Рішення від 16.07.2015 по справі 13/169

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Леніна, 5, телефон 096-068-16-02

РІШЕННЯ

16.07.2015р. Справа № 13/169

Господарський суд Донецької області, у складі: головуючий суддя Огороднік Д.М., судді Осадча А.М., Паляниця Ю.О.

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант"

проперегляд рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 у справі №13/169 за нововиявленими обставинами

у справі№13/169

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант"

простягнення 315452,27грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Донецької область від 14.01.2014, позов задоволено, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" стягнуто суму основної заборгованості у розмірі 315452грн.27коп., витрати на оплату державного мита в сумі 3145грн.53коп., інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч Ар Гарант" на рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 у справі №13/169 залишено без задоволення; рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 у справі №13/169 залишено без змін.

11.02.2014 до господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант" надійшла заява про перегляд рішення від 14.01.2014 за нововиявленими обставинами, яка згідно автоматичного розподілу справ передана на розгляд судді Огороднік Д.М.

Заявник просить суд: переглянути судове рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 по справі №13/169 та прийняти судове рішення, яким відмовити ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заява мотивована тим, що відповідно до змісту рішення господарського суду Донецької області по справі №13/169 підставою для прийняття такого рішення стала постанова Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 по справі №6/330пд про недійсність правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог. Вказана постанова суду апеляційної інстанції скасовано постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2014 з направленням справи №6/330 пд на новий розгляд. За таких обставин, судове рішення у цій справі підлягає перегляду за ново виявленими обставинами на підставі п. 4 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України.

04.03.2014 на адресу Господарського суду Донецької області надійшов запит справи №13/169 від Донецького апеляційного господарського суду у зв'язку з надходженням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю " Ейч АР Гарант".

Ухвалою суду від 15.03.2014 провадження по справі №13/169 зупинено до повернення матеріалів справи №13/169 до господарського суду Донецької області.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2014 касаційну скаргу ТОВ "Ейч АР Гарант" залишено без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.02.2014 у справі №13/169 залишено без змін.

29.05.2014 матеріали справи №13/169 надійшли до господарського суду Донецької області.

Ухвалою від 30.05.2014 поновлено провадження з розгляду заяви та призначено її розгляд на 11.06.2014.

Ухвалою від 11.06.2014 провадження з розгляду заяви зупинено до розгляду по суті справи №6/330пд.

15.05.2015 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант" надійшла заява про поновлення провадження у справі №13/169 та відновлення справи.

У зв'язку зі складністю справи, 21.05.2015 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передано на розгляд судової колегії у складі: головуючий суддя Огороднік Д.М., судді Кротінова О.В., Левшина Я.О.

У зв'язку з перебуванням судді Кротінової О.В. у відпустці, 16.07.2015 заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами передано на розгляд судової колегії у складі: головуючий суддя Огороднік Д.М., судді Осадча А.М., Паляниця Ю.О.

Представник відповідача (заявника) в судовому засідання підтримав доводи та вимоги заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та просив суд переглянути рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 по справі №13/169 та прийняти судове рішення, яким припинити провадження у справі.

Позивач явку своїх представників не забезпечив, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції, яке є в матеріалах справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, дослідивши зміст рішення господарського суду Донецької області по справі №13/169, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2014 господарським судом Донецької області прийнято рішення по справі №13/169 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агенство "Азов Персонал Сервіс" суму основної заборгованості у розмірі 315452,27грн., витрат на оплату державного мита у розмірі 3145,53грн., інформаційно-технічного забезпечення судового процессу в сумі 236,00грн.

Відповідно до змісту рішення суду від 14.01.2014, судом встановлено, що 07.07.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ейч АР Гарант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агенство "Азов Персонал Сервіс" укладений договір купівлі-продажу майна №123, на виконання умов якого позивач передав відповідачу майно на суму 315452,27 грн., а відповідач отримавши останній не оплатив позивачу його вартість. За таких обставин, у зв'язку з невиконання відповідачем умов договору у нього виникла заборгованість на суму 315452,27 грн. Разом з тим, суд першої інстанції відхилив доводи відповідача про припинення грошових зобов'язань відповідача перед позивачем по договору №123 у зв'язку зі зверненням відповідача до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог, пославшись при цьому на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 по справі №6/330пд, якою правочин, оформлений відповідачем шляхом направлення заяви №176 по односторонньому припиненню грошових зобов'язань, у тому числі по договору №123, визнаний недійсним.

