"19" жовтня 2010 р. справа № 2а-1830/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Юхименка О.В. Коршуна А.О.
при секретарі судового засідання: Коршунові Е.В.
за участю представників сторін:
позивача : - ОСОБА_1 дов. №201/0610/01 від 06.09.10р., ОСОБА_2 дов. №201/0610/02 від 06.09.10р.
відповідача: - ОСОБА_3 дов. №8266/10/10-013 від 27.07.10р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області
на постанову: Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2009р. у справі № 2а-1830/09/0870
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Виробнича мережа Дніпро»
до: Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області
про: визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2009р. у справі № 2а-1830/09/0870 (суддя -Матяш О.В.) адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Виробнича мережа Дніпро»до Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Постанова суду мотивована тим, що позивач в ситуації, яка визначена спірною в даній справі, діяв в межах норм законодавства . Факт порушення позивачем пп.5.1, 5.2 ст.5 (з урахуванням п.1.32 ст.1), пп.7.6.1 п.7.6, пп.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме -завищення позивачем суми валових витрат у податковому періоді -2007 році -на 187 991,84 грн. шляхом віднесення до валових витрат у 2007 році витрат, понесених у зв'язку із придбанням корпоративних прав підприємства-банкрута -відсутній.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Енергодар Запорізької області подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2009р. у справі № 2а-1830/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував наявності підстав для здійснення висновку, що факт придбання корпоративних прав позивачем здійснено не з метою отримання прибутку, а завідомо укладено збитковий договір з метою мінімізації податку на прибуток. Позивачем окремий облік корпоративних прав не вівся. Під час ліквідації ТОВ «Житко» розподіл коштів чи майна, власником корпоративних прав не складався.
Позивачем надані в справу письмові заперечення, згідно яких останній вказує, що постанова суду попередньої інстанції винесена законно та обґрунтовано, підстави для її скасування відсутні.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. В судовому засіданні представники сторін надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач є юридичною особою, суб'єктом підприємницької діяльності та платником податку на прибуток.
Співробітниками податкового органу проведено виїзну планову документальну перевірку ЗАТ «ВМ Дніпро»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р.
Проведеною перевіркою встановлено, що ЗАТ «ВМ Дніпро»уклало договір купівлі - продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Житко»із ТОВ «Клин», посвідчений ОСОБА_4 - приватним нотаріусом Енергодарського міського нотаріального округу Запорізької області за реєстровим №1166 від 16.03.2007р.
За висновками акту перевірки, позивач придбав корпоративні права підприємства-банкрута, заздалегідь маючи інформацію про фінансовий стан ТОВ «Житко»і про початок процедури банкрутства відносно нього від ТОВ «Умка», що на той час надавало позивачу послуги в області ведення бухгалтерського обліку, комерційної діяльності і управління, керівництва підприємством, підбору та забезпеченні персоналом, обробки даних, а також надавало послуги з податкового, фінансового, економічного і юридичного обслуговування фінансово-господарської діяльності підприємства. В акті зазначено, що ТОВ «Умка», ТОВ «Клин»та ЗАТ «ВМ Дніпро»є афілійованими особами, знали про фінансовий стан ТОВ «Житко»і тому вищезазначений договір купівлі-продажу був заздалегідь збитковим, придбання корпоративних прав не мало економічного сенсу та не передбачало отримання прибутку. За висновками акту перевірки, з урахуванням даних обставин ЗАТ «ВМ Дніпро», в порушення п. 5.1, 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», завищено суму валових витрат у податковому періоді - 2007 році - на 187 991,84 гривень шляхом віднесення до валових витрат 2007 року витрат, понесених у зв'язку з придбанням корпоративних прав підприємства-банкрута.
За результатами перевірки податковим органом складено акт №255/23-0/31383454 від 31.07.2008р.
На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.08.08р. №0001032301/0.
За результатами процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення залишене без змін, скарги без задоволення. Податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення №0001032301/1 від 17.10.08р., №0001032301/2 від 17.12.08р., №0001032301/3 від 02.03.09р.
Суд попередньої інстанції, задовольняючи адміністративний позов зазначив, що при укладенні договору купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Житко»сторони керувалися загальними принципами господарювання, а саме - свободою підприємницької діяльності та принципами підприємницької діяльності - власного комерційного ризику. При цьому, на час укладання договору ТОВ «Житко»провадило свою господарську діяльність та було правоздатним суб'єктом підприємницької діяльності, тобто на день укладання вищезазначеної угоди - 16.03.2007р. - провадження по справі про банкрутство ТОВ «Житко»не порушено, а отже позивач придбав корпоративні права не підприємства - банкрута, а діючого суб'єкта підприємницької діяльності. Тому визначити заздалегідь збитковість договору було неможливо, а рівно й заздалегідь визначити ТОВ «Житко»таким, що не є підприємством, від володіння корпоративними правами якого можливо отримувати доходи чи інші блага у майбутньому, які могли б компенсувати понесені позивачем витрати на придбання корпоративних прав у розмірі 187 911,84 гривень. Суд попередньої інстанції зазначив, що про факт не обізнаності із можливістю банкрутства ТОВ «Житко»свідчить і внесення державним реєстратором до статуту ТОВ «Житко»змін 06.04.2007р.
Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що позивач, як учасник ТОВ «Житко»- власник корпоративних прав, не зобов'язаний був висувати свої вимоги до ТОВ «Житко»як конкурсний кредитор. Згідно звіту ліквідатора ТОВ «Житко»№ 433 від 31.08.2007р., станом на 31.08.2007р. майно і грошові кошти у ТОВ «Житко»відсутні і підприємство не має можливості здійснювати статутну діяльність. Внески засновників (учасників) повністю витрачені на проведення розрахунків з кредиторами, тому не можуть бути їм повернені.
Як зазначено в постанові суду та не заперечується сторонами, ЗАТ «ВМ Дніпро»не вело окремий податковий облік корпоративних прав щодо володіння часткою статутного капіталу ТОВ «Житко», оскільки не відчужувало ці права, а при його ліквідації як підприємства-банкрута отримало від'ємну суму від суми витрат, понесених на придбання корпоративних прав, внаслідок чого, керуючись прямою ліквідаційною нормою, а саме п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», віднесло до складу валових витрат суму витрат, понесених на придбання корпоративних прав ТОВ «Житко».
З позицією суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду погодитись не може з огляду на наступне.
Згідно податкового повідомлення-рішення від 12.08.08р. №0001032301/0, в якості підстави для його прийняття зазначено порушення позивачем вимог пунктів 5.1, 5.2 ст.5 (з врахуванням п.1.32 ст.1), п.п.7.6.1 п.7.6, п.п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. П.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено перелік витрат, які включаються до складу валових.
Згідно пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.
Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.
Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.
Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.
У відповідності до пп.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у разі коли під час розподілу ліквідаційною комісією коштів чи майна платника податку, що ліквідується, власник корпоративних прав отримує кошти або майно, сума (для майна - звичайна вартість) яких відрізняється від суми витрат, понесених таким платником на придбання таких корпоративних прав, то сума такого перевищення включається до складу валових доходів такого платника податку, а від'ємна сума включається до складу його валових витрат. При цьому такий розподіл не вважається виплатою дивідендів.
Згідно ст.42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як свідчать обставини справи, договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Житко»укладено 16.03.07р. Згідно п.1.3.4 Договору, позивач є обізнаний стосовно предмету діяльності та фінансового стану ТОВ «Житко».
Ухвала господарського суду Запорізької області у справі №19/83/07 про порушення провадження у справі про банкрутство прийнята 02.04.07р.
ЗАТ «ВМ Дніпро»кошти на виконання умов договору від 16.03.07р. перераховані 04.04.07р. (платіжне доручення №17).
Згідно звіту ліквідатора ТОВ «Житко»№ 433 від 31.08.2007, внески засновників повністю витрачено на проведення розрахунків з кредиторами.
Таким чином, при перерахуванні коштів на придбання частки у статутному капіталі ТОВ «Житко»та знаючи про фінансовий стан ТОВ «Житко», позивач придбавав частку у статутному капіталі підприємства, відносно якого порушено провадження у справі про банкрутство, що надає колегії суддів підстави для висновку про обізнаність позивача стосовно факту порушення провадження у справі про банкрутство та відсутності у позивача наміру отримання доходу.
Підтверджує даний висновок, зокрема, і факт перебування позивача в господарських відносинах з ТОВ «Умка»та ТОВ «Клін», які є одночасно і засновниками ТОВ «Житко»і підприємствами, що надають позивачу послуги, щодо ведення підприємницької діяльності.
Судом встановлено, що позивачем віднесено до валових витрат суму, сплачену за придбання корпоративних прав, і ці дії регулюються не п.5.1, 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а безпосередньо прямою нормою, тобто вищезазначеним п.7.8.9 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Окрім того, позивачем не виконано вимог пп.7.6.1 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині щодо ведення окремого податкового обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами, що не заперечується позивачем. Посилання на те, що ведення окремого обліку не здійснювалось позивачем з підстав не відчуження корпоративних прав ТОВ «Житко»не приймається колегією суддів до уваги, в силу того, що позивач придбаваючи частку у статутному капіталі ТОВ «Житко»здійснив набуття корпоративних прав.
Обгрунтування щодо на внесення державним реєстратором змін до статуту ТОВ «Житко» 06.04.2007р., як на підставу не обізнаності позивача про факт банкрутства ТОВ «Житко», колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає такими, що не заслуговують на увагу,оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження дати внесення до ЄДРПОУ запису про судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Житко». Таким чином, відсутні підстави як для здійснення однозначного висновку щодо обізнаності або не обізнаності державного реєстратора про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Житко».
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, про підтвердженість матеріалами справи того факту, що ЗАТ «ВМ Дніпро»при придбанні частки у статутному капіталі ТОВ «Житко»уклав завідомо збитковий договір, що призвело до безпідставного завищення валових витрат в податковому періоді 2007 року. Відповідно -судом першої інстанції під час постановлення рішення у справі допущено порушенням норм матеріального права та не в повній мірі з'ясовано обставини справи, що є підставою для задоволення апеляційної скарги та постановлення нового рішення .
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.3.ч.1 ст.198, 202, ч.2 ст.205, 207 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар Запорізької області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2009р. у справі № 2а-1830/09/0870 - задовольнити.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.08.2009р. у справі № 2а-1830/09/0870 - скасувати.
В задоволенні адміністративного позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Постанова в повному обсязі складена та підписана 15 листопада 2010р.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: А.О. Коршун