справа № 2-387/10
Іменем України
15 червня 2010 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючогоОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання договору дарування недійсним та визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності, -
До суду звернулась ОСОБА_3 із позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_4 вони з 1994 року по кінець 2006 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, і мають спільну дочку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. Під час спільного проживання із відповідачем ОСОБА_4 21 травня 1997 року нею була придбана квартира №9, по вулиці Грушевського у будинку №1-а в м. Бровари.
18 червня 1997 року вона подарувала дочці ОСОБА_6, від імені якої діяв відповідач ОСОБА_4, 1\2 частину квартири №9, по вулиці Грушевського будинок №1-а в м. Бровари. Також під час спільного проживання позивачка та ОСОБА_4 за спільні кошти придбали квартиру №9, по вулиці Київській будинок №308 в м. Бровари.
У лютому 2007 року позивачці стало відомо, що відповідач ОСОБА_4 подарував їхню спільну квартиру, без згоди позивачки, своїй матері ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_4 порушив право позивачки на розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, і позбавив позивачку права власності на 1\2 частину квартири №9, по вулиці Київській будинок №308 в м. Бровари.
Позивачка просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 1994 року по жовтень 2006 року, визнати недійсним договір дарування квартири №9, по вулиці Київській будинок №308 у м.Броварах в частині передачі у власність ОСОБА_5 1\2 спірної квартири, визнати за нею право власності на 1\2 частину спірної квартири.
Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом, де після неодноразових уточнень, просив встановити факт проживання однією сім'єю та визнати право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, обґрунтовуючи тим, що дана квартира є об'єктом права спільної сумісної власності.
Справа слухалась судами уже неодноразово.
У судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_7 позов підтримали та пояснили, що з 1994 року сторони проживають однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 21.05.1997 року позивачка купила квартиру АДРЕСА_1, гроші на придбання якої позичила. Кошти виручені із продажу 11.11.1997 року двокімнатної квартири АДРЕСА_2 у розмірі 12, 5 тис. дол. США були використані на погашення боргу. У липні 2001 року відповідач придбав квартиру №9, по вулиці Київській будинок №308 у м.Броварах, однак згодом позивач із братом продали домоволодіння батька в с. Рожни і 9 тис. доларів США позивачка віддала відповідачу. У лютому 2007 року позивачці стало відомо, що відповідач ОСОБА_4 подарував їхню спільну квартиру, без згоди позивачки, своїй матері ОСОБА_5 Вважає, що даний договір укладений всупереч чинному законодавству та порушує її права у спільній сумісній власності.
Відповідач та його представник ОСОБА_8 не заперечували проти вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю з 1994 року. Однак відповідач стверджує, що у позивачки, її бувшого чоловіка ОСОБА_9 та спільної дочки сторін по справі на праві власності була квартира була №15 по вул. Грушевського №3-б. Відповідач за свої кошти купив ОСОБА_9 однокімнатну квартиру, а потім за свої ж кошти купив квартиру АДРЕСА_1. В подальшому відповідач продав своє кафе «НЛО» і купив квартиру №9, по вулиці Київській будинок №308 у м. Броварах, яку в січні 2007 року подарував матері ОСОБА_5
Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження, 18.12.2006 року народилась ОСОБА_10, батьком якої зазначено ОСОБА_4, мати - ОСОБА_3.
Матеріалами справи встановлено, що 21 травня 1997 року ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1.
18 червня 1997 року ОСОБА_3 подарувала 1\2 частину зазначеної квартири ОСОБА_10
11 листопада 1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_10 продали квартиру АДРЕСА_2 .
03 липня 2001 року ОСОБА_4 купив квартиру №9 по вулиці Київській у будинку №308 у м. Броварах.
12 січня 2007 року ОСОБА_4 подарував зазначену квартиру своїй матері ОСОБА_5
Сторонами не заперечувався той факт, що вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 1994 року по жовтень 2006 року.
Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що 27 серпня 1996 року розірвано шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_3. Беручи до уваги даний факт, суд приходить до висновку, що позовні та зустрічні вимоги про встановлення факту проживання однією сім'єю підлягають частковому задоволенню.
В решті позовних вимог та зустрічних позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що спірні квартири придбані в 1997 році та 2001 році, тому правовідносини виникли під час дії Кодексу про шлюб та сім'ю УРСР, який не передбачав правових наслідків проживання однією сім'єю без реєстрації щодо майнових прав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними. Розмір частки кожного визначається ступенем його трудової участі.
Позивачем у судовому засіданні не доведено вкладення її коштів у придбання ОСОБА_4 квартири №9, по вулиці Київській у будинку №308 у м. Броварах, тому підстав для визнання даної квартир спільною сумісною власністю не має. Аналогічно відповідачем не доведено факту вкладення його коштів у придбання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1.
Відповідно вимоги про визнання зазначених квартир спільною сумісною власністю задоволенню не підлягають та відсутні підстави для визнання недійсним договору дарування від 12 січня 2007 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Таким чином, заслухавши пояснення учасників процесу, надавши об'єктивну оцінку зібраним доказам по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про встановлення факту проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з вересня 1996 року по жовтень 2006 року підлягають задоволенню. Разом з тим, враховуючи, що чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство, не передбачало спільної сумісної власності для осіб, які проживають разом без реєстрації шлюбу та сторонами не доведена їх участь у купівлі спірних квартир, які за ними не зареєстровані, підстав для задоволення іншої частини позовних вимог та зустрічного позову не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов та зустрічний позов задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_4 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з вересня 1996 року по жовтень 2006 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог та зустрічних позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Петришин