20 липня 2015 рокуСправа № 808/3876/15
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Шара І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до господарського суду Запорізької області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії
17 липня 2015 до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від ОСОБА_1 (далі - позивач) до господарського суду Запорізької області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним рішення господарського суду Запорізької області №908/2105/13 від 14.01.2015 року по відмові надати представнику заявника можливості ознайомлення з матеріалами справи №908/2105/13 та видати представнику заявника копію рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2013 року по справі №908/2105/13;
- зобов'язати господарський суд Запорізької області надати представнику заявника можливість ознайомлення з матеріалами справи №908/2105/13 та видати представнику заявника копію рішення господарського суду Запорізької області від 08.08.2013 року по справі №908/2105/13.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
За визначенням, наведеним у п.1 ч.1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Аналіз викладених положень дає підстави для висновку, що обов'язковими умовами віднесення справи до адміністративної юрисдикції є участь у ній суб'єкта владних повноважень за умов оскарження його дії, бездіяльність або рішення при здійсненні ним владних управлінських функцій.
За приписами ч.1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Статтями 2 та 50 КАС України визначено, що позивачами у адміністративних справах є громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень, якими подано адміністративний позов на захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
За правилами ч.3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінський функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За приписами ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Що стосується кола суб'єктів публічно-правового спору, то обов'язковим його учасником є суб'єкт публічного управління (органи виконавчої влади, їх посадові особи, органи і посадові особи законодавчої влади, місцевого самоврядування). Ці суб'єкти є виразниками державних і суспільних інтересів, носіями публічної влади. Суб'єкт публічного управління, обов'язковий учасник публічно-правових відносин, має особливий правовий статус, тому що наділений владними повноваженнями щодо об'єкта управління. Разом з тим, носій владних повноважень обмежений повноваженнями, наданими йому законом.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що процесуальна діяльність суду, як суб'єкта владних повноважень, не може бути оскаржена в порядку КАС України, оскільки для оскарження процесуальних дій існує інший порядок оскарження судового вирішення, а саме, через процедуру апеляційного (касаційного) оскарження судових рішень у випадках, встановлених процесуальним законодавством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 6 “Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів” передбачено, що у розумінні положень частини першої статті 2, пунктів 1, 7 і 9 статті 3, статті 17, частини третьої статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.
Також, відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про незалежність судової влади” від 13 червня 2007 року № 8 зазначено, що виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та заяв з таким предметом.
Як з'ясовано судом із позову, ОСОБА_1 оскаржує рішення відповідача по відмові надати представнику заявника можливість ознайомитись з матеріалами справи, які знаходяться в провадження господарського суду Запорізької області та видати копію рішення цього суду.
Враховуючи, що позивачем оскаржується не організаційно - розпорядча діяльність суду, а процесуальна діяльність відповідача при розгляді конкретної господарської справи, рішення суду, дії або бездіяльність суддів під час здійснення правосуддя, підготовки розгляду справи у судових інстанціях, звернення рішення до виконання можуть бути оскаржені лише в апеляційному та касаційному порядку, тобто виключно у встановленому процесуальному порядку. Отже суддя дійшов висновку, що подана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження необхідно відмовити.
Виходячи з вищевикладеного, в даному випадку суд не є суб'єктом владних повноважень, що виконують владні управлінські функції.
Таким чином даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, тому його не можливо розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Дана обставина згідно із п.1 ч.1 ст.109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження.
Згідно з приписами ст.109 ч. 1 п. 1 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 109 КАС України про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі суддя постановляє ухвалу.
За приписами ч.3 ст. 109 КАС України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву (ч.4 ст. 109 КАС України).
Частиною 5 КАС України встановлено, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 107, 109, 158-160, 165 КАС України, суддя,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №808/3876/15 за позовом ОСОБА_1 до господарського суду Запорізької області про визнання протиправним рішення та зобов'язати вчинити певні дії
Роз'яснити ОСОБА_1, що він має право оскаржити зазначені рішення в порядку господарського судочинства.
Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Шара