ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.07.2015Справа №910/12010/15
за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ, ЄДРПОУ 16285602
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ, ЄДРПОУ 22945712
про стягнення 4 109,58 грн.
Суддя Любченко М.О.
Представники сторін:
від позивача: Гаркуша Г.В. - по дов.
від відповідача: не з'явився
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ про стягнення страхового відшкодування в сумі 4109,58 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» страхового відшкодування на підставі договору №250581341.13 від 11.12.2013р. страхування, внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» перейшло право вимоги до відповідача.
Відповідач у судове засідання 15.07.2015р., як і в попереднє засідання суду, не з'явився, представника не направив, відзиву на позов не надав, правами, що передбачені Господарським процесуальним кодексом України, не скористався, правової позиції по суті спору не висловив.
Проте, за висновками суду, Приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи. При цьому, господарський суд виходить з наступного.
За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.
Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача на теперішній час є: 01033, м.Київ, Голосіївський район, вул.Саксаганського, буд.77.
На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано, в тому числі, ухвалу від 24.06.2015р. з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Про отримання відповідачем наведеної судової кореспонденції свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №0103034464107.
За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.
Наразі, суд зазначає, що інформація стосовно слухання судом справ є публічною та розміщується на офіційному сайті господарського суду м.Києва в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність у відповідача можливості дізнатись про слухання справи за його участю.
З приводу неявки відповідача в судове засідання 15.07.2015р. господарський суд зазначає наступне.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Аналогічними правами наділено третю особу у ст.27 Господарського процесуального кодексу України
Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
У ст.69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
У п.3 Постанови №11 від 17.10.2014р. Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010р., «Смірнова проти України» від 08.11.2005р., «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006р., «Літоселітіс Проти Греції» від 05.02.2004р.)
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
Судом також враховано, що ухвалою від 24.06.2015р. явка учасників судового процесу у судове засідання обов'язковою не визнавалась.
При цьому, як зазначено вище, господарський суд має право відкласти розгляд справи лише у межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Суд наголошує, що строк вирішення спору фактично сплив, а отже у суду відсутня можливість відкладення розгляду спору на іншу дату.
За висновками суду, незважаючи на те, що відповідач не з'явився у судове засідання 15.07.2015р., справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені до матеріалів справи документи, господарський суд встановив:
Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Як свідчать матеріали справи, 11.12.2013р. між Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (страхувальник) було укладено договір №250581341.13 страхування, предметом якого відповідно до п.2 є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом з наступними характеристиками:
марка/модель: Ford Focus,
реєстраційний номер: АА 7846 КХ,
номер шасі: WF0KXXGCBKBD07276,
рік випуску: 2011р.
За змістом п.2 договору №250581341.13 від 11.12.2013р. страхування страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, в тому числі, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
У наведеному пункті встановлено нульовий розмір франшизи у разі настання означеного вище страхового випадку.
Договір діє з 21.12.2013р. по 20.12.2014р. (п.5 договору №250581341.13 від 11.12.2013р. страхування).
За умовами вказаного договору страхування вигодонабувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія».
Пунктом 5 вказаного правочину також визначено, що територією страхування є Україна, країни СНД та Європи.
Виходячи зі змісту довідки №9345291 про дорожньо-транспортну пригоду, 05.02.2014р. у Шевченківському районі міста Києва по вул.Шолуденка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів 1. Ford Focus, державний номер АА 7846 КХ, що належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія», керування яким здійснювала Кронова Оксана Володимирівна, 2. Daewoo Нексія, державний номер АА 1780 МО, що належав Степановій В.М., керування яким здійснював Семерков Сергій Ігорович.
Частиною 2 ст.1192 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, які підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 990 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
За умовами п.2 договору №250581341.13 від 11.12.2013р. страховиком відшкодовуються витрати з транспортування пошкодженого транспортного засобу до найближчого місця ремонту.
Виплата страхового відшкодування здійснюється без урахування зносу на деталі та вузли, що підлягають заміні в ході ремонту транспортного засобу.
05.02.2015р. на замовлення Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було проведено огляд транспортного засобу Ford Focus, державний номер АА 7846 КХ, під час якого встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.02.2014р., вказаному транспортному засобу було завдано наступні пошкодження: бампер задній, відбивач світла правий, накладка бамперу. За наслідками проведення огляду складено акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість).
Як свідчать матеріали справи, 08.05.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» звернулось до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» з заявою про виплату страхового відшкодування за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 05.02.2014р., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок страхувальника.
Фізичною особою-підприємцем Арошенком Олександром Анатолійовичем - станція технічного обслуговування, було виставлено рахунок №Я000001383, відповідно до змісту якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Ford Focus, державний номер АА 7846 КХ, становила 5531,50 грн., з урахування податку на додану вартість в розмірі 921,91 грн.
12.05.2015р. представниками позивача було здійснено розрахунок суми страхового відшкодування та складено страховий акт №113707, зі змісту якого вбачається, що страховиком прийнято рішення про виплату Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» страхового відшкодування в розмірі 4 609,58 грн. (за вирахуванням податку на додану вартість).
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення №4476 від 26.05.2014р. на суму 4609,58 грн. вбачається, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було виплачено страхове відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» шляхом перерахування грошових коштів на рахунок страхувальника.
За таких обставин, господарським судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» було належним чином виконано свій обов'язок з виплати страхового відшкодування за договором №250581341.13 від 11.12.2013р. страхування.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
За цими нормами страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні, набуває право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги.
