"09" вересня 2010 р.справа № 2а-3434/09/1170
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1
при секретарі судового засідання: Гулій О.Г.
за участю:
представника відповідача - ОСОБА_2 дов. №14 від 14.06.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу приватного підприємства «Стройиндустриал»
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 року
у справі №2-а-3434/09/1170
за позовом приватного підприємства «Стройиндустриал»
до Державної податкової інспекції в м. Кіровограді
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
У березні 2009 року приватне підприємство «Стройиндустриал»звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Кіровограді №0000651520/0 від 11.02.2009 р.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 року відмовлено в задоволенні позову приватного підприємства «Стройиндустриал».
Рішення суду обґрунтовано правомірністю винесення податкового повідомлення-рішення, оскільки перевірка податковою інспекцією проведена об'єктивно, факт виявленого порушення податкового законодавства викладений чітко з врахуванням всіх обставин та з посиланням на законодавчі норми, та підтверджений належними доказами.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, просить постанову суду скасувати як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що проводилась камеральна перевірка, таким чином підстави визначення податкового зобов'язання на підставі п. «б»пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України №2181-ІІІ відсутні.
У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про заміну первинного відповідача -Державну податкову інспекцію в м. Кіровограді, на належного відповідача -Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію, на підставі наказу Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 18.05.2010 р. №193 про реорганізацію державних податкових інспекцій області та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копії вказаних документів додані до клопотання та містяться в матеріалах справи.
Відповідно до матеріалів справи, колегія суддів вважає необхідним клопотання податкової інспекції задовольнити. Замінити первинного відповідача у даній справі - Державну податкову інспекцію в м. Кіровограді, на належного відповідача -Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію.
По суті справи представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.
Представник позивача до суду не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення органу зв'язку про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду не перешкоджає судовому розгляду справи, тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу за відсутністю представника позивача.
Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку , що апеляційна скарга є такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватним підприємством «Стройиндустриал»подано до Державної податкової інспекції в м. Кіровограді податкову декларацію по податку на додану вартість. Через деякий час позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, разом з заявою за № 08/03 та копією платіжного доручення, в якій приватне підприємство «Стройиндустриал» просить врахувати податковий кредит у сумі 4 713702,00 грн., включений до уточнюючого розрахунку згідно пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок вартість». В заяві зазначено, що кошти в сумі 28 282 212,00 грн. ( в т. ч. ПДВ - 4 713 702,00 грн.) за ТМЦ були перераховані підприємству TOB «Інстайл», яке повинно надати податкову накладну. Але на момент подання декларації податкову накладну від постачальників не отримано.
Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді направлено лист до Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 29.10.2008 року з копією платіжного доручення для вжиття заходів передбачених пп. 7.2.6 п. 2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідачем отримано відповідь від Державної податкової інспекції у м. Полтаві та від Державної податкової адміністрації у Полтавській області разом з підтверджуючими документами, що за період, а саме: червень та липень 2008 року, ТОВ «Інстайл»не мало жодних взаємовідносин з позивачем.
11.02.2009 р. Державною податковою інспекцією в м. Кіровограді проведена невиїзна перевірка податкової декларації з податку на додану вартість позивача, на підставі якої складено ОСОБА_2 № 69/15-20/35914076.
Перевіркою встановлені порушення пп.7.2.6 п.2 ст.7, пп.7.4.1. п.4 ст.7, пп.7.4.5 п.4 ст.7, пп.7.5.1 п.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання згідно підпункту «б»підпункту 4.2.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №0000651520/0 від 11.02.2009 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 185 072,00 грн., в тому числі 4 713 702,00 грн. за основним платежем та 471 370,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).
П.п. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Податковий кредит (відповідно до п. 1.7 ст. 1) - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.
Судова колегія стосовно взаємовідносин, які виникли по даній справі зауважує, що оскільки діюче податкове законодавство передбачає відповідні дії, зокрема позивача, щодо уникнення відповідальності з вини третіх осіб, платник податків мав можливість скористатися передбаченими законодавством способами задля уникнення шкідливих для себе наслідків.
Позивач мав можливість додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на постачальника, який не видав податкову накладну.
Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не має жодних документів, що підтверджують його взаємовідносини з ТОВ «Інстайл».
Відповідно до п. «б»пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимога та заперечення.
Частиною 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судом першої інстанції об'єктивно та повно з'ясовано усі обставини справи, які доведені належними доказами і яким надана вірна оцінка, порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної постанови судовою колегією не встановлено, колегія суддів вважає необхідним постанову суду першої інстанції від 15.09.2009 р. у даній адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційної скарги спростовуються належними письмовими доказами, які були досліджені судом під час розгляду справи, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємства «Стройиндустриал» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 року у справі №2-а-3434/09/1170 залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.09.2009 року у справі №2-а-3434/09/1170 -без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
ОСОБА_1