"02" листопада 2010 р. справа № 2а-172/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Коршуна А.О. Бишевської Н.А.
при секретарі судового засідання: Лозовій О.А.
за участю представників:
позивачів: - не з'явився
відповідача: - не з'явився
третіх осіб: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційні скарги виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2
на постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 липня 2009 року
у справі № 2а-172/2009
за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз», голови ОСББ ОСОБА_3, ОСОБА_4
до виконавчого комітету Бердянської міської ради
треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_1
про визнання поважними причини пропуску терміну звернення до суду, відміну рішень виконавчого комітету Бердянської міської ради, -
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз», голова Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду позовом, в якому з урахуванням уточнень просили визнати поважними причини пропуску терміну звернення до суду, відмінити рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 589 від 04.10.01 і № 639 від 23.10.01 про перевід жилої квартири № 1 житлового будинку № 41/30 по вул. Горького/пр.Леніна в м. Бердянськ у нежиле приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що прийняття вказаних рішень здійснено з порушенням повноважень виконавчого комітету міської ради, а також умов і порядку переводу житлових приміщень у нежилі в будинках державного і громадського житлового фонду, зокрема, встановлених ст.ст.7, 8 ЖК УРСР, постановою Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 № 189. Квартира № 1 не обстежена комісією по обстеженню житлового фонду виконавчого комітету Бердянської міської ради. Відповідачем не прийнято рішення про визнання житлового приміщення квартири № 1 таким, що не відповідає санітарним і технічним вимогам і є непридатним для проживання.
Крім того, відповідно до норм законодавства до компетенції виконавчого комітету Бердянської міської ради як міста не республіканського, а обласного підпорядкування не відноситься перевід житлових приміщень у нежилі приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду.
Стосовно пропущеного строку звернення до суду позивачі посилаються на те, що мешканці дома ще до вступу в дію Кодексу адміністративного судочинства України звернулися до суду з позовом до виконкому Бердянської міської ради про визнання незаконним вказаних рішень виконкому, але до теперішнього часу по даному позову рішення суду не постановлено, справа знаходиться в провадженні Бердянського міськрайонного суду.
Постановою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20.07.09 позовні вимоги задоволено.
Поновлено об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Бриз», голові ОСББ ОСОБА_3, ОСОБА_4 строк звернення до суду. Відмінено рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 589 від 04.10.01, № 639 від 23.10.01.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - виконавчий комітет Бердянської міської ради, треті особи - ОСОБА_1, ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в яких просять рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове рішення, яким в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити.
Відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Судом не з'ясовано питання про порушення прав позивачів оскаржуваними рішеннями виконкому, зокрема, прав ОСББ «Бриз», яке було створено лише в 2002 році. Судом не наведено причин та підстав поновлення позивачам строку для звернення до суду, не зазначено, чому суд визнав такі причини поважними. Також судом не прийнято до уваги положення Закону України «Про власність»і того факту, що ОСОБА_5 була власником квартири АДРЕСА_1/ Леніна, 30. Положення ст.ст.7, 8 Житлового кодексу України застосовані судом першої інстанції помилково, оскільки ці норми регламентують правовідносини щодо державного і громадського житлового фонду.
Треті особи в апеляційних скаргах також зазначають, що судом першої інстанції неправомірно застосовано ст.8 Житлового кодексу України. Лише власник майна вирішує яким чином використовувати свою власність. Крім того, оскаржуваними рішеннями не порушуються права та інтереси як ОСББ «Бриз»так і решти власників квартир.
Представники відповідача, позивачів, третіх осіб у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені судом належним чином.
Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради № 589 від 04.10.01 ј частина житлової квартири № 1 у житловому будинку № 41/30 по вул. Горького -пр. Леніна в м. Бердянську переведена в нежитлове приміщення, власниці квартири дозволено виконати роботи по реконструкції зазначеного приміщення за власні кошти під кафе.
Рішенням № 639 від 23.10.01 відповідачем внесено зміни до рішення № 589 від 04.10.01, відповідно до яких вся квартира № 1 житловому будинку № 41/30 по вул. Горького -пр. Леніна переведена в нежитлове приміщення.
На момент винесення означених рішень квартира № 1 жилого багатоквартирного будинку № 41/30 по вул. Горького -Леніна в м. Бердянську належала на праві власності ОСОБА_5 на підставі договорів купівлі-продажу від 22.08.01 № 3/2118 (2/5 частки квартири), № 3-2126 (1/5 частка), 3-2124 (7/20 часток).
На підставі договору купівлі-продажу № 374 від 02.08.06 власницею цього приміщення стала ОСОБА_6, на підставі договору купівлі-продажу № 688 від 04.04.07 -ОСОБА_1.
