Справа № 2-а/679/43/2015
Головуючий у 1-й інстанції: Фурсевич О.В.
Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.
14 липня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Боровицького О. А. Граб Л.С.
за участю:
секретаря судового засідання: Литвинюка С.О.,
позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: Моргун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області про скасування розпоряджень про перерахунок пенсії,
в січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області про визнання протиправними та скасування розпорядження 105951 від 27.11.2014 року, вид перерахунку - зміна виду розрахунку, розпорядження 105951 від 27.11.2014 року, вид перерахунку - зміна стажу.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 лютого 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, а також оглянутою пенсійною справою позивача, ОСОБА_2 з 1986 року отримує пенсію як інвалід внаслідок трудового каліцтва. 14.02.2008 року ОСОБА_2 Хмельницькою обласною МСЕК встановлено другу групу інвалідності загального захворювання довічно; з 01.03.2008 року знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання в розмірі 90% пенсії за віком.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області зобов'язано призначити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2013 року.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року залишено без змін.
На виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області 27 листопада 2014 року прийнято розпорядження №105951 від 27 листопада 2014 року вид перерахунку - зміна виду розрахунку, №105951 від 27 листопада 2014 року вид перерахунку - зміна стажу (а. с. 10, 11).
Не погодившись з прийнятими розпорядженнями, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані розпорядження прийняті управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області з порушенням вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
З оглянутої в судовому засідання пенсійної справи позивача судом встановлено, що ОСОБА_2 з 1986 року отримує пенсію як інвалід внаслідок трудового каліцтва. З 01.03.2008 року позивач отримує пенсію по інвалідності ІІ групи загального захворювання в розмірі 90% пенсії за віком.
Таким чином, позивач в 1986 році реалізував своє право на призначення пенсії. В подальшому, згідно з вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", після призначення пенсії позивач отримав право звернутись до органу Пенсійного фонду із заявою про переведення його на інший вид пенсії, або про здійснення перерахунку призначеної пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацюючі інваліди II групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності такого страхового стажу, зокрема, у чоловіків - 26 років, якщо їм вперше встановлено інвалідність у віці до 48 років включно.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року у справі №2-а/679/15/2014 зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01 липня 2013 року, яка набрала законної сили.
На виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області проведено перерахунок пенсії позивача, у зв'язку з чим прийнято оскаржувані розпорядження.
Позивач вважає такі розпорядження неправомірними, оскільки для обчисленні розміру пенсії управлінням Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області не враховано додатковий стаж з дня встановлення інвалідності до дня досягнення пенсійного віку; не виключено з періоду за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періоди з 01.07.2007 року по 01.04.2011 року, з 01.06.2011 року по 01.09.2011 року, з 01.12.2011 року по 01.01.2013 року, та врахування при цьому заробітної плати за період з 01.07.2000 року по 01.07.2013 року відповідно до його листа від 15 липня 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
З аналізу вказаної норми встановлено, що зарахування додаткового стажу з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку проводиться органами Пенсійного фонду у випадку призначення пенсії по інвалідності. Зарахування такого додаткового стажу при призначенні пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком чинним законодавством України не передбачено.
Щодо розгляду доводів позивача про застосування для перерахунку його пенсії ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" згідно з його листом від 15 липня 2013 року, колегія суддів бере до уваги те, що спір у даній адміністративній справі стосується прийнятих відповідачем розпоряджень на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року. Водночас, відповідно до резолютивної частини вказаної постанови судом не вирішувалось питання про виключення з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, періодів роботи позивача згідно з його листом від 15 липня 2013 року.
Судом встановлено, що відповідні позовні вимоги не заявлялись ані в адміністративній справі №2-а/679/15/2014, ані в даній адміністративній справі в суді першої інстанції, а тому не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції.
У випадку, якщо позивач не погоджується з діями управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області щодо визначення періодів роботи, за які враховується заробітна плата (дохід) для обчислення його пенсії, він не позбавлений права на звернення з відповідною заявою до управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області, а в разі непогодження з результатами її розгляду - права на звернення з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з урахуванням встановлених у справі обставин, колегія суддів керується наступними положеннями чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
З матеріалів справи судом встановлено, що рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року в адміністративній справі №2-а/679/15/2014, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", набрало законної сили та є обов'язковим для виконання.
Позивач в даному адміністративному позові просить визнати протиправними та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області від 27 листопада 2014 року, які прийняті на виконання постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 січня 2014 року.
Таким чином, в межах окремого адміністративного позову оскаржуються дії органу Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області, вчинені на виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі, якщо сторона виконавчого провадження вважає, що рішення суду виконується боржником не у встановлений судом спосіб, така особа не позбавлена можливості захистити свої права в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Таким чином, особа, вважаючи, що боржником в добровільному порядку належним чином не виконується рішення суду, яке набрало законної сили, звертається до органів Державної виконавчої служби з виконавчим листом та заявою про примусове виконання судового рішення.
При цьому, аналіз викладених вище норм законодавства дозволяє зробити висновок про встановлений законом прямий обов'язок органів Державної виконавчої служби забезпечити виконання судового рішення про здійснення перерахунку та виплати пенсії.
У випадку, якщо особа вважає, що протиправними діями боржника під час примусового виконання рішення в рамках виконавчого провадження порушуються її права, остання має право захищати свої права в порядку, встановленому чинним законодавством (зокрема, в порядку статті 181 КАС України).
Чинне законодавство про адміністративне судочинство не передбачає такого способу захисту права як звернення до суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішень, які прийняті на виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки оскаржені розпорядження прийняті відповідачем на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до його резолютивної частини.
Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Нетішин Хмельницької області задовольнити.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27 лютого 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 21 липня 2015 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Боровицький О. А.
Граб Л.С.