"16" вересня 2010 р. справа № 2а-6059/09/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.
суддів: Коршуна А.О. Католікяна М.О.
при секретарі судового засідання: Ганноченку А.О.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області
на постанову: Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2009р. у справі № 2а-6059/09/0470
за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Южнерудпром"
до: Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області
про: визнання дій незаконними,-
встановила:
22.04.2009р. Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови позивачу у списанні безнадійного податкового боргу викладеній у листі від 17.04.2009р. №10293/10/24-221 у сумі 3 801637грн.51коп. та зобов'язати ДПА у Дніпропетровській області списати податковий борг ВАТ "Южнерудпром" у сумі 3801637грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2009р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови позивачу у списанні безнадійного податкового боргу у сумі 3 801 637грн. 51коп. та зобов'язано ДПА у Дніпропетровській області списати податковий борг ВАТ "Южнерудпром" у сумі 3801637грн.
Дана постанова обґрунтована тим, що відповідно до норм чинного податкового законодавства України, податковий борг позивача підлягає списанню як безнадійний у зв'язку зі спливом 1095-денного строку стягнення податкового боргу. ДПА у Дніпропетровській області відповідно до діючого законодавства була зобов'язана списати вказаний податковий борг позивача.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідач обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до не об'єктивного вирішення справи.
Відповідач зазначає, що судом не було з'ясовано, чи дійсно за позивачем обліковується вказаний податковий борг, коли та у зв'язку з чим цей борг виник. Крім того, відповідач зазначає, що облік та списання податкового боргу позивача відповідно до діючого законодавства не віднесено до його компетенції.
Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята без порушення норм матеріального та процесуального права та просить залишити постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Суд належним чином повідомив учасників адміністративного процесу про дату, час і місце слухання справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 15.09.2010р. справу призначено судді-доповідачу ОСОБА_3, інші судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4, ОСОБА_5
Відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи Листом від 17.04.09 р. № 10293/10/24 -221 на заяву про списання безнадійного податкового боргу ВАТ «Южнерудпром»№ 09/02 - 3 (вхідний відповідача № 1121/10) ДПА у Дніпропетровській області повідомила, що розглянула лист ВАТ «Южнерудпром»та вирішила, що облікований за підприємством борг не підпадає під термін «безнадійний», а відтак не підлягає списанню (а.с. 7-8).
Суд першої інстанції прийшов до висновку що відповідно до норм чинного податкового законодавства України, податковий борг позивача підлягає списанню як безнадійний у зв'язку зі спливом 1095-денного строку стягнення податкового боргу. ДПА у Дніпропетровській області відповідно до діючого законодавства була зобов'язана списати вказаний податковий борг позивача.
Проте, колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду не ґрунтується на положеннях діючого законодавства та зібраних по справі доказах.
Посилання суду першої інстанції на наявність рішень судів, відповідно до яких відмовлено у задоволенні позовів про скасування податкових повідомлень-рішень як на доказ наявності податкового боргу та визначення його розміру є помилковим, оскільки вказаними рішенням не встановлено, що суми податкових зобов'язань, вказані у спірних податкових повідомленнях-рішеннях не були сплачені до бюджету на момент звернення позивача до суду із позовом про списання податкового боргу. Не є таким доказом наявності податкового боргу і копія адміністративного позову про звернення стягнення на активи позивача, оскільки обґрунтованість такого позову та факт наявності такого податкового боргу може бути встановлено тільки судом за результатами розгляду вказаного позову.
Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Визначення податкового боргу та порядок його списання встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181).
Так, відповідно до п.1.2 ст.1 Закону 2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;
Відповідно до п.1.9 ст.1 Закону 2181 податкове повідомлення - письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом;
Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону 2181 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до п.1.10 ст.1 Закону 2181 податкова вимога - письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.
Відповідно до п.1.12 Закону 2181 контролюючий орган - державний орган, який у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) та погашенням податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Отже, Законом 2181 визначено перелік документів, якими має підтверджуватись наявність узгодженого податкового зобов'язання та податкового боргу.
Проте, в матеріалах справи відсутні такі документи.
Функції здійснення безпосереднього контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»покладено на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції.
Спірні відносини врегульовано Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 N 276, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 р. за N 843/11123 (далі -Інструкція №276).
Відповідно до п.3.1 вказаної Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Особові рахунки платників відкриваються органом державної податкової служби щорічно за платниками, які перебувають у них на податковому обліку.
Відповідно до п.8.1 вказаної Інструкції у картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис указаних підсумкових рядків до особового рахунку.
Відповідно до п.11.1 вказаної Інструкції податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією.
Відповідно до п.11.4 вказаної інструкції під погашенням податкового боргу за певним видом платежу слід розуміти зменшення абсолютного значення від'ємного сальдо розрахунків платника з бюджетом та пені, підтверджене відповідним документом.
Крім того, згідно із пунктом 10 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право приймати рішення про списання безнадійного боргу в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пп.18.2.3 п.18.2 ст.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкові органи здійснюють щоквартальне списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання визначається центральним податковим органом за узгодженням з Міністерством фінансів України.
Списання податкового боргу, визнаного в установленому порядку безнадійним, у картках особових рахунків платника здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 N103 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2002 за N16/6304 (із змінами), на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби датою прийняття такого рішення.
Згідно із п.5.1 цього Порядку платник податків має право звернутися до контролюючого органу (органу державної податкової служби) за місцем обліку безнадійного податкового боргу або за місцем своєї реєстрації якщо контролюючим є податковий орган) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків, зборів, інших платежів, які просить списати. Позивач не знаходиться на обліку в ДПА у Дніпропетровській області, тому відповідач не має здійснювати облік податкового боргу позивача.
Згідно із п.4.1 вказаного Порядку визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється за даними карток особових рахунків платників податків за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, що ведуться в органах державної податкової служби в установленому Інструкцією №276 порядку.
Таким чином, з метою з'ясування наявності чи відсутності податкового боргу позивача, розміру, періоду та підстав його виникнення суд мав витребувати від податкового органу, на податковому обліку у якому перебуває позивач, відомості особових рахунків, у яких має обліковуватись наявність чи відсутність такого податкового боргу та його розмір. Проте, судом першої інстанції наявність вказаних обставин не з'ясовано.
Законним відповідно до п.2 ст.159 КАС України є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим відповідно до п.3 ст.159 КАС України є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В порушення п.4 ст.11 КАС України судом не вжито заходів по з'ясуванню всіх обставин у справі.
В порушення ч.2 ст.69 КАС України - суд не витребував вказані вище докази з власної ініціативи від податкового органу, який веде особові рахунки позивача або від позивача, в порушення вимог ч.5 ст.71 КАС країни не зібрав їх з власної ініціативи, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення по справі.
Вказані вище докази ДПА у Дніпропетровській області не мала можливості надати, оскільки, ВАТ «Южнерудпром»не знаходиться на обліку в ДПА у Дніпропетровській області.
З аналізу вказаних нормативних актів колегія суддів прийшла до висновку, що рішення за позовом про зобов'язання списання безнадійного податкового боргу позивача безпосередньо впливає на права та обов'язки податкового органу, на податковому обліку якого перебуває позивач та який веде особові рахунки позивача.
Проте, судом першої інстанції не було з'ясовано, у якому податковому органі на податковому обліку перебуває позивач та не було залучено його до участі у справі.
Здійснення вказаних процесуальних дій не віднесено до компетенції апеляційного суду, оскільки відповідно до положень ст.ст.52, 53 КАС України має бути здійснено до закінчення судового розгляду. Крім того, згідно положень ч.4 ст. 52 КАС України після заміни сторони, вступу третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
Відповідно до п.6 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.6.ч.1 ст.198, п.3.ч.1.ст.205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2009р. у справі №2а-6059/09/0470 -задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2009р. у справі № 2а-6059/09/0470 - скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України - протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Ухвалу складено в повному обсязі 23.09.2010р.
Головуючий: М.П. Кожан
Суддя: А.О. Коршун
Суддя: М.О. Католікян