05.02.2014 Вищим господарським судом України прийнята постанова по справі №6/330пд, якою рішення господарського суду Донецької області від 17.10.2013 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 по справі №6/330 пд скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.06.2014 по справі №6/330пд визнано недійсним правочин оформлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» шляхом направлення заяви №576 від 07.11.2011, по односторонньому припиненню грошових зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011, №123 від 07.07.2011 та №123/2 від 08.07.2011 на загальну суму 1279743грн. 45 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 рішення Господарського суду Донецької області від 24 червня 2014 року у справі № 6/330пд скасовано, в задоволенні позовних вимог про визнання правочину недійсним відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 5 лютого 2015 року у справі №6/330пд залишено без змін.

З огляду на викладене, правочин оформлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Ейч Ар Гарант» шляхом направлення заяви №576 від 07.11.2011, по односторонньому припиненню грошових зобов'язань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011, №123 від 07.07.2011 та №123/2 від 08.07.2011 на загальну суму 1279743грн. 45 коп. не визнано судом недійсним.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Статтею 114 Господарського процесуального кодексу України передбачений порядок перегляду за ново виявленими обставинами.

Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Заява про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження.

Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються: 1) рішення - у разі зміни або скасування рішення; 2) постанова - у разі зміни або скасування постанови; 3) ухвала - у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Як роз'яснено у п. 8.6. п. 8.7, п.11 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.

Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК (частина восьма статті 114 названого Кодексу). Якщо такий розгляд неможливо здійснити у тому ж самому судовому засіданні, він відкладається у порядку, передбаченому статтею 77 Господарського процесуального кодексу України. При цьому загальний строк судового провадження не повинен перевищувати зазначеного в частині третій статті 114 Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи вказані положення, суд погоджується з доводами відповідача про наявність підстав для перегляду рішення по справі №13/169 у зв'язку зі скасуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.12.2013 по справі №6/330пд, яка стала підставою для винесення рішення від 14.01.2014 по справі №13/169.

Перегляд рішення по справі №13/169 підлягає в частині наявності або відсутності обставин пов'язаних із припиненням грошових зобов'язань відповідача по договору №123 від 07.07.2011 шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог викладених в заяві відповідача №576 від 07.11.2011.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено наступне.

07 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс», м.Маріуполь та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЙЧ АР ГАРАНТ», м.Маріуполь був укладений договір №123 купівлі-продажу (далі - договір), згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупця належне йому на праві власності майно належної якості й кількості згідно додатка №1 до даного договору (майно), а покупець зобов'язується в порядку й на умовах даного договору прийняти майно й оплатити його повну вартість, визначену додатком №1 до даного договору.

Відповідно до п.2.1 договору договірна ціна відчужуваного майна визначена сторонами у розмірі, зазначеному в додатку №1 до договору, яка становить 315425,27грн.

Оплата вартості майна згідно п.2.2 договору провадиться покупцем протягом 20 банківських днів з моменту приймання товару в повному обсязі й підписання сторонами акту прийому-передачі майна, шляхом перерахування грошових коштів у розмірі, зазначеному в додатку №1 до договору, на поточний рахунок продавця.

Відповідно п.2.3 договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти майно не пізніше 12.07.2011.

Передача майна покупцеві згідно п.2.4 договору оформляється актом прийому-передачі майна.

Згідно п.4.4 договір набуває сили з моменту його підписання з обома сторонами та діє до 31.12.2011.

Договір №123 від 07.07.2011 підписаний керівниками та скріплений печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором купівлі-продажу, який підпадає під правове регулювання норм §1 глави 54 Цивільного кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається зі змісту договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази його припинення або визнання у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно наданої до матеріалів справи копії акту прийому-передачі майна від 12.07.2011 на суму 315452,27грн. позивачем (продавцем) було передано, а відповідачем (покупцем) отримано товар на вказану суму, тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України.

Фактичне отримання відповідачем товару підтверджується підписом директора ТОВ «Ейч Ар Гарант» Гайдукова В.Л. на акті прийому-передачі майна. Відповідач підтверджує факт отримання від позивача товару та жодних заперечень щодо виконання позивачем свого зобов'язання щодо передачі товару не висуває.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно приписів ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, відповідно до п.2.2 договору майно мало бути повністю оплачене не пізніше 09.08.2011.

