07 липня 2015 року м. Київ К/800/50085/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Білуги С.В.,
Кочана В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, заступника начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області Кизима В.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У червні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Харківській області, заступника начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області Кизима В.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправними дії посадової особи Головного управління Міндоходів у Харківській області - заступника начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області Кизима В.В. щодо не надання ОСОБА_2 на його інформаційний запит від 06 лютого 2014 року наказу «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ Міндоходів у Харківській області» від 11 червня 2013 року №17. Зобов'язати Головне управління Міндоходів у Харківській області надати позивачу наказ «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ Міндоходів у Харківській області» від 11 червня 2013 року №17. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, представник Головного управління Міндоходів у Харківській області просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийнявши в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог, а в іншій частині рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Головного управління Міндоходів у Харківській області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідно статті 19 цього Закону запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
В свою чергу, згідно частини першої статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно пункту 1 частини першої статті 13 зазначеного Закону розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 06 лютого 2014 року ОСОБА_2 звернувся до начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області із запитом на отримання публічної інформації.
У своєму запиті ОСОБА_2 просив надати йому інформацію з копіями документів про наступне: 1) яким нормативно-правовим та/або розпорядчим документом визначені повноваження посадової особи Головного управління Міндоходів у Харківській області Маслової Т.І. стосовно права підпису листа Головного управління Міндоходів у Харківській області «Про наданні відповіді» від 23 грудня 2013 року №3853/П/20-40-10-05-07 на його клопотання від 25 листопада 2013 року про зняття з квартири АДРЕСА_1, статусу службової і переведення її до державного житлового фонду; 2) зазначити прізвище, ім'я, по-батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд даного інформаційного запиту.
На запит ОСОБА_2 12 лютого 2014 року заступником начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області Кизимою В.В. було надано відповідь, в якій, серед іншого зазначено, що розподіл обов'язків між заступниками начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлено наказом «Про розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління Міндоходів у Харківській області» від 31 січня 2014 року №60, відповідно до якого за заступником начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області Головного управління Міндоходів у Харківській області Масловою Т.І. установлений розподіл обов'язків по керівництву роботою таких структурних підрозділів як управління податкового та митного аудиту; управління правової роботи та управління боротьби з відмиванням доходів одержаних злочинним шляхом.
Разом з тим, як було встановлено судами попередніх інстанцій, розподіл обов'язків між керівництвом Головного управління Міндоходів у Харківській області у період, про який позивач просив надати інформацію у своєму запиті, установлено наказом Головного управління Міндоходів у Харківській області № 17 від 11 червня 2013 року.
Проте, на запит ОСОБА_2 щодо права підпису листа Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23 грудня 2013 року йому було надано відповідь про розподіл посадових обов'язків відповідно до наказу від 31 січня 2014 року та додано копію зазначеного наказу.
Отже, відповіді щодо нормативно-правового та/або розпорядчого документу, який визначав повноваження посадової особи Головного управління Міндоходів у Харківській області Маслової Т.І. стосовно права підпису листа Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23 грудня 2013 року, відповідачем надано не було, оскільки наказ №60 від 31 січня 2014 року не стосується періоду, про який позивач витребував інформацію.
За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заступником начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області не було надано належну відповідь на запит позивача про отримання публічної інформації від 06 лютого 2014 року, а тому такі дії відповідача правомірно визнано неправомірними та зобов'язано Головне управління Міндоходів у Харківській області надати ОСОБА_2 наказ Головного управління Міндоходів у Харківській області «Про розподіл обов'язків між керівництвом ГУ Міндоходів у Харківській області» від 11 червня 2013 року № 17.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 липня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, заступника начальника Головного управління Міндоходів у Харківській області Кизима В.В. про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя М.М. Заїка
судді: С.В. Білуга
В.М. Кочан