"07" жовтня 2010 р. справа № 2а-12865/08
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Мірошниченка М.В.
суддів: Руденко М.А. Юхименка О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі
м. Кривого Рогу
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 29.05.2009р.
у справі № 2-а-12865/08/0470
за позовом ОСОБА_2
до відповідача ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі
м. Кривого Рогу
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії , -
ОСОБА_2 звернулась з позовом до ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу про: визнання дій відповідача неправомірними; стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період із січня 2006р. по червень 2008 р. включно в сумі 3302,6 грн.; зобов'язання відповідача нарахувати позивачу щомісячну соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»надалі при нарахування пенсії.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2009р. у справі № 2-а-12865/08/0470 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року пенсії із підвищенням у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу здійснити перерахунок пенсії та виплатити недоплачені суми позивачу з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.06.2008 року з урахуванням підвищення згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. В задоволення решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що Позивач відноситься до соціальної категорії -«дитина війни», має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була призупинена Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»і це зупинення законодавчо не відмінялось, тому дії відповідача щодо ненарахування та невиплати допомоги за 2006 рік є законним.
Зупинення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19.12.2006 р. N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007).
Зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008).
Отже, з 09.07.2007р. та 22.05.2008р., відповідно, відновлено право Позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу / а.с. 43-44/.
Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування судом першої інстанції норм чинного матеріального права, та ухвалення рішення у даній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.
Представники сторін до судового засідання не з'явились Відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями розгляд справи передано колегії суддів у складі: ОСОБА_3 (головуючий суддя), ОСОБА_4 (суддя), ОСОБА_5 (суддя).
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.
Позивач відноситься до соціальної категорії -«дитина війни», відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, перебуває на обліку в ОСОБА_1 Пенсійного фонду, та має право на пільги, встановлені законодавством України.
Правильним та обґрунтованим колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити позивачу недоотримане підвищення до пенсії за 2006р., оскільки, п. 17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006р.» дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»була зупинена на 2006р. Законом України «Про державний бюджет України на 2006р.» від 19.01.2006р. № 3367-VІ п.17 ст.77 виключено. Статтю 110 вказаного Закону викладено у новій редакції, якою встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням Комітетом Верховною Ради України з питань бюджету. Проте, у 2006р., в порядку визначеному Законом України «Про державний бюджет України на 2006р.», Кабінетом Міністрів України не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тому підвищення пенсії не провадилось. Вказані вище положення неконституційними не визнавались.
Щодо нарахування та виплати підвищення до пенсії «Дітям війни»за 2007р., 2008р. слід зазначити наступне.
Зупинення дії статті 6 на 2007 рік, передбачене пунктом 12 статті 71 Закону України від 19.12.2006 р. N 489-V, з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. N 6-рп/2007.
Положення пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.
Згідно до статті 152 Конституції України, статті 73 Закону України «Про Конституційний Суд України»від 16 жовтня 1996 року422/96-ВР, у разі якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з 09.07.2007р. та 22.05.2008р., відповідно, відновлено право Позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
В силу ч. 3 статті 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»від 19 грудня 2006 року N 489-V для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абз. 5 ч. 1 цієї статті, збільшений на 1 відсоток - 410.06 грн. та 415.11 грн., відповідно.
Відповідно до ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року N 107-VI прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік затверджений у наступних розмірах: з 01 січня -470,00 грн., з 01 квітня - 481,00 грн., з 01 липня -482,00 грн., з 01 жовтня -498,00 грн.
Щодо поширення установленого в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»терміну "мінімальний розмір пенсії за віком" на правовідносини для підвищення пенсії згідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року N 2195-IV слід зазначити наступне.
У ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»закладено однозначну вимогу щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої цієї статті, - виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-1V).
Непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону (1058-1V), на чому наполягає заявник апеляційної скарги, дає підстави стверджувати про наявність прогалини у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30 відсотків якої мають підвищуватися виплати дітям війни.
Водночас, згідно з п. 4 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
В силу п. 7 ст. 9 цього Кодексу у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Отже, застосування в якості розрахункової величини для мінімальної пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, обчисленого відповідно до ч. 1 ст. 28 базового пенсійного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є правильним та доводами скарги не спростовується.
В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.2009р. у справі № 2-а-12865/08/0470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та підлягає оскарженню протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції у відповідності до ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: М.В. Мірошниченко
Суддя: М.А. Руденко
Суддя: О.В. Юхименко