У відзиві на позов відповідач повідомив про зарахування зустрічних однорідних вимог шляхом спрямування на адресу позивача заяви про зарахування №576 від 07.11.2011.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно наявної в матеріалах справи копії заяви про залік зустрічних однорідних вимог №576 від 07.11.2011 відповідач заявив про припинення грошових зобов'язань ТОВ «Ейч Ар Гарант» перед ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011, №123 від 07.07.2011 та №123/2 від 08.07.2011 на загальну суму 1279743,45грн.

Із заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.11.2011 № 576 вбачається, що відповідач - ТОВ «Ейч Ар Гарант» як покупець має грошові зобов'язання по оплаті придбаного майна по укладеним між позивачем та відповідачем договорам купівлі-продажу майна від 22.04.2011 № 100, від 07.07.2011 № 123 та від 08.07.2011 № 123/2, на загальну суму 1279743,45 грн., а саме: 959140,64 грн. з ПДВ по договору від 22.04.2011 р. № 100; 315452,27 грн. по договору від 07.07.2011 р. № 123 та 5150,54 грн. по договору від 08.07.2011 р. № 123/2.

В свою чергу, позивач - ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс», має грошове зобов'язання щодо сплати відповідачеві - ТОВ «Ейч Ар Гарант» компенсацій за невикористані відпустки працівників, переведених на роботу до ТОВ "Ейч Ар Гарант".

Відповідач - ТОВ «Ейч Ар Гарант» в заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.11.2011 № 576, посилаючись на ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України, заявив про припинення грошових зобов'язань ТОВ «Ейч Ар Гарант» перед ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» по договорам купівлі-продажу майна від 22.04.2011 № 100, від 07.07.2011 № 123 та від 08.07.2011 № 123/2 на загальну суму 1279743,45 грн. та зменшення на вказану суму (1279743,45 грн.) грошового зобов'язання ТОВ «Кадрове агентство «Азов персонал сервіс» перед ТОВ «Ейч Ар Гарант» щодо сплати компенсацій за невикористані відпустки працівників, переведених на роботу до ТОВ "Ейч Ар Гарант", шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, строк виконання яких настав.

Згідно ст.601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

З аналізу ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України вбачається, що припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї з сторін.

Особливість припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги полягає в тому, що воно може припинити одразу два зустрічних зобов'язання.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

При цьому зарахування можливе лише при наявності таких умов: - зустрічність вимог: сторони одночасно беруть участь у двох зобов'язаннях і при цьому кредитор за одним зобов'язанням є боржником в іншому зобов'язанні; - однорідність, яка виявляється у природі зобов'язань; - «дозрілість» вимог: необхідно щоб строк виконання зобов'язань або вже настав, або був визначений моментом запитання, або щоб термін не був зазначений взагалі - ясність вимог.

Зустрічний характер зобов'язання полягає у тому, що сторони відповідного зобов'язання є одночасно і боржниками і кредиторами зобов'язання, що підлягає зарахуванню.

Як вбачається з тексту постанови Харськівського апеляційного господарського суду від 05.02.2015 по справі №6/330 пд, колегією суддів встановлено наступне:

«… Визнано безпідставність посилання позивача на неоднорідність зобов'язань сторін, оскільки зобов'язання відповідача по договорам купівлі-продажу майна № 100 від 22.04.2011, № 123 від 07.07.2011 та № 123/2 від 08.07.2011 є грошовим зобов'язанням щодо сплати заборгованості за придбане по вказаним договором майно, а зобов'язання позивача щодо перерахування відповідачу сум компенсацій за невикористані відпустки при звільнені працівників в порядку переведення є грошовим зобов'язанням щодо сплати заборгованості товариства перед працівниками по виплаті компенсації невикористаних днів щорічної відпустки, і по кожному з цих зобов'язань сторони виступають кредитором або боржником. Отже в обох випадках зобов'язання являються грошовими, тобто однорідними.

