14 липня 2015 року (17 год. 30 хв.) Справа № 808/3354/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Киселя Р.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,
позивача - ОСОБА_1
представників відповідача - ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про скасування постанови.
22.06.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - відповідач), в якому позивач просить: скасувати або визнати нечинною постанову про звернення стягнення на доходи боржника.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанова про звернення стягнення на доходи боржника від 21.05.2015, що складена на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення АА2 №292661 є протиправною, такою що порушує права позивача. З наведених підстав просив позов задовольнити в повному обсязі, а саме скасувати або визнати нечинною постанову про звернення стягнення на доходи боржника.
Ухвалою від 22.06.2015, через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 07.07.2015.
У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову. Крім того, повідомив суду обставини, через які ним був пропущений строк звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Ухвалою від 08.07.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 14.07.2015.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що мешкає за адресою м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_1 і працює на підприємстві ПрАТ «Промвибух». Зазначив, що на момент скоєння правопорушення, зазначеного у постанові про адміністративне правопорушення АА2 №292661 знаходився на своєму робочому місці за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 14, про що свідчать відповідні записи у табелі обліку робочого часу і заробітної платні. Зазначив, що до автомобіля НОМЕР_1 не має жодного відношення, а в постанові АА2 № 292661 від 01.11.2013 в графі «Примірник постанови отримав» стоїть підпис, який не належить позивачу.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечив, зокрема зазначивши, що відповідачем було правомірно складено оскаржувану постанову про звернення стягнення на доходи боржника від 21.05.2015, місце роботи позивача було встановлено Державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва на підставі інформації, наданої податковою інспекцією, а тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
У судовому засіданні 14.07.2015 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
01.11.2013 інспектором ДПС ДАІ 4 взводу Соломянського району м. Києва ОСОБА_3 у відношенні ОСОБА_1 було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення АА2 №292661. Згідно зазначеної постанови 01.11.2013 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 скоїв адміністративне правопорушення на автомобілі марки ВАЗ держ. № НОМЕР_2. Згідно постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255,00 грн. Примірник зазначеної постанови отримано 01.11.2013.
14.05.2015 відповідачем, у зв'язку із отриманням від Відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції м. Києва, була складена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови АА2 №292661, виданої 01.11.2013 щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу 510,00 грн. Зазначена постанова була направлена ОСОБА_1 (м. Київ, вул. Фучика, 11а/42 ) та до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя супровідним листом від 14.05.2015.
21.05.2015 відповідачем відносно ОСОБА_1 була складена постанова про звернення стягнення на доходи боржника, відповідно до якої було постановлено звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з метою утримання штрафу 510,00 грн., виконавчого збору 51,00 грн., витрат на проведення виконавчих дій - 116,85 грн. Зазначена постанова була направлена головному бухгалтеру ПрАТ «ПРОМВИБУХ».
Вважаючи такою, що підлягає скасуванню постанову про звернення стягнення на доходи боржника, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999 (далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 11 Закону №606-XIV).
Частиною 2 ст. 11 Закону №606-XIV встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
У п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №606-XIV зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 Закону №606-XIV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
За правилами ч. 1, 2 ст. 25 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
Відповідно до ст. 27 Закону №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За приписами ст. 28 Закону №606-XIV у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Розмір фактично стягнутого з боржника виконавчого збору державний виконавець зазначає у виконавчому документі.
Частина 1 ст. 31 Закону №606-XIV встановлює, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Отже, з зазначених норм вбачається, що у разі невиконання боржником у встановлений строк для самостійного виконання рішення, державний виконавець надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу боржника, зазначену у виконавчому документі, постанову відкриття виконавчого провадження. У випадку якщо боржником невиконане рішення майнового характеру у встановлений державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження строк для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.
Судом встановлено, що 14.05.2015 відповідачем була складена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови АА2 №292661, виданої 01.11.2013 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя про стягнення штрафу 510,00 грн. Зазначена постанова була направлена ОСОБА_1 (м. Київ, вул. Фучика, 11а/42) та до ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя супровідним листом від 14.05.2015.
Разом з тим, судом встановлено, що позивач згідно записів у його паспорті ніколи не був зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.
Згідно ст. 32 Закону №606-XIV заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;
2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;
4) інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ст. 68 Закону №606-XIV стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.
За іншими виконавчими документами державний виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника за письмовою заявою стягувача.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Судом встановлено, що 21.05.2015 відповідачем була складена постанова про звернення стягнення на доходи боржника - ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3), відповідно до якої було постановлено звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, з метою утримання штрафу 510,00 грн., виконавчого збору 51,00 грн., витрат на проведення виконавчих дій - 116,85 грн. Зазначена постанова була направлена головному бухгалтеру ПрАТ «ПРОМВИБУХ».
Стосовно правомірності дій відповідача щодо складання оскаржуваної постанови у відношенні позивача, суд зазначає наступне.
В постанові по справі про адміністративне правопорушення АА2 №292661, що є виконавчим документом, на підставі якого складено оскаржувану постанову зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.
Також, в оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.
Водночас, судом встановлено, що згідно наданої копії паспорту позивача, позивач з 22.12.2007 зареєстрований за адресою: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2, де згідно пояснень позивача і проживає.
Також, судом встановлено, що позивач працює на підприємстві ПрАТ «ПРОМВИБУХ» (м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 14), на адресу якого була направлена оскаржувана постанова про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1.
З наданих позивачем табеля обліку часу та заробітної плати робочих ПрАТ «ПРОМВИБУХ» за листопад 2013 року та табеля обліку використання робочого часу за листопад 2013 року вбачається, що 01.11.2013 позивач повний робочий день знаходився на робочому місці у ПрАТ «ПРОМВИБУХ», за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 14.
Отже, позивач 01.11.2013 під час скоєння адміністративного правопорушення та складання постанови по справі про адміністративне правопорушення, не знаходився у м. Києві, а перебував на робочому місці в ПрАТ «ПРОМВИБУХ» (м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 14).
Крім того, в постанові по справі про адміністративне правопорушення АА2 №292661, зазначено, що позивач скоїв адміністративне правопорушення на автомобілі НОМЕР_1.
Проте, згідно наданих позивачем пояснень він не має у власності автомобіля НОМЕР_1 та не має до нього жодного відношення. Доказів наявності у власності чи володінні позивача зазначеного автомобіля відповідачем не надано.
Підсумовуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення АА2 №292661, на підставі якої відповідачем було відкрито виконавче провадження та в подальшому складено оскаржувану постанову про звернення стягнення на доходи боржника була складена не відносно позивача, а відносно іншої особи, що має ідентичні з позивачем прізвище, ім'я та по-батькові. Тобто позивач не є боржником по цьому виконавчому провадженню.
За приписами ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В даному випадку суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
З наведених підстав дії відповідача щодо надіслання для виконання до ПрАТ «ПРОМВИБУХ» постанови про звернення стягнення на доходи позивача, який зареєстрований: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2 є неправомірними.
Крім того, оскільки дії відповідача щодо надіслання для виконання до ПрАТ «ПРОМВИБУХ» постанови про звернення стягнення на доходи позивача є протиправними, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача витребувати від ПрАТ «ПРОМВИБУХ» постанову від 21.05.2015 про звернення стягнення на доходи позивача без її виконання, оскільки в разі її виконання будуть порушені майнові права позивача, який, як зазначено вище не причетний до вчинення адміністративного правопорушення 01.11.2013 у м. Києві.
Стосовно вимог позивача щодо скасування або визнання нечинною оскаржуваної постанови про звернення стягнення на доходи позивача, суд зазначає, що у суду відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, оскільки зазначена постанова складена не відносно позивача, а стосовно іншої особи, тобто ця постанова не зачіпає прав, свобод чи інтересів позивача. Крім того, в ній не зазначено якому підприємству, установі чи організації, фізичній особі чи фізичній особі-підприємцю її необхідно виконати.
З урахуванням вище викладеного, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення вимог позивача, а саме в наведеній вище частині.
За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Доданою до матеріалів справи квитанцією від 03.07.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 73,08 грн.
Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про скасування постанови - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо надіслання для виконання до Приватного акціонерного товариства «Промвибух» постанови від 21.05.2015 про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3), який зареєстрований: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2, прийняту в межах виконавчого провадження №47536565.
Зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції витребувати від Приватного акціонерного товариства «Промвибух» постанову Державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 21.05.2015 про звернення стягнення на доходи ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_3), який зареєстрований: м. Запоріжжя, бул. ЦентральнийАДРЕСА_2, прийняту в межах виконавчого провадження №47536565, без її виконання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Р.В. Кисіль