвищення до пенсії, суд вважає необхідно відмовити, оскільки Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області є підвідомчим органом вищестоящих органів і підпорядковується їхнім наказам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 22,64, 152 Конституції України, ст.т.2, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту», ст.ст.14, ч.4 ст. 50, ч.4 ст. 54, 67 Закону України ”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 року № 8-рп/2005, від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, Законом України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, ст. ст. 7, 8, 9, 10, 11, 71, 99, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити - частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Броварах Київської області провести ОСОБА_1 перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи": основної пенсії - в розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, додаткової пенсії - в розмірі 75 (сімдесят п'ять ) % від мінімальної пенсії за віком з врахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, починаючи з 07 липня 2011 року та здійснити їх виплату з врахуванням вже проведених виплат.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах Київської області провести перерахунок підвищення до пенсії ОСОБА_1, виходячи з розміру 350 % мінімальної пенсії за віком, відповідно ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у відповідності до розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, починаючи з 12 липня 2011 року та провести відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат.
Постанова - підлягає негайному виконанню.
В задоволенні інших позовних вимог, - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Г.О.Білик