ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
15.07.2015Справа №910/16351/15
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 49 490 грн. 00 коп.
Представники:
від Позивача: Сидорук Н.В. (представник за Довіреністю);
від Відповідача: Чала І.М. (представник за Довіреністю);
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі також - «Відповідач») про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 49 490 грн. 00 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту №260а4кб від 06.11.2014 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер АТ 7926 ВС, яким скоєно ДТП, застрахована у Відповідача на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7603139, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.06.2015 р. порушено провадження у справі № 910/16351/15, судове засідання призначено на 15.07.2015 р.
13.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 30.06.2015 року.
14.07.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.
В судовому засіданні 15.07.2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник Відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, яким заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні 15 липня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.
Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
06 листопада 2014 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг» (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №260а4кб, предметом якого є страхування транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 року на 1 км 850 м дороги Н-18 Івано - Франківськ - Бучач - Тернопіль відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ОТП Лізинг», під керуванням Петришина Андрія Володимировича, та транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер АТ 7926 ВС, під керуванням Баланда Руслана Івановича, що підтверджується Відомостями №9465443 про дорожньо - транспортну пригоду.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ.
Постановою Тлумацького районного суду Івано - Франківської області від 09.02.2015 року у справі №353/887/15-п Баланду Руслана Івановича, водія транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер АТ 7926 ВС, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Звітом про оцінку автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ, №884/14 від 08.12.2014 року, складеного Фізичною особою - підприємцем Войтик Ярославом Михайловичем, встановлено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ становить 142 097 грн. 14 коп.
Відповідно до Страхового акту № 1.001.14.18728/VESKO4348 від 23.02.2015 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування Страхувальнику ТОВ «ОТП Лізинг» в розмірі 87 403 грн. 19 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 158 992 від 24.02.2015 року.
Як вбачається з Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7903139, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер АТ 7926 ВС, на момент настання страхової події була застрахована у Відповідача, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 510 гривень 00 копійок.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 49 490 грн. 00 коп. відповідно до встановлених Полісом № АС/7903139 лімітів відшкодування по майну.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту №260а4кб від 06.11.2014 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Пежо», державний реєстраційний номер АА 7815 КТ, було відшкодовано на користь Страхувальника 87 403 грн. 19 коп.
Таким чином, Суд зазначає, що до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено Судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом «Део Ланос», державний реєстраційний номер АТ 7926 ВС, встановлена у судовому порядку Постановою Тлумацького районного суду Івано - Франківської області від 09.02.2015 року у справі №353/887/15-п, якою Баланду Руслана Івановича, водія транспортного засобу «Део Ланос», державний реєстраційний номер АТ 7926 ВС, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 00 коп.
Відповідно до частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.
Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").
Абзацем 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Статтею 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Суд звертає увагу, що Законом України «Про страхування» та Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено зобов»язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування тільки в розмірі суми, встановленої звітом про оцінку транспортного засобу, оскільки цей звіт є попереднім оціночним документом, що визначає можливу, але не остаточну суму, необхідну для відновлення транспортного засобу.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі №3-50гс15.
Таким чином, Суд приходить до висновку, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 23 серпня 2011 року у справі № 42/92.
Згідно зі статтею 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.
Отже, враховуючи визначені Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/7903139 розміри лімітів відповідальності та франшизи, Суд приходить до висновку, що Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 49 490 грн. 00 коп. (50 000 грн. 00 коп. ліміт по майну - 510 грн. 00 коп. франшизи)
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗДОЛБУНІВСЬКА, будинок 7-Д, ідентифікаційний код юридичної особи 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, ВУЛИЦЯ ІЛЛІНСЬКА, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи 20474912) 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20 липня 2015 року.
Суддя О.В. Чинчин