Справа №2-а-183/10
28 січня 2010 року. Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого - судді - Міхієнкової Т.Л.
при секретарі - Бражник О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Броварах про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни"
встановив:
У грудні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Броварах про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "'Дітям війни" за 2006-2009 роки, який обґрунтувала наступним чином. Відповідно до ст.1 Закону України від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" позивач є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 вищезазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках позивачу така допомога не виплачувалась, а у 2008 - 2009 роках виплачувалася у значно меншому розмірі.
Зазначає, що Верховна Рада України Законом України № 3235-ІУ від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 77 та ст. 110 та Законом України .№ 489-У від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 71, п.12 призупинила дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року по справі № 1-29 2007. керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст.ст. 45, 51, 61, 63. 65 Закону України "Про Конституційний Суд України", вирішив визнати такими, що не відповідають Конституції України і є неконституційним положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пункт 12 статті 71, яким призупинено дію статті 6 Закону України № 2195 IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни", пункт 3 положення статті 71 "Про Державний бюджет України на 2007 рік" №489 V від 19.12.2006 року визнані неконституційними.
Рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно частини 2 статті 19 та частини З статті 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, зважаючи не вищевикладене, невиплата позивачу соціальної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст.28 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік5"'0 прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня -350 гривень. " з 1 квітня -359 гривень, з 1 жовтня -366 гривень.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня -380 гривень, з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня -411 гривень.
Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік'" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривень, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Сума недоотриманої соціальної допомоги за період з вересня.2006 р. по серпень 2009 р. становить 3835,20 грн.
Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний термін, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Законні права позивача було обмежено шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили. Законів України, крім того, про належні йому, як дитині війни виплати, повідомлено не було, тому про факт порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 9 липня 2007 року.
Просить поновити їй строк звернення до суду, визнати бездіяльність відповідача протиправною та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Броварах здійснити перерахунок недоплаченої їй, як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за період з вересня.2006 р. по серпень 2009 р. в сумі 3835,20 грн. та забезпечити її виплату.
В судове засідання позивач не з'явилася, в письмовій заяві просить розглядати справу у її відсутності, свої вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити.
Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м.Броварах в судове засідання не з'явилася. В поданих письмових запереченнях позов не визнають і просять відмовити в його задоволенні. В своїх запереченнях посилаються на те, що позивач перебуває на обліку в Управлінні та одержує пенсію за віком. Наголошують на тому, що виплати дітям війни - це не пенсія, а соціальна надбавка. А тому виплачується вона не з бюджету Пенсійного фонд'. а за рахунок коштів Державного бюджету. Пенсійний фонд лише здійснює виплат цієї надбавки, але в межах асигнувань з бюджету.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Статтею 22 Конституції України передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У листопаді 2004 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про соціальний захист дітей війни". Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний захист дітей війни" особам, на яких поширюється дія вказаних нормативно-правових актів, передбачені різноманітні пільги та соціальні виплати.
Зокрема, дітям війни, до яких відносяться громадяни України, яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років, передбачено підвищення до пенсії або їх щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням за № 114397, виданим 24.03.2003 р. на ім'я позивача, де у графі "Для відміток" проставлено штамп "Дитина війни". Позивач є пенсіонером за віком, пенсію отримує в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області. Статус позивача відповідачем не заперечується. Крім того статус "Дитина війни" визначається автоматично по даті народження пенсіонера в період з 03.09.1927 по 02.09.1945 рік.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ч. 2 ст. З цього Закону
встановлені ним державні соціальні гарантії дітям війни не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Незважаючи на не, у 2006 році дію Закону України "Про соціальний захист дітей війни" повністю, а у 2007 році окремо дію ст. 6 цього Закону було зупинено законами про Державний бюджет України на 2006-2007 роки. Згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів" до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вносились зміни, якими з 01.01.2008 р. виплата підвищення дітям війни передбачалась лише в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).
Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008 зупинені дії ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007-2008 роки було визнано неконституційними, а відтак з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. діти війни мали законне право на підвищення пенсій у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України чітко визначено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року зворотньої дії в часі не має, відтак на період до 09 липня 2007 року не поширюється.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107- VI від 28.12.2007 року встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
22 травня 2008 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону №107-VI, зокрема пункт 41 розділу II.
Відповідно до ч. 2 ст. З Закону України «Про соціальний захист дітей війни», державні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат за цим законом провадиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду. В період 2006-2007 років законом не був визначений механізм розрахунку підвищення пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Зокрема, із змісту даної статті не вбачається, яким саме органом, за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснюється призначення та виплата пенсій. Тому відсутні підстави вимагати провести перерахунок за період 2006 та 2007 років і забезпечити виплату територіальним органом Пенсійного фонду.
Таким чином, задоволенню підлягають вимоги позивача лише за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому, ч. З ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Однак, враховуючи той факт, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком, та, зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни.
Крім того, в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей Закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії саме із розрахунку мінімальної пенсії за віком, що на думку суду не суперечить вимогам ч. З ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсійний фонд України діє на підставі Положення «Про Пенсійний фонд України» та здійснює свої повноваження на підставі пункту 15 даного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати Управління Пенсійного фонд' України м. Броварах Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 к ОСОБА_2 з урахуванням підвищення її на ЗО % з розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплату за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
Таким чином, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення сум недоплаченої помісячної державної соціальної допомоги за період з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2009 року.
Керуючись ст. 64 Конституції України, ст. ст. З, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 8. 9. 10, 11,71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Броварах Київської області щодо нарахування щомісячної державної соціальної допомоги ОСОБА_1 за 2008 - 2009 роки.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням підвищення її на 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана на протязі 10 днів, а в разі неподання такої заяви постанова набирає законної сили з дня закінчення терміну подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: