Єдиний унікальний номер 235/1187/15-ц Номер провадження 22-ц/775/70/2015
Категорія: 27
Головуючий в 1 інстанції: Воробйов С.О.
Доповідач: Новікова Г. В.
22 липня 2015 року
Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого судді: Новікової Г. В.,
суддів: Космачевської Т.В., Будулуци М.С.
при секретарі: Макотченко А.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПАТ Комерційний банк « Приватбанк» на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду від 3 квітня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
4.03.2015 року позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 27.10.2009 року ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. 22.05.2015 року позивачем була направлена претензія до Першої Красноармійської державної нотаріальної контори. 22.07.2015 року було отримано відповідь нотаріуса про те, що спадкоємцем померлої є ОСОБА_3 згідно із заявою про прийняття спадщини. Станом на день смерті позичальника заборгованість перед Банком по кредиту становила 5036 грн.77 коп., із яких 4910,40 грн.-заборгованість за кредитом, 126,37 грн.- заборгованість за відсотками. Зазначену заборгованість та судові витрати при сплаті судового збору в сумі 243,60 грн. позивач просив стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду від 3 квітня 2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що доказів прийняття відповідачем спадщини та отримання свідоцтва про прийняття спадщини позивачем не надано. Не надано доказів і про направлення та отримання відповідачем листа-претензії. Належним спадкоємцем,а від так і зобов'язаною особою щодо задоволення вимог кредиторів спадкодавця може бути лише особа, до якої перейшли права спадкодавця, а що такою особою є відповідач, доказів не надано.
В апеляційній скарзі ПАТ « Приватбанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилався на те, що судом не прийнято до уваги, що позивачем 22.05.2014 року була направлена претензія кредитора до Першої Красноармійської державної нотаріальної контори, на що 22.07.2014 року була отримана відповідь нотаріуса про те, що спадкоємцем померлої ОСОБА_2, який звернувся із заявою про прийняття спадщини є ОСОБА_3. Чинним законодавством вставлено, що претензії кредитора пред'являються саме через нотаріальну контору. Таким чином, висновок суду про непред'явлення претензії спадкоємцеві є безпідставним. Відповідач, проживаючи разом зі спадкодавцем на момент його смерті, фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, що свідчить про прийняття ним спадщини і цей факт ним не спростований. Не свідчить про неприйняття спадщини і відсутність у такої особи свідоцтва про право на спадщину. Рішення ухвалено на припущеннях.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений належним чином відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, що підтверджується актом житлово-експлуатаційної організації та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на ім'я начальника житлового органу для вручення повістки на ім'я ОСОБА_1; представник Банку не з'явився , повідомлений належним чином,про що свідчить телефонограма та його заява про розгляд справи у його відсутність.
Апеляційний суд вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Відмовляючи в задоволенні позову,суд першої інстанції виходив з того, що доказів прийняття відповідачем спадщини та отримання свідоцтва про прийняття спадщини позивачем не надано. Не надано доказів і про направлення та отримання відповідачем листа-претензії. Належним спадкоємцем,а від так і зобов'язаною особою щодо задоволення вимог кредиторів спадкодавця може бути лише особа, до якої перейшли права спадкодавця, а що такою особою є відповідач, доказів не надано.
Разом з тим, такий висновок не відповідає встановленим обставинам та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2009 року за заявою ОСОБА_2, яка проживала в АДРЕСА_2, видано кредитку »Універсальна», за якою надано кредитний ліміт в розмірі 500 грн. на платіжну картку зі сплатою 3% на місяць на залишок заборгованості.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про смерть. На момент смерті малась заборгованість за кредитом в сумі 5036,77 грн..
Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. ст. 1216, 1218 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до ч.ч.3 та 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець,який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину,якщо протягом строку,встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (ч. 3 ст. 1296 ЦК України).
Статтями 1297 та 1299 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зобов'язаний зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.
Невиконання спадкоємцями вимог закону щодо оформлення та реєстрації спадкового майна не може бути підставою для відмови у задоволенні позову в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Пунктом 2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року за № 296/5 спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
За повідомленням приватного нотаріуса Красноармійського міського нотаріального округу Богатової І.О. 3 липня 2014 року заведено спадкову справу після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , спадкоємцем за законом є син ОСОБА_2- ОСОБА_3, зареєстрований в АДРЕСА_2.
