Справа № 2а-785/10
21 вересня 2010 року Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:
головуючого -судді Савіцького Л.П.,
при секретарі -Омельчуку С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нетішині адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ у Рівненській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 поданій суду позовній заяві просить скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. і посилається на те, що 25.05.2010року його було оштрафовано за те, що в цей день, близько 06 год. 29 хв., він керував приватним автомобілем і нібито в порушення знаку 3.29 Правил дорожнього руху на 175 км автошляху Городище-Рівне-Старокостянтинів рухався з перевиїценням швидкості руху, рухаючись із швидкістю 74 км/год. Крім цього, на вимогу працівника міліції він не зміг пред^явити договір обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки швидкість його автомобіля була зафіксована приладом «Візир» не в автоматичному режимі, а також невідомо якого автомобіля. Договору в нього дійсно не було, однак на лобовому склі був закріплений талон страхування. В судове засідання позивач не з"явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності, оскільки він дійсно порушив ПДР і просить застосувати до нього попередження.
Представник відповідача в судове засідання не з 'явився, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Обгрунтовуючи підстави скасування постанову інспектора Рівненської роти ДПС ДАІ при ОДДЗ від 25.05.2010 року серії ВК 107480 про накладення на нього адміністративного стягнення у відповідності із ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП в розмірі 425 грн. за те, що він в порушення знаку 3.29 ПДР рухався із швидкістю 74 км/год. на автошляху Городище-Рівне-Старокостянтинів та не мав договору обов 'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу, позивач посилався на те, що фіксація швидкості була проведена не в автоматичному режимі і не відомо якого автомобіля. Крім цього, талон страхового поліса був на лобовому склі автомобіля
В поданій суду заяві ОСОБА_1 фактично визнав порушення ним правил дорожнього руху і просив застосувати до нього усне зауваження. Об 'активно порушення підтверджується даними протоколу від 25.05.2010 року. Тому, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, а звідси скоєння ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП. Разом з тим, при застосуванні стягнення відповідачем, на думку суду, не враховано характер вчиненого правопорушення, конкретні обставини, особу порушника. Як встановлено, щодо ОСОБА_1 органом ДАІ не надано негативних характеристик щодо його поведінки як водія - учасника дорожнього руху. Не враховано вчинення правопорушення вперше та такого, яке не потягло будь-яких негативних наслідків та наявність в нього двох неповнолітніх дітей.
Сукупність вказаних пом 'якшуючих обставин, особа винного, значно знижують ступінь його вини та характер вчиненого, а звідси дають підстави на підставі ст. 22 КУпАП визнати вчинене ним правопорушення малозначним, звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням і справу закрити.
Керуючись ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126, 22, 33, 293 КУпАП, ст.ст. 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову інспектора ДАІ ОСОБА_2 Рівненської роти ДПС ОДДЗ УДАЇ УМВС України в Рівненській області від 25.05.2010 року за серією ВК № 107480 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - змінити.
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та малозначністю вчиненого звільнити його від адміністративної відповідальності, обмежититсь усним зауваженням та справу провадженням закрити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий