07 липня 2015 року м. Київ К/800/16319/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Білуги С.В.,
Кочана В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій та бездіяльності,
встановила:
У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій та бездіяльності.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга позивача задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що спірним питанням у даній адміністративній справі є вірність визначення відповідачем року випуску - (1994) автомобіля «Mercedes-Benz», модель - « 600», НОМЕР_3 та внесення такого року випуску до реєстраційних карток та свідоцтв про реєстрацію цього транспортного засобу.
Зазначене питання вже неодноразово було предметом дослідження в адміністративних справах, розглянутих Луганським окружним адміністративним судом.
Зокрема, постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року у справі №2а/1270/9758/2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій щодо внесення недостовірних даних про рік випуску автомобіля «Мерседес S-600» в реєстраційну картку від 2003 року та до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2, виданого 14 серпня 2010 року.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі №812/1797/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2013 року, відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання дій протиправними.
Вказаними судовими рішеннями досліджувались обставини щодо зазначення відповідачем у реєстраційних документах на транспортний засіб «Мерседес S-600» НОМЕР_3, рік виготовлення - 1994, та було встановлено правомірність дій Управління Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо здійснення первинної реєстрації транспортного засобу та внесення до реєстраційних карток та свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, НОМЕР_2, рік виготовлення транспортного засобу - 1994, «Мерседес S-600» НОМЕР_3 відповідно до попередніх свідоцтв про реєстрацію цього транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи те, що зазначені рішення набрали законної сили, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності необхідності доказувати правомірність внесення відповідачем відомостей про рік випуску автомобіля - 1994 при первинній та подальших реєстраціях транспортного засобу «Мерседес S-600» НОМЕР_3.
Крім того, рішенням Старобешівського районного суду Донецької області від 10 червня 2008 року у справі №2-917/08, яке набрало законної сили 20 червня 2008 року, визнано право власності за ОСОБА_2 на автомобіль «Mercedes-Benz» - 600, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 1994, колір чорний, шасі НОМЕР_3, який належить ОСОБА_3 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, та зобов'язано ОСОБА_3 передати автомобіль «Mercedes-Benz» - 600, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску - 1994, колір чорний, шасі НОМЕР_3, ОСОБА_2.
Відповідно до вимог пункту 7 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).
Позивачем з 20 червня 2008 року перереєстрацію транспортного засобу не здійснено, а тому відповідачем у відношенні до позивача будь-яких реєстраційних дій не вчинялося.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій та бездіяльності - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
В.М. Кочан