"16" вересня 2010 р.справа № 2а-3062/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю:
представника відповідача -ОСОБА_2 дов. №13551/10/10-024 від 30.062010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року
у справі №2а-3062/09/0870
за позовом приватного підприємця ОСОБА_3
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
про визнання дій неправомірними та скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -
Приватний підприємець ОСОБА_3 звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання незаконними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0002432303 від 27.11.2008 р. та №00005323 від 02.03.2009 р.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року (Суддя Щербак А.А.) відмовлено в задоволенні позову приватного підприємця ОСОБА_3.
Рішення суду обґрунтовано тим, що проведена перевірка здійснена відповідно до вимог законодавства, посилання позивача про відсутність трудових відносин між позивачем та особою, яка зазначена в акті перевірки, як продавець, не прийняті судом до уваги, оскільки саме на фізичну особу -підприємця покладено обов'язок щодо недопуску до РРО сторонніх осіб. Доказів відсутності порушень, зафіксованих в акті перевірки, матеріали справи не містять.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову суду скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що у позивача оформлені трудові відносини лише з ОСОБА_4, поштою акт перевірки на адресу позивача не направлено. Посадовими особами відповідача порушено права позивача шляхом порушення порядку підписання акту виїзної позапланової перевірки, порядку його зберігання та вручення. Інвентаризація каси проведена за відсутності додержання процедури проведення інвентаризації, а також відповідачем не складено акт про результати інвентаризації наявних коштів, встановленого положенням, тому є недійсною. Відповідачем прийнято рішення без ознайомлення позивача з актом перевірки.
У судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи.
Оскільки судова повістка про виклик у судове засідання, направлена на адресу позивача, повернулася на адресу суду з відміткою на конверті «адресат не з'явився за отриманням», колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутністю представника позивача.
Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя проведено позапланову перевірку господарської одиниці - відділу магазину, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 13, у якому здійснює господарську діяльність приватний підприємець ОСОБА_3, з питань дотримання суб'єктом господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги) вимог з регулювання обігу, наявності торгових патентів та ліцензій.
Перевіркою встановлені порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: незастосування розрахункової книжки при здійсненні розрахункових операцій та не видання розрахункового документу на повну суму розрахункової операції, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
За результатами перевірки складено акт №0330/08/30/23/НОМЕР_1 від 18.11.2008 р., на підставі якого податковим органом прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №0002432303 від 27.11.2008 р. в сумі 2 997 грн.
В результаті адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією у Запорізькій області прийнято рішення №56/14/25-020 від 17.02.2009, яким збільшено суму штрафних санкцій на 119 грн. 50 коп. за невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
В результаті розгляду повторної скарги позивача, рішенням Державної податкової адміністрації у Запорізькій області №1774/л/25-0315 від 09.04.2009 року скарга залишена без задоволення, рішення №0002432303 від 27.11.2008 р. та рішення №00005323 від 02.03.2009 р. залишені без змін.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Слід зазначити, що державні податкові інспекції у своїй діяльності керуються спеціальним Законом, яким є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки, а також планові та позапланові виїзні перевірки.
Згідно ч. 7 ст. 11-1 вказаного Закону позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Крім того, ст. 16 вказаного Закону встановлено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачає, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.
Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач отримав направлення на проведення перевірки 18.11.2008 року, про що свідчить особистий підпис приватного підприємця ОСОБА_3 у розписках №№300400, 300401.
Крім того, перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_5, про що свідчить підпис останньої на акті перевірки.
Оскільки приватний підприємець ОСОБА_3 відмовилася підписати акт перевірки і отримати його копію, податковим органом складено акт відмови від підписання та отримання матеріалів перевірки №6 від 18.11.2008 р., який підписаний посадовими особами органу державної податкової служби.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова інспекція мала право на проведення перевірки, перевірка проведена з дотриманням вимог законодавства, відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327.
Також колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що він не перебуває у трудових відносинах із ОСОБА_5, оскільки здійснюючи торгівельну діяльність із застосуванням РРО, саме суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечувати дотримання норм чинного законодавства із здійснення розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі, а саме: забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, у т.ч. унеможливити перебування на місці розрахунків осіб, не пов'язаних із отриманням грошових коштів від покупців.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Ст. 22 вказаного Закону встановлено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.
Ст. 17 встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну.
Відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу України" органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах встановлених законами України.
На підставі викладеного та враховуючи ст. 238 Господарського кодексу України, яка передбачає застосування до суб'єктів господарювання адміністративно-господарських санкцій за порушення, встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно прийнято рішення про застосування до приватного підприємця штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають значення для справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виніс рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року у справі №2а-3062/09/0870 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2009 року у справі №2а-3062/09/0870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
ОСОБА_1