про повернення позовної заяви
"20" липня 2015 р.№ 916/3014/15
Суддя господарського суду Одеської області Петров В.С., розглянувши матеріали позовної заяви № 3166/15 Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору на право користування землею та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору від 12.02.2014 р. № 137 на право тимчасового користування землею та зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,5 га.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України „Про судовий збір" від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.
Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто у 2015 році -1218 грн.
Також в п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11 Постанови Пленуму ВГСУ ).
Статтею 55 ГПК України встановлено, що ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.
При цьому, виходячи з аналізу заявлених вимог, суд доходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги, як-то розірвання договору та зобов'язання відповідача повернути земельну ділянку, є самостійними вимогами.
З огляду на вказане та враховуючи вимоги вищезазначеного Закону судовий збір має бути сплачений відповідно до кожної із заявлених немайнових вимог. Так, до позовної заяви заявником додано квитанцію № 157 від 09.07.2015 р. про сплату судового збору в сумі 1218,00 грн. (за одну вимогу немайнового характеру). Доказів сплати судового збору за другу вимогу немайнового характеру заявником не надано, що в свою чергу свідчить про сплату судового збору у розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства.
Крім того, в силу приписів ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в підтвердження відправки копії позову з доданими документами відповідачу надано незавірену копію фіскального чеку № 3342 від 14.07.2015 р. з описом вкладення у цінний лист. При цьому вказаний опис вказує тільки на вміст цінного листа, але не підтверджує факт відправлення відповідачу копії позову з доданими документами.
Так, відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Зокрема, відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Враховуючи вищевикладене, додана позивачем до позову копія фіскального чеку не є належним доказом направлення позивачем відповідачу копії поданої позовної заяви з доданими до неї документами.
Відтак, приймаючи до уваги вищенаведене, суд вважає, що позивачем не дотримані вищенаведені вимоги чинного законодавства при подачі позову.
Відповідно до п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а також доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області повернути без розгляду.
Керуючись ст. 56, ст. 57, п. 4, 6 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Татарбунарської районної державної адміністрації Одеської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про розірвання договору на право користування землею та зобов'язання повернути земельну ділянку повернути без розгляду.
Ухвалу може бути оскаржено у 5-денний термін з дня її прийняття.
Додаток: копія позовної заяви на 16 арк. та конверт.
Суддя В.С. Петров