"05" жовтня 2010 р. справа № 2а-369/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Кожана М.П.
суддів: Панченко О.М. Проценко О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області
на постанову: Токмацького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2010 р. у справі № 2а-369/09
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни",-
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила відновити пнропущенний строк звернення до суду за захистом пропущенних прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2008 року, визнати протиправною бездіяльність УПФУ в м. Токмак Запорізької області щодо не здійснення перерахунку та виплати в повному обсязі надбавки до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року та зобов'язати відповідача перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою Токмацького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2010 р. у справі № 2а-369/09 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій стосовно перерахунку та виплати позивачу надбавки до пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії позивачцізгідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р., включно у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позивних вимог позивачу.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
Законом України “Про державний бюджет України на 2009р.”не призупинено дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов'язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” не здійснював, а також не проводив виплату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Токмак Запорізької області на постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2010 р. у справі № 2а-369/09 -залишити без задоволення.
Постанову Токмацького районного суду Запорізької області від 02 жовтня 2010 р. у справі № 2а-369/09 -залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності в порядку ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України - протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: М.П. Кожан
Судді: О.М. Панченко
ОСОБА_2