Таким чином, на підставі наведених норм цивільного законодавства та встановлених судом обставин, господарський суд дійшов висновку, що у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» виникло право вимагати суму страхового відшкодування в особи, винної у настанні дорожньо-транспортної пригоди.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови від 05.03.2014р. Шевченківського районного суду м.Києва по справі №761/4924/14-п, винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 05.02.2014р. у Шевченківському районі міста Києва по вул.Шолуденка за участю транспортних засобів 1. Ford Focus, державний номер АА 7846 КХ, 2. Daewoo Нексія, державний номер АА 1780 МО, визнано Семеркова Сергія Ігоровича.
Доказів оскарження та скасування у передбаченому чинним законодавством України порядку наведеного судового акту матеріали справи не містять.
За приписами ст.21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідним підрозділом Міністерства внутрішніх справ України при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.
З довідки №9345291 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що цивільно-правову відповідальність власника/водія транспортного засобу Daewoo Нексія, державний номер АА 1780 МО, номер шасі 270240 застраховано Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» за полісом №АС4367412.
Статтею ст.11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Відповідно до п.1.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, база даних Моторного транспортного страхового бюро України - це єдина централізована база даних Моторного транспортного страхового бюро України щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Згідно з п.5.3 Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого Розпорядженням №566 від 09.07.2010р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, інформація, отримана з бази даних Моторного транспортного страхового бюро України, використовується з метою отримання відомостей про наявність чи відсутність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди та отримання відомостей про страховика, який застрахував цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу на дату ДТП або на дату укладення договору обов'язкового страхування.
Отже, з наведеного вище вбачається, що відомості бази даних Моторного транспортного страхового бюро України є публічними та можуть бути використані судом з метою визначення наявності полісу обов'язкового страхування у особи, яку визнано винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, в межах провадження по справі №910/12010/15. Аналогічну позицію наведено у постанові від 05.08.2013р. Вищого господарського суду України по справі №5011-4/5903-2012-10/519-2012.
Наразі, відповідно до довідки №7/2-28/18954 від 25.06.2015р. Моторного транспортного страхового бюро України цивільно-правову відповідальність власника/водія транспортного засобу Daewoo Нексія, номер шасі 270240 застраховано Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» за полісом №АС4367412. Наведеним полісом встановлено франшизу в розмірі 500 грн. та ліміт відповідальності в розмірі 50 000 грн. Одночасно, господарським судом прийнято до уваги, що у довідці Моторного транспортного страхового бюро України визначено інший номер транспортного засобу, тоді як інші ідентифікуючі ознаки автомобіля (марка, номер кузова, шасі) в повному обсязі відповідають змісту довідки №9345291 про дорожньо-транспортну пригоду.
Крім того, судом враховано, що згідно з приписами ст.201 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі зміни власника забезпеченого транспортного засобу договір страхування зберігає чинність до закінчення строку його дії.
З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, судом ухвалами від 14.05.2015р., від 03.06.2015р. та від 24.06.2015р. відповідача було зобов'язано надати поліс, за яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника/водія транспортного засобу Daewoo Нексія, державний номер АА 1780 МО, номер шасі 270240.
Однак, відповідачем витребуваних судом документів представлено не було, полісу, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника/водія наведеного вище транспортного засобу не надано.
За таких обставин, враховуючи наведене вище, господарський суд дійшов висновку, що наявна в матеріалах справи довідка №7/2-28/18954 від 25.06.2015р. Моторного транспортного страхового бюро України та відомості №9345291 про дорожньо-транспортну пригоду в сукупності є належними доказами страхування цивільно-правової відповідальності власника/водія транспортного засобу Daewoo Нексія, державний номер АА 1780 МО, номер шасі 270240 саме відповідачем.
Таким чином, за висновками суду, звернення Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» є обґрунтованим.
За твердженнями позивача, Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» зверталось до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» із заявою №06836 від 01.07.2014р. про виплату страхового відшкодування.
Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» вимогу заявника задоволено не було, страхове відшкодування не виплачено.
З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, судом ухвалами від 14.05.2015р., від 03.06.2015р. та від 24.06.2015р. було зобов'язано відповідача надати докази (у разі наявності) щодо виплати заявнику страхового відшкодування в сумі 4109,58 грн. за наслідками дорожньо-транспортної, яка сталась 05.02.2014р.
Однак, як зазначалось, відповідачем вимог суду виконано не було, свою правову позицію по суті спору не висловлено.
При цьому, судом враховано, що з 18.05.2015р. (дата отримання відповідачем ухвали про порушення провадження) у наведеного учасника судового процесу було більш ніж достатньо часу для надання витребуваних судом доказів та висловлення своєї правової позиції по суті спору.
При цьому, суд зазначає, що відповідно п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (ч.1 ст.38 Господарського процесуального кодексу України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, з огляду на те, що позов повністю доведений заявником та обґрунтований наявними в матеріалах справи документами, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення страхового відшкодування в сумі 4109,58 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», м.Київ про стягнення страхового відшкодування в сумі 4109,58 грн.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м.Київ, Голосіївський район, вул.Саксаганського, буд.77, ЄДРПОУ 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м.Київ, Шевченківський район, вул.Бульварно-Кудрявська, буд.33, ЄДРПОУ 16285602) страхове відшкодування в сумі 4109,58 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
У судовому засіданні 15.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 20.07.2015р.
Суддя М.О. Любченко