"16" березня 2010 р.справа № 2а-810/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Сафронової С.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Уханенка С.А.
при секретарі судового засідання: Литовченко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2009 року
у адміністративні справі № 2а-810/09 за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС 4 взводу роти ДАІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області про визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення протиправною, -
Постановою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 стосовно визнання протиправною складену інспектором ДПС 4 взводу роти ДАІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 постанову про адміністративне правопорушення серії АР № 049432 від 21.02.2009 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду першої інстанції позивачка подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне та необ'єктивне з'ясування судом обставин, та на невідповідність судового рішення дійсним обставинам у справі, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги
Апеляційна скарга позивачки мотивована тим, що суд першої інстанції спирається у своєму рішенні на фото, зроблені відповідачем з порушенням вимог ст..251 КУпАП, тобто приладом, який не є автоматичним, а відповідачем не доведено правомірність використання ним цього приладу.
Сторони належним чином повідомлялися про час, день та місце розгляду справи, згідно поданої позивачкою заяви, вона просить розглядати справу за її відсутності, відповідач заяви про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. За наведених обставин, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності сторін у цій справі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що інспектором ДПС 4 взводу роти ДАІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 21.02.2009 року складено протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, за змістом якого позивачка 21.02.2009 р. о 08:30 год. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул.Тюленіна в м.Запоріжжі рухалася по крайній лівій смузі при вільній правій та середній смугах дороги, яка має більш ніж дві смуги для руху в одному напрямку, чим порушила вимоги п. 11.5 Правил дорожнього руху. На підставі вказаного протоколу, інспектором ДПС4 взводу роти ДАІ УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_2 винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії АР № 049432 від 21.02.2009 року, якою позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні вищевказаного адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою дійсно було порушено вимоги п.11.5 Правил дорожнього руху, а посилання позивачки на те, що дорожнє покриття на цієї дільниці дороги було пошкоджено, не знайшло свого підтвердження та спростовано фото таблицею (а.с.16-17), з яких вбачається більше двох смуг руху в кожному напрямку, а також відсутність пошкоджень дороги, які б заважали рухатися по крайній правій смузі дороги. Також, при перевірці судом доводів позивачки, встановлено не відповідність дійсності її посилань на наявність вибоїн та бугрів саме на правій або на середній смузі цієї дороги
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який відповідно до матеріалів справи та в судовому засіданні встановив факт не виконання позивачкою вимоги, передбаченої Правилами дорожнього руху, за що його законно та обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 122 КУпАП..
Згідно з ч.2 ст.122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..
Як вбачається з матеріалів справи, протокол про адміністративне правопорушення складений відповідачем з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, не вбачається допущення будь-яких порушень з боку відповідача і при складенні ним постанови у справі про адміністративне правопорушення. Вина позивачки у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, розмір штрафу відповідає санкції вказаної статті.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про відсутність підстав для задоволення вимог позивачки у цій справі.
Суд першої інстанції повно встановив обставини справи, об'єктивно оцінив зібрані по справі докази, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, ухвалив рішення, яке відповідає Закону.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивачки та для скасування постанови суду першої інстанції
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 -залишити без задоволення, постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 16 квітня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після виготовлення її в повному обсязі.
В повному обсязі ухвала суду виготовлена на протязі п'яти днів
Головуючий: С.В. Сафронова
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: С.А. Уханенко