справа № 2-2220/10
Іменем України
15 червня 2010 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючогоОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати та виплатити недоплачені кошти,
ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до - Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах (далі - Управління ПФУ у м. Броварах) про визнання дій неправомірними та зобов'язання зробити перерахунок пенсії. Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що вона є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії із встановленням II групи інвалідності, а тому згідно ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року державні пенсії такій категорії осіб не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком. Також позивач зазначив, що згідно ст. 50 цього Закону йому, як особі, що віднесена до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинна бути теж призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. У грудні 2009 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок їй розміру пенсії, проте Управління ПФУ у м. Броварах відмовило їй в здійсненні перерахунку пенсії.
Із виплатою пенсії у розмірі, в якому на даний час отримує, позивач не погоджується, просила суд визнати дії відповідача щодо нарахування пенсії неправомірними, зобов'язати Управління ПФУ у м. Броварах провести перерахунок розміру державної та додаткової пенсій як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та інваліду другої групи із встановленим причинно-наслідковим зв'язком із Чорнобильською катастрофою, починаючи з січня 2009 року та виходячи з того, що розмір державної пенсії має становити 8 мінімальних пенсій за віком, а додаткової - 75% мінімальної пенсії за віком.
Позивач у судове засідання не з'явилась, направивши клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилась, проте надала заяву про розгляд справи за її відсутності та письмові заперечення проти позову із викладом обставин справи та обґрунтуванням необхідності відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи, перебуває на обліку в Управлінні ПФУ у м. Броварах та отримує пенсію відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ст. 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року пенсії особам, віднесеним до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії встановлюються у вигляді державної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із ч. 4 ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії, що визначаються інвалідам II групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком. А відповідно до ст. 50 вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи, віднесеним до І категорії, виплачується у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Частина 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що набрала чинності 31 жовтня 2006 року, передбачає, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до І, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Пунктом 28 Розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року внесено зміни до вищенаведених статей Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Передбачено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по II групі інвалідності - 200% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а особам, віднесеним до І категорії, інвалідам II групи здійснюються виплати додаткової пенсії у розмірі 20% прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб.
Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року вищенаведені положення Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року визнані неконституційними, тому згідно п. 5 резолютивної частини цього рішення вони втрачають чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України.
Судом встановлено, що при виплаті ОСОБА_3 пенсії Управління ПФУ у м. Броварах керувалось нормами постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28.05.2008 року №530 та постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" від 16.07.2008 року №654, відповідно до яких, особам, віднесеним до категорії І, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах інвалідам II групи - 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Проте суд вважає, вказані дії відповідача неправомірними з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно висновків Конституційного Суду України, викладених у його рішенні від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
У ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії " від 05 жовтня 2000 року основні державні соціальні гарантії, до яких відноситься, зокрема і мінімальний розмір пенсії за віком, встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Виходячи із встановленого чинним законодавством України розміру мінімальної пенсії за віком та прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, гарантований особі, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом II групи ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" перевищує розмір пенсій зазначеній категорії осіб, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року №654.
Відтак, виходячи з наведеного та загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають саме положення ст.ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", які передбачають, що пенсії, які визначаються інвалідам II групи, які отримали інвалідність внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими за 8 мінімальних пенсій за віком, а відповідно до ст. 50 вказаного Закону додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам II групи, віднесеним до І категорії, виплачується у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, а не норми постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 та від 16 липня 2008 року №654.
Разом з тим, вищевказані зміни внесені підпунктом 12 пункту 28 розділу ІІ Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.
Щодо нарахування та виплати державної та додаткової пенсії позивачу з 01.12.2009 року, то вони на думку суду підлягають задоволенню з огляду на те, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» ні будь-якими іншими нормативно-правовими актами не встановлено обмежень щодо подібних виплат.
За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління ПФУ у м. Броварах здійснити ОСОБА_3 перерахунок розміру державної пенсії як особі, віднесеної до І категорії, інваліду II групи, виходячи з того, що розмір державної пенсії повинен становити 8 мінімальних пенсій за віком, встановленої на момент виплати, а додаткової - 75% мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача перерахувати та здійснювати їй виплату пенсії у зазначеному розмірі з 01 грудня 2009 року.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на вищевикладене, відповідно до ст. ст. 8, 22, 151 Конституції України, Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 року від 22 травня 2008 року, та, керуючись ст. ст. 15, 209, 212-215 України, -
Позов задовольнити.
Визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області неправомірними.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області здійснити перерахунок розміру державної пенсії ОСОБА_3 як особі віднесеної до І категорії, інваліду ІІ групи виходячи з того, що розмір державної пенсії повинен становити вісім мінімальних пенсій за віком, а додаткової - 75 % мінімальної пенсії за віком, зобов'язати відповідача здійснити позивачу виплату пенсії у зазначеному розмірі з 01 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум, згідно вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Петришин