Таким чином, спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в АДРЕСА_2, про що свідчить місце реєстрації ОСОБА_1, та вважається таким, що прийняв спадщину в вигляді зазначеної квартири, оскільки докази про те, що він відмовився від спадщини не представлені, а навпаки він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого і було відкрито спадкову справу нотаріусом. Спадщина після смерті ОСОБА_2 належить спадкоємцеві ОСОБА_1 з часу відкриття спадщини. До спадкоємця ОСОБА_1 перейшли права та обов'язки спадкодавця, які належали йому на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а тому зобов'язання правонаступників спадкодавця-боржника перед кредитором виникають з моменту його смерті. Зазначене спростовує висновок суду першої інстанції про те, що доказів прийняття відповідачем спадщини позивачем не надано.
Стаття 1281 ЦК України регламентує порядок пред'явлення вимог кредиторів до спадкоємців боржника.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Судом встановлено,що 22.05.2014 року ПАТ Комерційний банк « Приватбанк» направив на адресу Першої Красноармійської державної нотаріальної контори претензію кредитора на суму заборгованості в 5036,18 грн.. Про прийняття 10 липня 2014 року до відома та долучення претензії кредитора до заведеної 03.07.2014 року спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 гр.ОСОБА_2 повідомив приватний нотаріус Красноармійського міського нотаріального округу. Тобто банк звернувся з такими вимогами в установлений законом строк.
Висновок суду першої інстанції про те, що не надано доказів про направлення та отримання відповідачем листа-претензії суперечить встановленим обставинам справи.
Згідно представленого розрахунку заборгованості за договором від 27.10.2009 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 станом на 30.09.2014 року заборгованість за кредитом становить 4910,40 грн.; несплачені проценти за прострочену заборгованість-126,37 грн., а всього 5036,77 грн..
З наданої інформації по клієнту ОСОБА_2 вбачається, що 27.10.2009 року ОСОБА_2 було укладено кредитний договір та отримано кредитну картку »Універсальна» № НОМЕР_3 із встановленим кредитним лімітом в розмірі 500 грн. зі сплатою 3% на місяць на залишок заборгованості строком дії картки до червня 2013 року.
Після спливу строку дії первісно виданої картки ОСОБА_2 отримала перевипущену картку № НОМЕР_1 із строком дії до березня 2016 року.
08.04.2010 року за заявою ОСОБА_2 було збільшено кредитний ліміт з отриманням додаткової картки міні-кредитка НОМЕР_2 до 1000 грн., що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківського кредиту. Вподальшому кредитний ліміт збільшувався неодноразово, а саме: 7.07.2010 року - 1500 грн., 7.12.2010 року -1700 грн., 22.01.2011 року-1900 грн., 25.02.2011 року - 2100 грн., 19.03.2011 року - 2500 грн., 23.06.2011року - 2900 грн., 19.10.2012 року - 5000 грн., що підтверджується витягом по картці клієнта НОМЕР_4 із комплексу №2 (ліміт).
Згідно виписок про рух коштів на картках ОСОБА_2, які є відповідно до п.п.5.1, 5.4, 5.5, 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ №254 від 18.06.2006 року, належним доказом щодо отримання
клієнтом грошових коштів, остання постійно користувалася картками при розрахунках в магазинах, отримувала кошти в банкоматах, проводила оплату за кредитом. На час смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за кредитом склала 4910,40 грн. та заборгованість за відсотками -126,37 грн., а всього 5036,77 грн.. Зазначена сума пред»явлена в межах вартості майна,отриманого відповідачем в спадщину.
Таким чином, встановлено, що відповідач прийняв спадщину після смерті матері -ОСОБА_2, а позивач своєчасно та в установленому законом порядку звернувся з вимогами про стягнення заборгованості, розмір заявленої суми обґрунтований, відповідач не довів, що спадкове майно відсутнє, або є меншим від заявленого позивачем розміру. А тому ОСОБА_1 як спадкоємець зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення,суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. При зверненні до суду з позовною заявою Банком сплачено судовий збір в сумі 243,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням про сплату судового збору, який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 309,316 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» задовольнити.
Рішення Красноармійського міськрайонного суду від 3 квітня 2015 року скасувати.
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк « Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 27 жовтня 2009 року в сумі 5036 (п'ять тисяч тридцять шість) гривень 77 копійок, із яких 4910,40 грн. заборгованість за кредитом, 126,37 грн.- заборгованість за відсотками, та судовий збір в сумі 243,60 грн..
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: