25 грудня 2014 року м. Київ В/800/5662/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Калашнікової О.В.
Васильченко Н.В.
Горбатюка С.А.,
Леонтович К.Г.,
Чалого С.Я.
розглянувши заяву Чопської митниці Міндоходів
про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року,
прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_6 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду 30.05.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року
у справі за позовом ОСОБА_6
до Чопської митниці Державної митної служби України
про скасування податкових повідомлень - рішень, -
Чопська митниця Міндоходів звернулася з заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 06 листопада 2014 року, прийнятої за результатами перевірки касаційної скарги ОСОБА_6 по справі за позовом ОСОБА_6 до Чопської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень - рішень.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду 30.05.2012 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2012 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2014 року позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Чопської митниці Державної митної служби України від 18.01.2012 № 14 та від 18.01.2012 № 15.
У заяві про перегляд Верховним Судом України вказаного рішення Вищого адміністративного суду України заявник ставить питання про його скасування, посилаючись на неправильне застосування статей 276, 282, 284 Митного кодексу України ( в редакції, на час спірних відносин), Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1864 та статей 11,13 закону України «Про Єдиний митний тариф».
Судами встановлено, що позивачем 24.10.2010 ввезено на митну територію України через пункт пропуску "Тиса" наступні речі: 1) холодильник-морозильник побутовий, який був у використанні, торговельної марки "Liebherr", об'ємом 279 л, вагою 47 кг, країна виробник - Німеччина, вартість 150 євро; 2) холодильник побутовий, компресійний, який був у використанні, торговельної марки "Zanussi", з однією зовнішньою дверкою, місткістю 146 л, вагою 38 кг, країна виробник - Італія, вартість 70 євро.
Сума сплачених митних платежів за МД-1 серія КА №0101734 від 24.10.2010 склала 1 128,84 грн. В пакеті документів митного оформлення товару за МД-1 серія КА №010173 від 24.10.2010 був наявний товарно-супровідний документ - митна декларація громадянина ОСОБА_6 від 24.10.2010.
Однак, незважаючи на сплачені митні платежі контролюючий орган вважав, що позивачем при митному оформленні товару порушено антидемпінгове законодавство, а саме приписи рішення Міжвідомчої комісії від 04.02.2008 №АД-171/2008/143-46 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової та морозильної техніки походженням з Китайської Народної Республіки та Турецької Республіки".
В межах даної справи контролюючим органом встановлено, що товари, які ввезені позивачем згідно з МД-1 серія КА №0101734 від 24.10.2010, класифікуються згідно вимог УКТЗЕД в товарній підкатегорії - НОМЕР_1.
При цьому, при декларуванні 24.10.2010 товарів позивач не надав інформації (сертифікату) про країну їх походження, що призвело до порушення ним вимог пункту 3 статті 282 Митного кодексу України та Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 № 1864.
Митний орган вважає, що із врахуванням того, що в пакеті документів з митного оформлення товару згідно із Уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія КА №0101734 від 24.10.2010 був відсутній належним чином оформлений сертифікат про походження товару, така країна визнається невідомою. У зв'язку з цим, відповідач вирішив, що в даному випадку слід застосувати антидемпінгове мито, яке повинно сплачуватися незалежно від сплати ввізного мита.
На підставі висновків перевірки 18.01.2012 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 14, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 4 130,46 грн., з яких 3 304,37 грн. - за основним платежем суми антидемпінгового мита та 826,09 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, та № 15, яким позивачу нараховано суму податкового зобов'язання у розмірі 826,10 грн., з яких 660,88 грн. - за основним платежем податку на додану вартість та 165, 22 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
Колегія суддів вважала, що в порушення наведених норм закону декларант не надав відомостей, які б достовірно вказували на країну походження ввезених товарів. Разом з тим, митницею, всупереч вищевказаним вимогам митного законодавства, не використано своїх владних можливостей та не вчинено дій спрямованих на отримання додаткових відомостей про країну походження ввезених товарів.
Тому, колегія суддів вважала, що висновки контролюючого органу щодо присвоєння речам, ввезених позивачем на митну територію України як таких, що країна їх погодження невідома є необґрунтованими та такими, що зроблені без дотримання вимог митного законодавства.
Також по справі встановлено, що відповідачем не було надано суду доказів про те, що позивач ввозив згадані речі як товари, що призначені для подальшого відчуження, та які переміщуються через митний кордон України і не можуть бути віднесені до особистих речей.
Більш того, що стосується другої обов'язкової умови застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну товарів, згідно Рішення, то митний орган повинен був достовірно встановити, що країна походження ввезених позивачем товарів є саме Китайська Народна Республіка або Турецька Республіка.
Тому колегія суду зазначала, що саме за відсутності інформації щодо країни походження товару, контролюючий орган не вправі поширювати дію норм рішення Міжвідомчої комісії від 04.02.2008 №АД-171/2008/143-46 "Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової та морозильної техніки походженням з Китайської Народної Республіки та Турецької Республіки", навіть за умови, що у період дії даного піднормативного акта на територію України ввозяться товари, які згідно класифікатора УКТЗЕД підпадають під антидемпінгові заходи.
На підтвердження доводів заяви щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції наведених норм заявник посилається на судові рішення колегії суддів Вищого адміністративного суду України по справам від 31 березня 2011 року ( К - 36619/09) та від 08 лютого 2011 року ( К-22243/10).
По першій справі судами встановлено, що за результатом перевірки сертифікатів про походження товарів, наданих позивачем, останнім не підтверджено походження товару не з Республіки Білорусь, тому Управлінням митно-тарифного регулювання Держмитслужби України підтверджено правомірність у даному випадку стягнення Хмельницькою митницею антидемпінгового мита (лист ДМС України від 20.05.08 р. № 14/668-ЕП).
По другій справі відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції, з висновками якого погодилася колегія суддів касаційної інстанції, виходив з того, що позивачем до вказаних ВМД не надано ніяких документів, які б належним чином свідчили про країну походження товару, оскільки на вказаний товар, у разі його походження з Китаю передбачений розмір ставки остаточного антидемпінгового мита 135,45%.
Аналіз наведених рішень суду касаційної інстанції дає підстави для висновку, що ухвалення різних за змістом судових рішень зумовлено наявністю різних обставин, на яких ґрунтувалися висновки судів, або по різному застосовувалися спірні норми матеріального права.
Відповідно до вимог пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається відповідач в заяві, підставою для перегляду судових рішень є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.
Керуючись статтею 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Відмовити Чопській митниці Міндоходів у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Чопської митниці Державної митної служби України про скасування податкових повідомлень - рішень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: (підписи)