"28" вересня 2010 р. справа № 2а-1639/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області
на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2009 року
у справі № 2-а-1639/2009
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді, в якому просила визнати бездіяльність відповідача відносно виплати позивачу щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у період 2006-2009 роки -не правомірною; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград вчинити дії по нарахуванню щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград вчинити дії по нарахуванню та сплаті на користь позивача недоплаченої щомісячної державної допомоги до пенсії за період 2006-2009 роки в сумі.
Постановою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.10.09 (суддя Сторожук С.М.) позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за періоди з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008, та за січень 2009 року. Зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за періоди 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008, та за січень 2009 року в розмірі -1883,45 грн. В іншій частині позову відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що в Законі України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення відповідного розрахунку. Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для розрахунків надбавок або підвищень до пенсії дітям війни не застосовується. Крім того, не прийнято до уваги положення ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до якої фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. З 01.01.08 органами Пенсійного фонду України підвищення пенсій дітям війни виплачується з урахуванням вимог Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Дана справа розглянута судом в порядку письмового провадження відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Павлограді, відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06, набув статусу «дитина війни», що надає йому право на отримання пільг та державної соціальної підтримки, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 01.01.06 дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У 2006 та 2007 роках позивачу не призначалося, не нараховувалося та не виплачувалося підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 2008 року вказаний вид підвищення до пенсії призначався позивачу та виплачувався в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону.
Статтею 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.07 положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» змінено, встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (ст.14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.08 у справі № 1-28/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким внесено зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
На 2009 рік дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не обмежена Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік».
Виходячи з наведених норм, п.2 Рішення Конституційного Суду України № 15-рп/2000 від 14.12.00, в якому міститься роз'яснення, що закони та інші правові акти або їх окремі положення, визнані рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, керуючись ч.3 ст.150 Конституції України, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції зроблений правильний висновок, що з 09.07.09 по 31.12.07, з 22.05.08 позивачу повинно здійснюватись нарахування та виплата підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Передбачене ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосування мінімального розміру пенсії за віком виключно для визначення розміру пенсій призначених згідно з цим Законом за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання соціальної допомоги, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, розмір підвищення до пенсії особам, які мають статус «дитини війни», передбачений ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», повинен обчислюватись виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність, який встановлено чинним законодавством на кожний бюджетний рік.
Колегія суддів також не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність фінансування з державного бюджету України, оскільки в даному випадку відсутність грошових коштів на виплату надбавки до пенсії не позбавляє позивача, як особу, що має статус дитини війни, права на отримання такої надбавки. Норми діючого законодавства не обмежують таке право наявністю фінансування. Враховуючи, що держава взяла на себе обов'язок щодо виплати позивачу 30% доплати до пенсії та поклала виконання цього обов'язку на центральний орган виконавчої влади - Пенсійний фонд України, який діє через свої місцеві органи, що входять в систему його органів, але вони не вчинили жодної дії для нарахування цих коштів та їх виплати, колегія суддів вважає, що вони не виконали своїх повноважень без поважних причини.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність зобов'язання відповідача здійснити перерахунок підвищення до пенсії позивачу як дитині війни.
Разом з тим, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок і виплату підвищення пенсії позивачу у сумі 1883,45 грн.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд не може здійснювати розрахунок суми підвищення до пенсії дитині війни, оскільки це відноситься до повноважень відповідача, внаслідок чого суд повинен зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо перерахунку підвищення до пенсії відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, але неправомірно вказав суму, що підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни судового рішення згідно ст.201 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.197, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.10.09 у справі № 2-а-1639/2009 - змінити в частині визначення суми підвищення до пенсії згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», належної до сплати ОСОБА_1
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за періоди 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 та за січень 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
В іншій частині постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.10.09 у справі № 2-а-1639/2009 залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: А.О. Коршун