27.02.2015 Справа №607/17268/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014210010001840 від 4 липня 2014 року відносно :
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Ушомир Коростенського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, підприємця, мешканця АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 року),
за участю: прокурора ОСОБА_4 , потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_3 , -
У 2013 році у ОСОБА_3 , який перебував в м. Тернополі, виник злочинний умисел на грубе порушення законодавства про працю відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на грубе порушення законодавства про працю, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , зареєстрований згідно витягу від 22.08.2014 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з 13 травня 1998 року як суб'єкт підприємницької діяльності, будучи особою зобов'язаною відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України забезпечити нормальні умови праці, необхідні для виконання працівниками роботи, передбачені законодавством про працю та іншими нормативними актами, які регулюють трудові відносини, та, порушуючи вимоги ст. ст. 43, 45, 46 Конституції України, «Порядку реєстрації трудових договорів між працівником і фізичною особою», затвердженого наказом № 260 від 08 червня 2001 року Міністерства праці та соціальної політики України, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці», допустив до виконання робіт у закладі громадського харчування «Коловорот» по вул. Шевченка, 19, в м. Тернополі найманих працівників: ОСОБА_5 , яка з березня по травень 2013 року працювала на посаді офіціанта, завдавши їй шкоду в розмірі невиплаченої заробітної плати - 6 000 гривень; ОСОБА_11 , яка з березня по травень 2013 року працювала на посаді офіціанта; ОСОБА_10 , яка з березня по листопад 2013 року працювала на посаді офіціанта-бармена, завдавши їй шкоду в розмірі невиплаченої заробітної плати - 18 000 гривень; ОСОБА_12 , яка з травня по жовтень 2013 року працювала на посаді кухаря; ОСОБА_9 , яка з червня по жовтень 2013 року працювала на посаді офіціанта; ОСОБА_13 , який з червня по жовтень 2013 року працював на посаді бармена, завдавши йому шкоду в розмірі не виплаченої заробітної плати - 10000 гривень; ОСОБА_8 , який з вересня по жовтень 2013 року працював на посаді бармена, завдавши йому шкоду в розмірі не виплаченої заробітної плати - 4000 гривень, не уклавши із ними трудових договорів в письмовій формі. Також, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , маючи реальну можливість, всупереч ст. 48 КЗпП України, не оформив трудові книжки вказаним працівникам. За виконання робіт фізична особа - підприємець ОСОБА_3 заробітну плату наведеним працівникам виплатив не в повному обсязі, не подав в державні контролюючі органи звітності щодо цих працівників та не перераховував єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, чим порушив також соціальні права вказаних осіб.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_3 вини у скоєнні інкримінованих йому діянь не визнав. Від надання показань по суті кримінального провадження відмовився.
Не дивлячись на те , що обвинувачений ОСОБА_3 вини у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, суд вважає, що його вина в повній мірі доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що у вересні 2013 року прийшов у заклад «Коловорот» за рекомендацією свого друга працевлаштовуватись барменом, оскільки на той час був безробітним. З приводу працевлаштування спілкувався з ОСОБА_3 , з яким було погоджено час та умови праці, а також оплату за неї. З власником закладу вони домовились, що він буде працювати з 11 ранку до 3 ночі протягом трьох днів, потім три дні вихідних. Оплата повинна була складатися із 120 грн. за день та відсотку від виручки. Він звернувся до ОСОБА_3 з проханням працевлаштувати його офіційно, однак той спочатку сказав, що він повинен пройти стажування, в подальшому на його прохання офіційно його працевлаштувати ніяк не реагував. Він працював у закладі «Коловорот» з вересня по жовтень 2013 року. Він надавав ОСОБА_3 трудову книжку для офіційного працевлаштування, однак той її не взяв. Крім того, ніякого договору про стажування з ним ОСОБА_3 не заключав.
За виконану роботу заробітна плата йому ОСОБА_3 виплачена не була. Діями ОСОБА_3 йому завдано матеріальної шкоди, яка становить 4000 грн. та фактично є заборгованістю по заробітній платі. Таку суму він підрахував з розрахунку обумовленої заробітної платні, виручки та кількості відпрацьованих ним в «Коловороті» робочих днів, тобто по 2000 грн. за місяць. Крім того, діями ОСОБА_3 йому спричинено моральну шкоди на суму 1000 грн., яка полягає в його негативних переживаннях через вищевказані обставини, а також через те, що він був змушений взяти кредит для того, щоб оплатити житло в котрому проживав на той час.
Просить задовольнити його цивільний позов, стягнувши з ОСОБА_3 на його користь 4000 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.
На його думку, ОСОБА_3 слід покарати суворо.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_13 суду повідомив, що в червні 2013 року він за рекомендацією знайомих прийшов у заклад громадського харчування «Коловорот» працевлаштовуватись барменом. Перемовини з приводу працевлаштування вів з ОСОБА_3 . Із останнім було досягнуто домовленості з приводу оплати праці, яка мала складати 100 грн. плюс відсотки від виручки, що в загальному складало 150 грн. в день. Спочатку він мав два дні простажуватись, а потім став на зміну.
Він звертався до ОСОБА_3 з приводу його офіційного працевлаштування, однак той спочатку сказав, що поки що це не потрібно, потім взагалі на його прохання ніяк не реагував.
Він пропрацював у закладі «Коловорот» протягом 5-ти місяців з червня по жовтень 2013 року. Йому по заробітній платі одного разу було виплачено лише 200 грн., а потім завжди говорилось, що заробітна плата буде виплачена пізніше.
Діями ОСОБА_3 йому завдано матеріальної шкоди, яка становить 10 000 грн. та фактично є заборгованістю по заробітній платі. Таку суму він підрахував з розрахунку обумовленої заробітної платні, виручки та кількості відпрацьованих ним в «Коловороті» робочих днів, тобто по 2000 грн. за місяць. Крім того, діями ОСОБА_3 йому спричинено моральну шкоди на суму 1000 грн., яка полягає в його негативних переживаннях через вищевказані обставини, а також через те, що він був змушений добиратись з роботи додому на таксі.
Крім нього , аналогічним чином ОСОБА_3 вчинив і з іншими потерпілими, а саме ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 .
Просить задовольнити його цивільний позов, стягнувши з ОСОБА_3 на його користь 10 000 грн. матеріальної та 1000 грн. моральної шкоди.
При призначенні покарання ОСОБА_3 покладається на думку суду.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 повідомила, що прийшла працевлаштовуватись офіціантом в заклад «Коловорот» в кінці лютого на початку березня 2013 року. Спочатку безоплатно проходила стажування протягом двох тижнів. Вона повинна була працювати «доба - через дві». Тоді в закладі також працювали ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Працювали з першої години дня до третьої години ночі. Вона працювала по листопад 2013 року. Грошей за роботу їй не заплатили.
Перемовини з приводу працевлаштування в закладі «Коловорот» вона проводила з ОСОБА_3 . Письмового трудового договору з нею не укладалось. Після проходження стажування вона ставила перед ОСОБА_3 питання щодо її офіційного працевлаштування, однак той уникав розмови з цього приводу, оскільки йому було невигідно офіційно працевлаштовувати ні її, ні інших працівників.
Факти невиплати їй заробітної плати документально могла б підтвердити ОСОБА_12 , однак остання на даний час перебуває закордоном у Франції.
Діями ОСОБА_3 , їй завдано матеріальної шкоди, яка становить 18 000 грн. та фактично є заборгованістю по заробітній платі. Таку суму вона підрахувала з розрахунку обумовленої заробітної платні, виручки та кількості відпрацьованих нею в «Коловороті» робочих днів, тобто по 2000 грн. за місяць. Крім того, діями ОСОБА_3 їй спричинено моральну шкоди на суму 1000 грн., яка полягає в її негативних переживаннях через вищевказані обставини, а також через те, що ОСОБА_3 зловживав спиртним, ставився як до неї, так і до інших працівників закладу «Коловорот» не «по - людськи», поводив себе агресивно. Просить цивільний позов задовольнити.
На її думку ОСОБА_3 слід покарати суворо.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду повідомила, що в кінці лютого на початку березня 2013 року, прочитавши в газеті оголошення, прийшла працевлаштовуватись в заклад «Коловорот». Ознайомилась з меню, з умовами оплати праці. Потім пройшла двотижневе безоплатне стажування. Працювала з 11 години дня до 3 години ночі. Працювала до травня включно. За весь період роботи їй було виплачено лише 500 грн.
Перемовини з приводу працевлаштування проводила з ОСОБА_3 . За роботу їй останній був повинен оплачувати 120-150 грн. за день.
Письмовий трудовий договір з нею не укладався з ініціативи ОСОБА_3 . Спочатку роботи їй було сказано, що це робити рано, а потім до цієї розмови ОСОБА_3 не повертався.
Діями ОСОБА_3 , їй завдано матеріальної шкоди, яка становить 6 000 грн. та фактично є заборгованістю по заробітній платі. Таку суму вона підрахувала з розрахунку обумовленої заробітної платні, виручки та кількості відпрацьованих нею в «Коловороті» робочих днів, тобто по 2000 грн. за місяць. Крім того, діями ОСОБА_3 їй спричинено моральну шкоди на суму 1000 грн., яка полягає в її негативних переживаннях через вищевказані обставини, а також через те, що їй з чоловіком довелось покинути орендовану квартиру. Просить задовольнити її цивільний позов.