Безспірність зустрічних вимог на суму 1279743, 45 грн. підтверджена рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 24/104-908/3946/14 за позовом ТОВ «Ейч Ар Гарант» до ТОВ «Кадрове агенство «Азов Персонал Сервіс» про стягнення 2669847,85 грн., яким визначена сума компенсації за невикористані відпустки працівникам, які звільнені за переведенням, що складає 2669847,85 грн., в т.ч. 1279743,45 грн., на які відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог за заявою № 576 від 07.11.2011.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.12.2014 у справі № 24/104-908/3946/14 на підставі наявних у справі доказів та висновків судової економічної експертизи встановлено факт переведення працівників з ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» до ТОВ «Ейч Ар Гарант», надання їм у подальшому з боку ТОВ «Ейч Ар Гарант» оплачуваних відпусток та грошової компенсації за невикористання відпусток, у тому числі за відпрацьовані у ТОВ «Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» періоди та прийняття переведеними працівниками таких виплат і оплачуваних відпусток.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт переведення працівників ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" на роботу до ТОВ "Ейч Ар Гарант", наявність боргу з компенсаційних виплат вказаним працівникам та розмір цих компенсаційних виплат в розмірі 1279743,45 грн. підтверджено матеріалами справи.

Строк виконання зобов'язань за договорами купівлі-продажу майна №100 від 22.04.2011, №123 від 07.07.2011, №123/2 від 08.07.2011 з огляду на умови договорів настав.

Факт отримання позивачем заяви про проведення заліку взаємних вимог № 576 від 07.11.2011 р. підтверджено матеріалами справи.

Враховуючи зазначене, відповідачем було дотримано вимоги ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України.

Позивачем не доведено недодержання відповідачем вимог законодавства про одностороннє припинення грошових зобов'язань перед ТОВ "Кадрове агентство "Азов Персонал Сервіс" по договорам купівлі-продажу майна від 22.04.2011 № 100, від 07.07.2011 № 123 та від 08.07.2011 № 123/2, на загальну суму 1279743,45 грн., оформленого шляхом направлення позивачу заяви від 07.11.2011 № 576, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог…».

За таких обставин, факт дотримання відповідачем вимог ст. 601 Цивільного кодексу України та ст. 203 Господарського кодексу України та розмір і правомірність сум, на які здійснено залік однорідних вимог, а також факт вчинення дій відповідачем направлених на зарахування зустрічних однорідних вимог по договору купівлі-продажу №123, встановлений під час розгляду справи №6/330 пд Харківським апеляційним господарським судом. Постанова від 05.02.2015 Харківського апеляційного господарського суду по справі №6/330 пд станом на сьогоднішній день є чинною.

Таким чином, на підставі ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, у тому числі по договору №123, викладеної в заяві № 576 від 07.11.2011 не доводяться знову при вирішенні справи №13/169.

З огляду на викладене, судом встановлено, що зобов'язання відповідача з оплати позивачу заборгованості у розмірі 315452,27грн. за товар, отриманий по договору купівлі-продажу майна №123 від 07.07.2011 було припинено шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог між позивачем та відповідачем, розмір та підстави яких визначені в заяві №576 від 07.11.2011. Факт отримання позивачем цієї заяви встановлений під час розгляду справи №6/330 пд Харківським апеляційним господарським судом.

Позивачем не надано жодних документів на спростування вищевказаних обставин.

Відповідно до п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог (07.11.2011) після звернення позивача з позовом до суду (13.10.2011).

З огляду на викладене, провадження у справі в частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 315452,27грн., підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній на момент подання позову до суду), державне мито і витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини. Судом відзначається, що відповідачем надано до матеріалів справи документи, які свідчать про виконання ним у повному обсязі рішення суду від 14.01.2014.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява відповідача про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 по справі №13/169 за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню частково, рішення суду підлягає скасуванню частково, провадження у справі в частині стягнення основного боргу 315452,27грн. підлягає припиненню, в решті рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.112,114 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 за нововиявленими обставинами по справі №13/169 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 по справі №13/169 скасувати частково, в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ейч АР Гарант" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадрове агенство „Азов Персонал Сервіс суми основного боргу у розмірі 315452,27грн.

3. Провадження у справі №13/169 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кадрове агентство «Азов Персонал Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч АР Гарант» про стягнення 315452,27грн. - припинити.

4. В решті рішення господарського суду Донецької області від 14.01.2014 по справі №13/169, залишити без змін.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Д.М. Огороднік

Суддя О.О. Кучерява

Суддя А.М. Осадча

Попередній документ
47233616
Наступний документ
47233618
Інформація про рішення:
№ рішення: 47233617
№ справи: 13/169
Дата рішення: 16.07.2015
Дата публікації: 28.07.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Донецької області
Категорія справи: