16.07.2015 р. Справа№ 914/1533/15
За позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір", м. Львів
про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність
Суддя Ділай У.І.
За участі представників:
Від позивача: Шубак М.І. - представник (Довіреність б/н від 02.06.2015р.)
Від відповідача: Сьома Б.А. - директор; Василишин О.В. - представник (Довіреність б/н від 01.05.2015р.)
Представникам сторін роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.
На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява: Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір", про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність, а саме, нежитлову будівлю вулканізації загальною площею 22,7 кв. м. та нежитлову будівлю адміністративно побутового корпусу загальною площею 119,6 кв. м., розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Хуторівка, буд. 596.
Ухвалою суду від 15.05.2015р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 04.06.2015р. В судовому засіданні 04.06.2015р. оголошено перерву до 25.06.2015р. Ухвалою суду від 25.06.2015р. розгляд справи відкладено на 09.07.2015р. В судовому засіданні 09.07.2015р. оголошено перерву до 16.07.2015р.
15.07.2015р. представником відповідача до відділу обліку та документального забезпечення суду подано письмові пояснення №34 від 15.07.2015р. (вх. №29550/15) та клопотання №33 від 15.07.2015р. (вх. №3039/15) про призначення економічно-бухгалтерської експертизи.
В судовому засіданні 16.07.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити та заперечив проти призначення судової економічно-бухгалтерської експертизи у справі.
Представники відповідача в судовому засіданні 16.07.2015р. підтримала вищевказане клопотання №33 від 15.07.2015р. (вх. №3039/15 від 15.07.2015р.) про призначення економічно-бухгалтерської експертизи.
Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідач вважає, що ним оплачено заборгованість по кредиту. Також не зрозумілими для відповідача є моменти по наданому позивачем розрахунку, оскільки банк розпочав нараховувати відсотки з 05.10.2012р-за 1,7,11,5,6 днів.
Як зазначив відповідач, нарахування банком відсотків по кредитному договору здійснювалося 2-4 рази на місяць, що, на думку відповідача, суперечить договору, ст.1054 ЦК України, п.3.7. Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджене Постановою Правлінням НБУ від 10.05.2007 року N 168, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808.
На розгляд експертів відповідач просив поставити наступний перелік питань, а саме:
1.Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) ТзОВ «Сапфір» перед ПАТ «Дельта Банк» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо погашення кредиту за цим кредитним договором?
2.Чи відповідає метод нарахування банком процентів за договором кредитної лінії №КІО-ВКЛ-201042/1 від 05.10.2012р. вимогам положення про кредитування банку ПАТ «Дельта Банк»?
Представник позивача заперечив проти пояснень відповідача щодо відсутності заборгованості, зазначивши наступне.
Сторони погодили, що згідно із п. 4 Кредитного договору, що погашення кредиту, сплата процентів за користування кредитом, комісій можливих штрафів передбачених договором, здійснюється шляхом перерахування позичальником грошових коштів у безготівкові формі на рахунок №3739 є АТ «Дельта Банк», МФО380236.
Відповідно до Інструкції НБУ «Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України» від 17.06.2004р., рахунок: 3739 - це транзитний рахунок за іншими розрахунками.
Відповідно до виписки про рух коштів (долученої до матеріалів справи), платежі для сплати заборгованості за кредитним договором №КЮ-ВКЛ-2010427/1 від 05.10.2012р. в подальшому розподілялись па реквізити: АТ «Дельта Банк», МФО 380236 на рахунок отримувача:
№20633201042702 - рахунок для погашення строкової заборгованості по тілу кредиту;
№20677201042702 - рахунок для погашення простроченої заборгованості по тілу кредиту;
№20688201042702 - рахунок для погашення строкової заборгованості за відсотками по кредиту;
№20698201042703 - рахунок для погашення простроченої заборгованості за відсотками по кредиту.
