справа № 2-2751/10
Іменем України
21 вересня 2010 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого ОСОБА_1,
при секретарі ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним,
До суду звернулась ОСОБА_3 із зазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14 жовтня 2009 року помер її батько ОСОБА_5 На час смерті йому належав будинок №9-а по вул. Глибока у с. Княжичі Броварського району. За життя, 16 березня 2007 року батько склав заповіт на користь її брата - ОСОБА_3, про існування якого їй стало відомо після смерті батька. Вважає, що заповіт є недійсним, оскільки вчинений батьком проти його справжньої волі внаслідок застосування фізичного та психічного тиску. Про ці обставини свідчить те, що батько в останні роки перед смертю перебував у складних сімейних та побутових обставинах. Зокрема, в той період, коли ним було складено заповіт, він перебував у хворобливому стані, не міг добровільно, за власним бажанням скласти заповіт на користь брата. Батько боявся свого сина, оскільки останній поводився із ним жорстоко та постійно вимагав хату, що можуть підтвердити сусіди.
У судовому засіданні позивач просила позов задовольнити та пояснила, що вона в останні роки з батьком не проживала, але коли приїжджала в Княжичі постійно приходила до нього, допомагала матеріально. Коли була вагітна, то проживала у матері, батько часто приходив туди брудний, голодний, постійно жалівся на сина, що той його б'є, не дає їсти. Висловлював своє бажання віддати кухню дочці.
Представник позивача ОСОБА_6 доводи позову підтримав.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, мотивуючи тим, що батька він ніколи не бив та не примушував складати заповіт на свою користь, така була його воля. З батьком поводився нормально, завжди давав їсти те, що їла його сім'я, у нього були нормальні умови проживання. Просив відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_7 також вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що 14 жовтня 2009 року помер ОСОБА_5, який проживав у ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом із батьком проживав його син ОСОБА_3, а також у вказаному будинку була зареєстрована дочка ОСОБА_3 із дочками.
16 березня 2007 року ОСОБА_5 склав заповіт на користь свого сина ОСОБА_3, посвідчений секретарем виконавчого комітету Княжицької сільської ради Броварського району ОСОБА_8
Із копії трудової книжки ОСОБА_5 вбачається, що він з 25 лютого 2003 року по 14 жовтня 2009 року працював нічним скотарем-сторожем в сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Княжицьке».
Свідок ОСОБА_9, брат померлого, який проживає із відповідачем в одному будинку на два виходи, надав покази про те, що син бив батька практично кожного дня кулаками, головою об стіну і свідок неодноразово приходив на допомогу ОСОБА_5, який розказував, що хоче, щоб хата також перейшла дочці, але нічого не може зробити, бо у нього немає паспорта. ОСОБА_5 проживав у сараї, де був диван, груба, телевізор.
Свідок ОСОБА_10 мати колишнього чоловіка позивачки, надала покази про те, що проживає в Нікополі, однак часто приїжджала в Княжичі до невістки, яка проживала у матері. ОСОБА_5 неодноразово заходив до дочки, постійно голодний і жалівся на сина, що у них дуже погані стосунки. Свідком сварки батька із сином не була.
ОСОБА_11, племінниця померлого, яка також проживає із відповідачем в одному будинку на два виходи, надала покази про те, що бачила як син бив батька, а той часто приходив до них просив їсти і казав, що ОСОБА_4 примушує підписати заповіт на його користь. Проживав у сараї, де був диван, груба, телевізор. Інші свідки говорять протилежне через те, що ОСОБА_4 їм допомагає, зокрема, садити картоплю.
Свідок ОСОБА_12, подруга позивача, надала покази про те, що приїжджала часто до ОСОБА_3 в гості і її батько коли приходив, то жалівся на сина, з часом навіть почав розповідати, що ОСОБА_4 бив його із-за хати.
Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, сусіди померлого надали покази про те, що ОСОБА_5 часто до них заходив, завжди був чисто одягнутий і вони неодноразово заходили до садиби ОСОБА_5. Батько проживав у літній кухні, яка повністю була облаштована для нормального життя, бувало, що він інколи випивав. Конфліктів, сварок та побиття між сином і батьком ніколи не бачили і батько ніколи не жалівся на сина.
Свідок ОСОБА_8, секретар сільської ради, надала покази про те, що знає родину ОСОБА_5 давно, померлий батько ходив на роботу кожного дня, інколи випивав, але ніколи не бачила, щоб він десь валявся, про конфлікти між батьком і сином ніколи не чула. Саме вона посвідчувала оспорюваний заповіт, батько приходив сам складати заповіт, був адекватний, врівноважений, сказав, що це його така воля скласти заповіт на користь сина.
Свідок ОСОБА_16, колишній дільничний інспектор у с. Княжичі, надав покази про те, що інколи заходив до садиби ОСОБА_5, за час його роботи ніколи не чув ніяких конфліктів і не пам'ятає, щоб розглядав якісь заяви із даної родини.
Відповідачем у судовому засіданні надано позитивну характеристику на його ім'я з місця роботи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши зібрані докази по справі та надавши їм об'єктивну оцінку, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.
Разом з тим, позивачем у судовому засіданні не доведено факту складання заповіту проти справжньої волі заповідача із застосуванням до нього фізичного тиску. Свідчення допитаних у судовому засіданні свідків є дуже суперечливими, зокрема, два свідки про допит яких клопотав позивач, надали покази про те, що син бив батька, а свідки, допитані за клопотанням відповідача, надали покази, що між заповідачем і сином ніколи не було конфліктів. У зв'язку з цим, на думку суду, свідчення свідків є недостатнім доказом заявлених позовних вимог, жодних інших доказів своїх вимог позивач не надав, тому вони є необґрунтованими і безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 231 ЦК України, ст. ст. 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Н.М. Петришин