"24" листопада 2010 р.справа № 2а-206/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Божко Л.А. Семененка Я.В.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-206/09 за позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Кіровоградській області та ст. інспектора ДПС взводу супроводження при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Постановою Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити його позовні вимоги.
Апелянт вважає постанову районного суду такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01 червня 2009 року відносно позивача інспектором ДПС взводу супроводження при УДАІ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол про адміністративне правопорушення серії АБ № 230332, відповідно до якого, ОСОБА_1 01 червня 2009 року о 09 год. 35 хв. в м. Кіровограді на вул. Яновського біля будинку № 69 керував автомобілем Опель Омега д/н НОМЕР_1 та не надав перевагу в русі пішоходу, який рухався по пішохідному переходу, чим порушив п. 18.1 ПДР України.
На підставі протоколу, 01 червня 2009 року відповідачем було винесено постанову серії ВА № 123159 по справі про адміністративне правопорушення та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що постанова серії ВА № 123159 від 01 червня 2009 року прийнята у відповідності з вимогами КУпАП.
Згідно п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Так, ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Судом першої інстанції правильно враховано те, що позивач в протоколі в своїх поясненнях зі скоєним правопорушенням погодився.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що у даному випадку подія правопорушення мала місце.
Доводи, які наводить апелянт у своїй апеляційній скарзі, матеріалами справи не підтверджуються.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2009 року у справі № 2а-206/09 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Я.В. Семененко