Відтак, представник позивача ствердив, що доводи відповідача про те, що погашення кредиту відбувається виключно шляхом зарахування на його поточний рахунок №2600200201427 - є безпідставні, оскільки згідно умов кредитного договору відповідач зобов'язання здійснювані платежі шляхом перерахування грошових коштів у безготівкові формі на рахунок в АТ «Дельта Банк» у відповідності до п. 2.4. Кредитного договору.
Представник позивача підтвердив наявність заборгованості відповідача перед банком, а доказів оплати заборгованості за умовами договору відповідач не надав.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом предметом даного господарського спору є звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 05.10.2012р., а саме: нежитлову будівлю вулканізації загальною площею 22,7 кв. м. та нежитлову будівлю адміністративно побутового корпусу загальною площею 119,6 кв. м., розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Хуторівка, буд. 596.
При винесенні судового рішення про задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно враховувати норми ст. 39 Закону України «Про іпотеку», зокрема, вказати початкову ціну продажу предмету іпотеки не нижче якої заставлене майно може бути реалізоване в рахунок задоволення вимог банку по кредитній угоді (аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постанові від 02.08.2010р. 16/230-09 та у Постанові від 13.10.2010р. у справі № 42/83-10.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення» № 14 від 18.12.2009р. обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були дослідженні в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставин, які мають значення для вирішення справи.
Іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання (ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Висновок суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна в матеріалах справи відсутній, а відтак, згідно матеріалів справи у суду відсутня можливість зробити однозначний висновок щодо встановлення ринкової вартості об'єкту іпотеки для його подальшої реалізації.
З огляду на те, що встановлення вартості майна потребує проведення спеціальних досліджень та володіння спеціальними знаннями, встановити вказану обставину самостійно суд не в змозі.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку про необхідність призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі, проведення якої доручити Львівському НДІ судових експертиз. Крім того, суд прийшов до висновку задоволити клопотання відповідача про необхідність призначення економічної експертизи.
Призначення господарським судом судової експертизи, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, є підставою для зупинення провадження у справі.
Керуючись ст. 22, 79, 86 ГПК України , суд
1.Провадження у справі зупинити.
2.Призначити судову комплексну економічно-бухгалтерську експертизу та судову будівельно-технічну експертизу.
3.Проведення експертизи доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54), якому належить роз'яснити наступні питання:
· Яка ринкова вартість предмета іпотеки, а саме: нежитлову будівлю вулканізації загальною площею 22,7 кв. м. та нежитлову будівлю адміністративно побутового корпусу загальною площею 119,6 кв. м., розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Хуторівка, буд. 596, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сапфір" (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 71/83, ідентифікаційний код 13800920) на підставі рішення господарського суду Львівської області від 02.03.2010р. у справі №10/274, зареєстрованого у Обласному комунальному підприємстві Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» 24.11.2011.р., номер витягу 32170653, реєстраційний номер 35247340?
· Яка фактична заборгованість за договором кредитної лінії №КІО-ВКЛ-201042/1 від 05.10.2012р. по тілу кредиту, в тому числі строкове прострочення, та по відсоткам за користування, в тому числі строкове прострочення?
4.Оплату за проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сапфір" (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 71/83, ідентифікаційний код 13800920).
5.Сторонам створити необхідні умови експерту для проведення експертизи.
6.Попередити судових експертів щодо кримінальної відповідальності за дачу завідомо неправильного висновку, або відмову дачі висновку і виконання покладених обов'язків.
7.Копію ухвали та матеріали справи № 914/1533/15 направити у Львівський НДІСЕ.
8.Після проведення експертизи висновок судового експерта за результатами дослідження та матеріали справи № 914/1533/15 повернути на адресу господарського суду Львівської області.
9. Зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54) надати суду інвентаризаційні справи: нежитлову будівлю вулканізації загальною площею 22,7 кв. м. та нежитлову будівлю адміністративно побутового корпусу загальною площею 119,6 кв. м., розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Хуторівка, буд. 596, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Сапфір" (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 71/83, ідентифікаційний код 13800920). Вказані матеріали направити суду до 31.07.2015р.
Суддя Ділай У.І.