При призначенні покарання ОСОБА_3 покладається на думку суду.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_17 суду повідомив, що в березні-квітні 2013 року працював у ОСОБА_3 в закладі «Коловорот» барменом. Спочатку ОСОБА_3 за виконану роботу здійснював мінімальні виплати по 100 грн. за тиждень. Потім взагалі перестав платити. На той час він проживав із ОСОБА_18 . ОСОБА_3 за виконану ними роботу оплатив їм на сім'ю 500 грн.
Офіційно він працевлаштований не був. Коли вони звертались до ОСОБА_3 з приводу офіційного працевлаштування той пояснював, що це непотрібно.
Свою заборгованість по заробітній платі використав шляхом святкування свого дня народження в закладі «Коловорот».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду повідомив, що він працює інспектором Державної інспекції України з питань праці у Тернопільській області. Йому було доручено керівництвом інспекції проведення позапланової перевірки дотримання трудового законодавства ФОП ОСОБА_3 за постановою правоохоронних органів. Виявлені ним порушення трудового законодавства були ним викладені у відповідному акті. Перевірка ним проводилась в липні 2014 року. Обвинувачений при проведенні перевірки був присутній. В ході перевірки було встановлено багато порушень, не були належним чином оформлені трудові відносини, не виплачена заробітна плата, тощо.
Окрім показань потерпілих та свідків винуватість ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованих правопорушень доводиться і іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:
- даними, котрі містяться в колективній заяві на ім'я Тернопільського міського голови щодо ситуації навколо багаторічної неправомірної діяльності бару Етно-клаб « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (юридично центру інформаційних технологій ФОП ОСОБА_3 ) у якій ОСОБА_12 описала факти неправомірної діяльності ОСОБА_3
(а.м.к.п. 13-16 т.1) ;
- даними котрі містяться у витягу з акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування №19-01-023/0510 Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області з додатками, з яких вбачається, що головним держаним інспектором праці ОСОБА_19 при проведенні позапланової перевірки питань дотримання трудового законодавства ФОП ОСОБА_3 з 17 липня 2014 року по 21 липня 2014 року було виявлено ряд порушень.
Зокрема, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 , в порушення вимог п.6 ч.1 ст. 24 КЗпП України, під час допуску до роботи ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , не уклав із ними трудових договорів у письмовій формі, передбаченій Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року №260 «Про затвердження форми трудового договору між працівником і фізичною особою».
В порушення вимог ч.2 ст. 30 Закону України «Про оплату праці» підприємцем ОСОБА_3 не забезпечено достовірного обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, відсутні табелі обліку відпрацьованого робочого часу та виплати заробітної плати найманим працівникам.
В порушення вимог ст.ст. 253, 255 КЗпП України у зв'язку із відсутністю належно оформлених трудових договорів із працівниками ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за період роботи в 2013 році були відсутні документи із нарахування і виплати їм заробітної плати, ФОП ОСОБА_3 порушив конституційне право працівників на загальнообов'язкове державне страхування, реалізацію права працівників на виплати загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві.
(а.м.к.п.39-51 т.1);
- заявою ОСОБА_12 про долучення до матеріалів кримінального провадження за фактом грубого порушення законодавства про працю зі сторони ФОП ОСОБА_3 копій документів , які підтверджують факт її роботи та працевлаштування інших працівників у барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за період з травня по листопад 2013 року з відповідними копіями документів на 22 аркушах.
(а.м.к.п. 101-123 т.1);
- даними, котрі містяться в інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається, що нежиле приміщення площею 85, 2 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_3 .
(а.м.к.п. 170 т.1 );
- даними, котрі містяться в акті №7123/19-18-17-01/ НОМЕР_2 від 24 вересня 2014 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 1.01.2013 року по 31.07.2014 року з якого вбачається, що в період з 1.01.2013 року по 31.07.2014 року приватний підприємець ОСОБА_3 здійснював діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування. Діяльність здійснював за адресою : м.Тернопіль, вул. Шевченка, 19 (в барі « ІНФОРМАЦІЯ_2 »).
Встановлено, що при виплаті працівникам ОСОБА_12 за травень-червень 2013 року, ОСОБА_10 за березень-вересень 2013 року, ОСОБА_13 за червень-вересень 2013 року, ОСОБА_9 за червень-серпень 2013 року, ОСОБА_11 за травень 2013 року, ОСОБА_5 за березень 2013 року податок з доходів фізичних осіб не нараховувався, не утримувався та не сплачувався до бюджету.
(а.м.к.п. 166-199 т.1);
- запитом та відповіддю на нього - листом в.о. заступника начальника ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 5.09.2014 року відповідно до якого на запит від 23.08.2014 року про надання інформації про наявність зареєстрованих за ФОП ОСОБА_3 найманих працівників за період з 1.01.2013 року по 1.08.2014 року повідомлено, що з 1.01.2014 року по 30.06 . 2014 року згідно поданої відомості ф.1 ДФ доходи від фізичної особи підприємця ОСОБА_3 отримували ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 .
За період з 1.01.2013 року по 31.12.2013 року ОСОБА_3 відомості ф.1 ДФ до органів Міндоходів в області не подавав.
(а.м.к.п. 200 - 201 т.1);
- запитом та відповіддю на нього - листом першого заступника начальника Управління пенсійного фонду України в м. Тернополі від 10.09.2014 року відповідно до якого з січня 2014 року по липень 2014 року в трудових відносинах з ОСОБА_3 перебували наступні наймані працівники : ОСОБА_25 , ОСОБА_21 , ОСОБА_23 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 , ОСОБА_24 . Дані щодо 2013 року відсутні.
(а.м.к.п. 202-203 т.1 );
- листом з додатками директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості від 1.09.2014 року, відповідно до якого між фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 та найманими працівниками в період часу з 1.01.2013 року по 1.01.2014 року були зареєстровані трудові договори лише з ОСОБА_23 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_22 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26
(а.м.к.п. 205-211 т.1);
- копією свідоцтва про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3
(а.м.к.п. 85 т.2);
- копією довідки про взяття на облік платника податків ОСОБА_3
(а.м.к.п. 116 т.2);
- копія договору купівлі продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 придбав у власність приміщення по АДРЕСА_2 .
(а.м.к.п. 135-136 т.2);
- копія свідоцтва про сплату єдиного податку, відповідно до якого ОСОБА_3 здійснює діяльність у виді надання в оренду приміщень та майна, діяльність в сфері ресторанного господарства у АДРЕСА_2 .
(а.м.к.п. 137 т.2 );
- листом головного редактора «Медіа ДІМ Ріа» відповідно до якого у період з 2013 -2014 року за вказаним номером телефону НОМЕР_3 в газеті «РіА ПЛЮС», розміщувались оголошення наступного змісту:
«Офіціанти, кухарі в новостворений заклад .(2013-10-16)
«Кухарі. Офіціанти.Бармен.»
«Кухарі, 20-25 р. з/п висока» (2013-04-03 )
«Офіціанти кваліфіковані» (2013-09-16 )
(а.м.к.п. 13 т.3).
Таким чином, з врахуванням показань потерпілих та свідків, у достовірності яких в суду немає підстав сумніватись, інших досліджених доказів, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 172 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 року), як грубе порушення законодавства про працю.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини провадження, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо великої кількості осіб на протязі тривалого проміжку часу, дані про особу винного, відсутність обставин, які б обтяжували, чи пом'якшували його покарання, позицію потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , котрі просили покарати ОСОБА_3 суворо, а тому приходить до переконання про необхідність призначення йому покарання саме у вигляді позбавлення права займатися діяльністю ресторанів, надання послуг мобільного харчування в барі «Етно-Клаб-Коловорот» за адресою м. Тернопіль, вул. Шевченка, 19 строком на три роки.
При вирішення питання про стягнення з обвинуваченого на користь потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 матеріальної шкоди, суд враховує положень ч. 1 ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Суд вважає, що невиплачена ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 заробітна плата ФОП ОСОБА_3 підлягає стягненню з останнього в якості завданої потерпілим матеріальної шкоди. При цьому суд вважає вказану потерпілими суму невиплаченої заробітної плати в повній мірі співрозмірною з виконаною потерпілими роботою.
При вирішення питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходить із вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
При визначенні суми на відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховує моральні страждання потерпілих, що мали місце внаслідок заподіяних їм обвинуваченим діянь, а також перенесені потерпілими негативні наслідки, що настали у зв'язку із цим у виді моральних страждань, так як вони тривалий час безкоштовно виконували значний обсяг роботи.
За таких обставин, суд вважає, що заявлені потерпілими ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_5 цивільні позови підлягають до задоволення в повному обсязі.
Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України , суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України (в редакції Закону від 5 квітня 2001 року) та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді позбавлення права займатися діяльністю ресторанів, надання послуг мобільного харчування в барі «Етно-Клаб-Коловорот» за адресою м.Тернопіль, вул. Шевченка, 19, строком на 3 (три) роки.
Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_3 4000 (чотири тисячі) грн. матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_13 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_3 10 000 (десять тисяч) грн. матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_14 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на її користь з ОСОБА_3 18 000 (вісімнадцяти тисяч) грн. матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на її користь з ОСОБА_3 6000 (шість тисяч) грн. матеріальної шкоди та 1000 (одну тисячу) грн. моральної шкоди.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Головуючий суддяОСОБА_1