ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
16.07.2015Справа №910/16569/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО»
доВідкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 50 449 грн. 62 коп.
Представники:
від Позивача: Герасименко Р.І. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: не з'явились;
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 50 449 грн. 62 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ВУСО» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №511577-02-04-01 від 28.05.2012 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АЕ 0100 СХ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 344 66 ХК, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2435325, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов»язань, Позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 3% річних у розмірі 1011 грн. 07 коп. та інфляційні у розмірі 15 828 грн. 30 коп.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16569/15, судове засідання призначено на 16.07.2015 р.
13.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.06.2015 року.
14.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
15.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким просив позовні вимоги задовольнити частково в розмірі страхового відшкодування, відмовити в частині стягнення 3% річних та інфляційних, а також просив розглядати справу за відсутності представника Відповідача.
В судовому засіданні 16.07.2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, подав Заяву про розгляд справи за відсутності представника Відповідача, яка Судом розглянута та задоволена.
Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 16 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
28 травня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО» (Страховик) та Чернишовим Романом Миколайовичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №511577-02-04-01, предметом якого є страхування транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АЕ 0100 СХ.
Як вбачається з матеріалів справи, 13.04.2014 року по пр. 50 років ВЛКСМ - Академіка Павлова у м. Харкові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АЕ 0100 СХ, під керуванням Чернишова Романа Миколайовича, та транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 344 66 ХК, під керуванням Бруєва Олександра Сергійовича, що підтверджується Довідкою №9374033 про дорожньо - транспортну пригоду.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Хонда», державний реєстраційний номер АЕ 0100 СХ.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2014 року у справі №643/5734/14-п Бруєва Олександра Сергійовича, водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 344 66 ХК, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Відповідно до Страхового акту № 2806-02 від 14.07.2014 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 34 120 грн. 25 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 7885 від 14.07.2014 року із призначенням платежу: «страх. відшкодування за.дог.№ 511577-02-04-01 від 28.05.12 р. Страх. Чернишов Р.М.».
Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер АТ 344 66 ХК, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2435325, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 33 610 грн. 25 коп. відповідно до встановлених Полісом № АС/2435325 лімітів відшкодування по майну. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем своїх зобов»язань, Позивач просить суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 3% річних у розмірі 1011 грн. 07 коп. та інфляційні у розмірі 15 828 грн. 30 коп.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту №511577-02-04-01 від 28.05.2012 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АЕ 0100 СХ, було відшкодовано на користь Страхувальника 34 120 грн. 25 коп.
Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «ВАЗ», державний реєстраційний номер 344 66 ХК, встановлена у судовому порядку Постановою Московського районного суду м. Харкова від 28.05.2014 року у справі №643/5734/14-п, якою Бруєва Олександра Сергійовича, водія транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 344 66 ХК, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов»язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.
Згідно зі статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2435325 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 33 610 грн. 25 коп. (34 120 грн. 25 коп. сума страхового відшкодування - 510 грн. 00 коп. франшизи)
При зверненні до суду Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 10.11.2014 р. по 10.11.2015 р. у розмірі 1011 грн. 07 коп. та інфляційні у розмірі 15 828 грн. 30 коп.
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що в даному випадку цивільні права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах виникли з позадоговірних відносин, які регулюються, зокрема, нормами права, закріпленими в главі 82 Цивільного кодексу України та законодавством про страхування, що виключає застосування до спірних правовідносин норм зобов'язального права, зокрема, ст.ст. 530, 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення з Відповідача 3% річних у розмірі 1011 грн. 07 коп. та інфляційних у розмірі 15 828 грн. 30 коп. задоволенню не підлягають як необґрунтовані.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 31, ідентифікаційний код юридичної особи 31650052) 33 610 (тридцять три тисячі шістсот десять) грн. 25 (двадцять п'ять) коп. та судовий збір у розмірі 1 217 (одна тисяча двісті сімнадцять) грн. 17 (сімнадцять) коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 липня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин