ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
21.07.2015Справа № 910/595/15-г
За позовом Міністерства оборони України
До Концерну "Техвоєнсервіс"
Про стягнення 147 803,24 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача Вовк Є.М. - представник (дов. № 220/541/д від 17.07.2015 р.)
Від відповідача Татарчук Р.О. - представник (дов. № 35 від 02.06.2015 р.)
Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Концерну "Техвоєнсервіс" про стягнення 147 803,24 грн. (121 115, 73 грн. основний борг, 1800, 52 грн. 3% річних, 12 234, 09 грн. інфляційні втрати, 12 652, 90 грн. пеня).
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2015 р. порушено провадження у справі №910/595/15-г та призначено справу до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.02.2015 р. у справі № 910/595/15-г позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з з Концерну «Техвоєнсервіс» (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний номер 33689867) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) основний борг у розмірі 121115 (сто двадцять одну тисячу сто п'ятнадцять) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 1800 (одну тисячу вісімсот) грн. 52 коп., пеню у розмірі 12652 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 90 коп., інфляційні збитки у розмірі 12234 (дванадцять тисяч двісті тридцять чотири) грн. 09 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2956 (дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 06 коп.
01.07.2015р. відділом діловодства Господарського суду міста Києва від Концерну "Техвоєнсервіс" отримано Заяву № б/н від 01.07.2015 р. про відстрочку виконання рішення.
Згідно з даною заявою відповідач на підставі статті 121 ГПК України, , просить суд відстрочити виконання рішення суду від 13.02.2015 р. на 3 роки у зв'язку зі складним фінансовим становищем через здійснення заходів щодо мобілізації, відновлення техніки з метою приведення військового комплексу в повну бойову готовність.
Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України заяви про відстрочку виконання рішення у справі розглядаються господарським судом у судовому засіданні, з викликом сторін у справі.
За таких обставин, ухвалою суду від 08.07.2015 р. розгляд заяви № б/н від 01.07.2015 р. Концерну "Техвоєнсервіс" про відстрочку виконання рішення призначено на 20.07.2015р. о 17 год. 30 хв.
20.07.2015 р. відділом діловодства суду отримано від позивача клопотання про відкладення розгляду заяви з підстав можливого погодження позивачем умов відстрочки виконання рішення. Клопотання позивача судом задоволено.
У судовому засіданні 20.07.2015 р. оголошено перерву до 21.07.2015 р. о 14:00 год.
Розглянувши у судовому засіданні 21.07.2015 р. заяву відповідача про відстрочку виконання рішення, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.
Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК України, господарські суди повинні мати на увазі таке.
Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
При вирішенні даної заяви суд враховує матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача, обставини наявності інфляційних процесів у економіці держави, вину відповідача у виникненні спору, фінансовий стан відповідача тощо.
При цьому, з огляду на зазначені обставини, з метою недопущення необґрунтованого затягування та відкладання виконання судового рішення, при розгляді заяви про відстрочку виконання рішення, суд вважав за доцільне з'ясувати, з чим пов'язаний визначений відповідачем строк відстрочки - 3 роки.
Разом з тим, відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження того, що саме через 3 роки у нього, хоча б імовірно з'являться грошові кошти принаймні для часткового погашення суми боргу у розмірі 147 803, 24 грн.
Враховуючи вищенаведене, зазначені відповідачем обставини суд не оцінює як належним чином обґрунтовані підстави для відстрочки виконання рішення на підставі ст. 121 ГПК України, а тому з метою забезпечення балансу інтересів як відповідача, так і позивача, а також можливості їх оптимального захисту, у суду відсутні процесуальні підстави для відстрочки виконання рішення суду.
Більше того, згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Однак відповідачем не надано суду належних доказів в підтвердження обставин, які б свідчили про відсутність його вини у несвоєчасному виконанні зобов'язання.
За таких обставин, посилання відповідача лише на скрутний фінансовий стан, не є тими винятковими обставинами, з урахуванням яких, суд може відстрочити виконання рішення, тим більше на такий значний період, обмежуючи при цьому право позивача на захист його майнових прав та інтересів, крім того, враховуючи наявність інфляційних процесів у економіці держави.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення, а отже в її задоволенні судом відмовлено.
За таких обставин та керуючись ст. 86, 121 ГПК України, суд, -
1. В задоволенні Заяви № б/н від 01.07.2015 р. Концерну "Техвоєнсервіс" про відстрочку виконання рішення відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Ю.В. Картавцева