"14" вересня 2010 р.справа № 2а-2482/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю представників:
позивача: - ОСОБА_1 дов від 25.12.09 № 2522/11
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу Запорізького обласного центра зайнятості
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2009 року
у справі № 2а-2482/09/0870
за позовом Запорізького обласного центра зайнятості
до ТОВ Агрофірми «Нива»
про стягнення 561,40 грн.,-
Запорізький обласний центр зайнятості звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ Агрофірми «Нива»про стягнення 561,40 грн. -сум витрат на перенавчання безробітної ОСОБА_2 (колишнього працівника відповідача).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.09 у позові відмовлено з підстав пропуску позивачем встановленого ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строку для звернення до суду з адміністративним позовом, а також безпідставності заявлених вимог.
Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та винести нову про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова суду першої інстанції складена без дотримання вимог ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом не відображено обставин, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки не є вичерпними.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності застосування положень ч.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення».
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, в період з 02.07.03 по 01.08.06 в ТОВ Агрофірма «Нива»працювала гр. ОСОБА_2, яка звільнена у зв'язку з скороченням чисельності за п.1 сти.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням чисельності. Відповідно до поданої ОСОБА_2 заяви у встановленому Законом України «Про зайнятість населення» порядку набула статус безробітної, поставлена на облік в ОСОБА_3 районному центрі зайнятості.
У зв'язку з неможливістю працевлаштування за наявною професією та з метою подальшого працевлаштування ОСОБА_2 направлена ОСОБА_3 районним центром зайнятості до Вищого професійного училища № 9 за професією кухар 3 розряду у відповідності з укладеним між вказаними особами договором від 20.11.06 № 085806112000118.
Професійне навчання безробітних, в тому числі гр.ОСОБА_2, за направленням центру зайнятості у ВПУ № 9 проводилось згідно вимог ст.24 Закону України «Про зайнятість населення»за договором № 978-у від 23.10.06, укладеним між Запорізьким обласним центром зайнятості та ВПУ №9 (а.с.15).
Оплата за навчання безробітних за цим договором здійснена позивачем виходячи з вартості навчання, визначеної в кошторисі витрат (а.с.18), шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ВПУ №9, про що свідчать платіжні доручення, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.29, 30) № 6341 від 18.12.06, № 299 від 30.01.07, № 1429 від 27.03.07, № 2295 від 11.05.07.
Із загальної сплаченої позивачем суми за навчання сума витрат на перепідготовку колишнього працівника ТОВ Агрофірма «Нива», безробітної гр. ОСОБА_2 склала 561,40 грн., що підтверджено відповідною довідкою Запорізького обласного центру зайнятості, виданою ОСОБА_3 районному центру зайнятості 05.09.07 № 1529/10.
Після професійної перепідготовки за рахунок служби зайнятості ОСОБА_2 працевлаштована в ТОВ «Урожай» за набутою професією кухар 01.06.07 (а.с.25).
Відповідно до п.4 ст.26 Закону України «Про зайнятість населення»якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Виходячи з наведеної норми вбачається, що після працевлаштування особи за набутою в результаті перепідготовки професією у центру зайнятості виникає право на відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ч.1 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка діяла під час звернення позивача до суду, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
ОСОБА_4 України «Про зайнятість населення», який регулює спірні правовідносини, такий строк не встановлює, в даному випадку підлягає застосуванню норма ч.2 ст.99 КАС України, яка встановлює річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами, визначеними в ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві просив поновити строк звернення до суду, відповідач проти задоволення такого клопотання заперечував, наполягав на застосуванні наслідків, передбачених ст.100 КАС України.
Посилаючись на доводи відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, але мотиви, з яких суд прийняв таке рішення, в оскаржуваній постанові відсутні. Наявність або відсутність поважних причин поновлення пропущеного позивачем строку залишилось поза увагою суду першої інстанції.
Виходячи з наявних в матеріалах справи доказів, пояснень позивача, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Обставини, на які посилається позивач, а саме: отримання позивачем 27.03.09 службової записки від ОСОБА_3 районного центру зайнятості з повідомленням про здійснення позовної роботи стосовно стягнення з відповідача суми витрат на перенавчання безробітної ОСОБА_2 в розмірі 561,40 грн., а також довгий час судового розгляду справ, пов'язаних із стягненням грошових сум з ТОВ Агрофірма «Нива», колегія суддів не приймає в якості поважних причин пропущення строку звернення до суду.
Відповідно до ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»державна служба зайнятості складається з: Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центру зайнятості Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міськрайонних, міських і районних у містах центрів зайнятості, центрів організації професійного навчання незайнятого населення і центрів професійної орієнтації населення, інспекцій по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення.
Статтею 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, зокрема, виплата забезпечення та надання соціальних послуг, передбачених цим Законом.
Відповідно до покладених на Запорізький обласний центр зайнятості завдань згідно Положення про Запорізький обласний центр зайнятості, затвердженого директором Державного центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України 23.12.97 (а.с.7) центр зайнятості здійснює контроль за діяльністю міських, районних та міськрайонних центрів зайнятості по сприянню у підборі підходящої роботи населенню та соціальним захистом незайнятих громадян; веде облік та складає звіт про витрати коштів з державного фонду сприяння зайнятості населення.
Як встановлено вище, гр. ОСОБА_2, яка проходила навчання за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, працевлаштована за набутою професією 01.06.07. Довідка про фактичні понесені витрати і розмір цих витрат із зазначенням банківських реквізитів Запорізького обласного центру зайнятості як одержувача витрачених коштів надана позивачем ОСОБА_3 районному центру зайнятості 05.09.07 (а.с.26), що, виходячи з наведених вище норм, дає підстави вважати, що на вказану дату позивач був обізнаний і повинен бути обізнаний про виникнення права на відшкодування витрачених коштів на навчання гр. ОСОБА_2
Посилання позивача на чисельні звернення до суду з вимогами про стягнення з відповідача витрат на перепідготовку ОСОБА_2, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в даному випадку юридична необізнаність позивача, виходячи з його статусу, не може вважатися поважною причиною пропуску законодавчо встановленого строку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Запорізького обласного центру зайнятості залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 травня 2009 року у справі № 2а-2482/09/0870 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Повний текст ухвали виготовлено 24.11.10
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: А.О. Коршун