"26" жовтня 2010 р. справа № 2а-2155/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.
суддів: Проценко О.А. Панченко О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області
на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2009 р.
у справі № 2а-2155/09 (категорія статобліку - 2.19.6)
за позовом: ОСОБА_1, м. Мелітополь Запорізької області
до: Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області
про: визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання до нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії “дітям війни”, -
22.04.2009 р. позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області (далі -УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області) про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 р. по 01.02.2009 р. в сумі 3991 грн. 50 коп.
Позов також містив заяву про поновлення строку звернення до суду.
У позовній заяві позивач, посилаючись на те, що він має статус дитини війни, яким за нормами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»повинна виплачуватись пенсія, або щомісячне грошове утримання з підвищенням на 30% розміру мінімально пенсії за віком, та зазначаючи, що відповідач зазначену надбавку до пенсії позивачу у 2006 -2007 р.р. не нараховував та не виплачував, вважає що дії відповідача, які полягають у своєчасному не нарахуванні, своєчасній не сплаті позивачу надбавки, яка передбачена ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», протиправними. Зазначає, що внаслідок таких дій відповідача позивачу за 2006р., 2007р., 2008 р. та січень 2009 р. було не доплачено до пенсії 3991,50 грн., просить поновити пропущений строк на звернення до суду за захистом порушених прав за період з 01.01.2006р. по 01.12.2007 р., зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавки до пенсії, як дитини війни, за період з 01.01.2006 р. по 01.02.2009 р. в сумі 3991, 50 грн.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2009 р. у справі №2а-2155/09 позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну соціальну допомогу за період з 22 травня 2008 р. по 01 січня 2009 р. з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі апелянт вказує на помилкове застосування судом норм ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом. Зазначає, що відповідно до ч. 3 тієї ж статті мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, тобто Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Апелянт також зазначає наступне.
З 1 січня 2008 року механізм реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» врегульовано шляхом внесення змін до цієї статті Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(п. п. 2 п. 41 розділу ІІ), згідно з яким дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, вплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Згідно із ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасникам війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсій, підвищується на 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, і складає: з 01.01.2008 р. 470, 00 грн., з 01.04.2008 р. - 481, 00 грн., з 01.07.2008 р. -482, 00 грн., з 01.10.2008 р. -498, 00 грн.
Позивач рішення суду першої інстанції не оскаржив, проти апеляційної скарги не заперечив.
У жовтні 2010 р. до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки позивач ОСОБА_1 помер у березні 2010 р. У той же час, згідно повідомлення органу зв'язку судову повістку вручено позивачу 08.10.2010 р.
Оскільки докази, наявні у справі, є взаємовиключними та з метою недопущення порушення прав учасників, колегія суддів вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу по суті.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач народився 26.04.1941 р., і відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, позивач набув статус «дитини війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі і ст. 6 вказаного Закону, якою встановлено право на підвищення пенсії, яка нараховується та сплачується особам, які мають статус «дитини війни», на 30% мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів даної адміністративної справи вбачається, що до вимог, заявлених позивачем за 2006-2007 роки, судом застосовано норми ст. ст. 99, 100 КАС України, що було підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.
Дослідивши обставини справи та доводи сторін стосовно застосування строків звернення до суду, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 99 КАС України встановлено річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом для захисту порушених прав, інтересів, свобод, а відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропуск вищезазначеного строку є підставою для відмови у задоволені адміністративного позову, за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з письмових заперечень відповідача у справі він наполягав на застосування негативних наслідків у разі пропущення позивачем строків звернення до суду за захистом свого порушеного права, та зазначав що поважні підстави, для поновлення цього строку відсутні.
Враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного процесуального законодавства, та приймаючи до уваги, що позивачем, який звернувся до суду першої інстанції з позовом про захист свого порушеного права 22.04.2009 р., не було надано доказів в підтвердження поважності причин пропуску ним строку на звернення до суду за захистом свого порушеного права щодо вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не сплати надбавки до пенсії, як дитині війни, за 2006р., 2007р., колегія суддів вважає що суд першої інстанції обґрунтовано залишив без задоволення позовні вимоги позивача у цій частині.
Правові підстави вирішення позовних вимог щодо 2008 року були правильно визначені судом попередньої інстанції, який керувався нормами ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та рішеннями Конституційного суду України.
Так, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не передбачено обмежень щодо застосування положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Однак, у задоволенні позовних вимог, заявлених за січень 2009 р., позивачу відмовлено з посиланнями на те, що вимоги за січень 2009 р. не підлягають задоволенню, оскільки суд не вправі вирішувати спори на майбутній час.
З зазначеним не можна погодитись, оскільки на момент розгляду спору та винесення рішення суд міг з'ясувати обставини щодо порушення прав позивача у січні 2009 р.
Як свідчать матеріли справи, за станом на червень 2009 р. належна виплата позивачу соціальної допомоги, передбаченої ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не здійснювалась. Названі обставини підтверджено також відповідачем.
Отже, рішення суду прийнято без врахування суттєвих обставин, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для його скасування.
Виходячи з позовних вимог та тієї обставини, що спірні виплати є помісячними, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за станом на 31 січня 2009 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Отже, колегія суддів вважає за необхідне вийти за межі апеляційної скарги. Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2009 р. -скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 січня 2009 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги про неможливість застосування до спірних правовідносин розміру мінімальної пенсії за віком, оскільки це суперечить вимогам статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»визначає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначався згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та дорівнював прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
На підставі викладеного вище, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Рішення суду першої інстанції -скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207
Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2009 р. -скасувати.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за періоди з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. та з 01 січня 2009 р. по 31 січня 2009 р. в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Головуючий: Л.П. Туркіна
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: О.М. Панченко