Задовольняючи позовні вимоги, пред'явлені ОСОБА_4 -власницею частини квартири АДРЕСА_2 -пр. Леніна, об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Бриз», головою ОСББ ОСОБА_3, суд першої інстанції, посилаючись на ухвали Бердянського міськрайонного суду, якими заборонено проводити будь-які будівельно-монтажні роботи, пов'язані з реконструкцією квартири АДРЕСА_3 -пр. Леніна, виходив з того, що оскаржувані рішення безпосередньо впливають на права інших співвласників вказаного багатоквартирного будинку. Оскаржувані рішення винесені відповідачем з порушенням ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», поза межами повноважень міської ради чи делегованих обласною радою. Відповідачем не доведено, що перевід жилої квартири в нежитлове приміщення був викликаний винятковим випадком, як того вимагає ст.8 Житлового кодексу УРСР.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ст.ст. 41, 42 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена законом.
Згідно ст.4 Закону України «Про власність», діючого під час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої діяльності. Всім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу УРСР громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Статтею 152 Житлового кодексу УРСР передбачено, що переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради.
Статтею 8 Житлового кодексу УРСР, на яку посилається суд першої інстанції, передбачена можливість переведення жилих приміщень, придатних для проживання, у нежилі в будинках державного і громадського житлового фонду, .
Виходячи з наведених правових норм, колегія суддів вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин питання переобладнання жилого приміщення, належного громадянину на праві власності, в нежиле має вирішуватися в порядку, передбаченому ст.152 Житлового кодексу УРСР з дотриманням вимог Закону України «Про основи містобудування»та Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992.
Відповідно до вказаних Правил власники приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
З прийняттям Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»в Україні визначено систему місцевого самоврядування, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Відповідно до п.1 ст.30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління об'єктами житлово-комунального господарства, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.
Таким чином діючим на момент винесення відповідачем оскаржуваних рішень законодавством переведення жилого приміщення, яке належить громадянину на праві приватної власності, у нежиле не забороняється.
Таке переведення, здійснюється за зверненням власника жилого приміщення рішенням відповідного органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.15 Житлового кодексу УРСР, незалежно від наявності передбачених ст.8 Житлового кодексу УРСР виняткових випадків.
За таких обставин колегія суддів вважає оскаржувані позивачем рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради № 589 від 04.10.01 і № 639 від 23.10.01 такими, що прийняті в межах компетенції, відповідають вимогам закону.
Висновок суду першої інстанції, що перевід спірного приміщення з жилого в нежиле здійснено відповідачем поза межами його повноважень, колегія суддів вважає помилковим з огляду на положення ст.15 Житлового кодексу України, а також Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким визначена структура органів місцевого самоврядування і їх повноваження.
Також колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про порушення прав Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз»та голови цього об'єднання ОСОБА_3 оскаржуваними рішення відповідача.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладаючи в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, разом з тим не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).
В чому полягає порушення прав позивачів оскаржуваними рішеннями, позивачами не зазначено, з наявних в матеріалах справи доказів не вбачається.
На момент винесення відповідачем оскаржуваних рішень власники суміжних квартир не заперечували проти переобладнання жилого приміщення у нежиле, що підтверджено письмовою заявою власників вказаних квартир від 28.09.01 (а.с.158).
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз»створено згідно з рішенням загальних зборів власників житлових приміщень будинку № 41/30 по вул. Горького (протокол № 2 від 09.03.02), зареєстровано рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 18.04.02 - після прийняття відповідачем рішень № 589 від 04.10.01 і № 639 від 23.10.01, у зв'язку з чим вказані рішення ніяким чином не впливали і не могли впливати на права та інтереси об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та голови ОСББ «Бриз»ОСОБА_3
Посилання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз»на наявність рішення загальних зборів від 30.04.07 про надання правлінню ОСББ «Бриз»повноважень представляти права та інтереси співвласників квартир житлового будинку - членів ОСББ «Бриз»колегія суддів не приймає до уваги, виходячи з визначеного в даній справі суб'єктного складу, з якого вбачається, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз»і голова ОСББ «Бриз»ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом про захист своїх прав та інтересів, а не про захист прав та інтересів співвласників багатоквартирного будинку № 41/30 по вул. Горького -пр. Леніна в порядку ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.2, ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що позовні вимоги об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз»і голови ОСББ «Бриз»ОСОБА_3 є безпідставними, задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог,, заявлених ОСОБА_4, з матеріалів справи вбачається, що в серпні 2004 року ОСОБА_4 звернулась до Бердянського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до виконавчого комітету Бердянської міської ради про визнання недійсними рішень виконкому № 589 від 04.10.01 і № 639 від 23.10.01.
Відповідно до довідки, яка знаходиться в матеріалах справи (а.с.31), цивільна справа № 2-231/07 за означеним позовом ОСОБА_4 знаходиться в провадженні Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, по суті не вирішена.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 звернулась до суду в 2004 році, з 01.09.05 набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, спір, переданий ОСОБА_4 на вирішення суду, має адміністративно-правових характер, колегія суддів, виходячи з приписів п.7 розділу VІІ Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, вважає, що позовна заява ОСОБА_4 підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_4, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз», голови ОСББ ОСОБА_3 є помилковими, не відповідають обставинам справи, що згідно зі ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись п.3 ч.1 ст.155, ст.ст. 198, 202, 203, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги виконавчого комітету Бердянської міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 липня 2009 року у справі № 2а-172/2009 скасувати.
В задоволенні позову об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз», голови об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бриз»ОСОБА_3 відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_4 залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: Н.А. Бишевська