про відмову у прийнятті позовної заяви
21 липня 2015 року Справа № 915/1306/15
Суддя Смородінова О.Г. розглянувши матеріали
За позовом: ОСОБА_1
55601, Миколаївська область, АДРЕСА_1
Відповідач: Державне підприємство «Миколаївський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»
54034, м. Миколаїв, пр-т Миру, 34
про: зобов'язання укласти договір
Встановив:
Згідно п.1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо: заява не підлягає розгляду в господарських судах України.
Відповідно до вимог ст.21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст.1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
За приписами ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.2 ст.1 ГПК України у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Чинними законодавчими актами України передбачено право звернення до господарського суду фізичних осіб у справах про банкрутство чи у справах, що виникають з корпоративних відносин.
Отже, право на звернення до господарського суду фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності через свої релігійні переконання, не передбачено існуючими на сьогоднішній день нормативно-правовими актами.
Всупереч нормам ст. 2 Господарського процесуального кодексу України позивач не зазначив законодавчий акт України за яким дану справу може бути порушено за заявою громадянина, який не є суб'єктом підприємницької діяльності.
Виходячи з наведених процесуальних норм, за суб'єктним складом учасників вказаних в позовній заяві від 17.07.2015р. даний спір не підвідомчий господарським судам.
Так, зазначений в позовній заяві позивач - ОСОБА_1 не надала суду дані, що вона здійснює підприємницьку діяльність. Навпаки, у позові зазначено, що право на розробку проекту землеустрою позивач отримав на підставі рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 26.11.2014р. у справі № 481/1490/14-ц в порядку успадкування як фізична особа, а не як підприємець.
Крім цього, в посиланні на статтю 118 Земельного кодексу України, що міститься у позові, вказується про право фізичних осіб - громадян на отримання земельної ділянки у власність.
Той факт, що ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи-підприємця підтверджується також наданими до позовної заяви: листом Новобузького відділення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області № 730/10/14-24-18 від 07.08.2015р. та письмовими поясненнями представника позивача від 17.17.2015р.
Отже, вказаний позивач не може виступати стороною по цій справі в господарському процесі.
Даний спір із зазначеним суб'єктним складом підлягає розгляду в місцевому суді загальної юрисдикції за місцезнаходженням позивача в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, керуючись ст. ст. 1, 21, п. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя -
1. Відмовити ОСОБА_1 у прийнятті позовної заяви.
2. Повернути заяву і додані до неї документи.
Суддя О.Г. Смородінова