13.02.2013 Справа №1915/13371/2012
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого судді Гуменного П.П.
при секретарі Кришталович Л.Б.
з участю прокурора Гавіловського Ю.В.
та захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Заставці Монастириського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, не судимого
за ч.1, ч.2 ст.190 КК України, -
ОСОБА_2 в січні 2011 року, знаходячись в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний намір, в січні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Канаді та 4 лютого 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману заволодів його коштами в сумі 200 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 1588,74 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Канаді, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_3 шкоду на суму 1588,74 гривень.
Окрім того, в березні 2011 року ОСОБА_2, знаходячись в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, вирішив заволодіти чужим майном шляхом обману.
Реалізуючи свій злочинний намір, в березні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_4 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Білорусії та перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_4 заволодів його коштами в сумі 1600 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Білорусії, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_4 шкоду на суму 1600 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в березні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_5 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Білорусії та перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_5 заволодів його коштами в сумі 2000 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Білорусії, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_5 шкоду на суму 2000 гривень.
Окрім того, в липні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_6 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду в Англію та 28 липня 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_6 заволодів його коштами в сумі 700 Євро, що згідно курсу НБУ становить 8060,43 гривень, як передоплатою за виїзд в Англію, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_6 шкоду на суму 8060,43 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в червні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду, працевлаштування та проживання в Німеччині. В кінці липня 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_7 заволодів його коштами в сумі 1000 Євро, що згідно курсу НБУ становить 11407 гривень, як передоплатою за виїзд, працевлаштування та проживання в Німеччині. Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 1 жовтня 2011 року шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_7 заволодів його коштами в сумі 1400 євро, що згідно курсу НБУ становить 15196,72 гривень, як коштами за виїзд, працевлаштування та проживання в Німеччині, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_7 шкоду на загальну суму 26603,72 гривень.
Окрім того, в серпні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Ізраїлі та 16 серпня 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_8 заволодів його коштами в сумі 600 Євро, що згідно курсу НБУ становить 6843,42 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Ізраїлі, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_8 шкоду на загальну суму 6843,42 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, у жовтні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_9 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Франції та 1 листопада 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_9 заволодів його коштами в сумі 450 Євро, що згідно курсу НБУ становить 5025,87 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Франції. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 в кінці 2011 року шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_9 заволодів його коштами в сумі 150 євро, що згідно курсу НБУ становить 1587 гривень, як коштами за виготовлення візи, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_9 шкоду на загальну суму 6612,87 гривень.
Окрім того, у жовтні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_10 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Франції та 1 листопада 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_10, заволодів його коштами в сумі 600 Євро, що згідно курсу НБУ становить 6701,16 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Франції, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_10 шкоду на суму 6701,16 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в жовтні 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_11 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду, працевлаштування в Франції та в листопаді 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_11 заволодів його коштами в сумі 600 Євро, що згідно курсу НБУ становить 6701,16 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Франції, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_11 шкоду на суму 6701,16 гривень.
Окрім вищевказаного, в листопаді 2011 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_12 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштуванням в Ізраїлі та 29 листопада 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_12 заволодів його коштами в сумі 3000 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Ізраїлі. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_2 6 грудня 2012 року шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_12 заволодів його коштами в сумі 2000 гривень, як коштами за виїзд та працевлаштування в Ізраїлі, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_12 шкоду на суму 5000 гривень.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, в січні 2012 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_14 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду в Польщу та в кінці січня 2012 року, перебуваючи в центрі м. Тернополя, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_14 заволодів його коштами в сумі 300 Євро, що згідно курсу НБУ становить 3120 гривень, як коштами за відкриття візи та виїзд в Польщу, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_14 шкоду на суму 3120 гривень.
Окрім того, в березні 2012 року ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_16 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду та працевлаштування в Нідерландах та 28 березня 2012 року, перебуваючи в центрі м. Тернополя, шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_16 заволодів її коштами в сумі 1200 Євро, що згідно курсу НБУ становить 12776,76 гривень, як передоплатою за виїзд та працевлаштування в Нідерландах, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти, спричинивши ОСОБА_16 шкоду на суму 12776,76 гривень.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, ч. 2 ст.190 КК України визнав в повному обсязі та заявив, що все дійсно відбувалось так, як описано в обвинуваченні.
Він дійсно шахрайським способом заволодів грошовими коштами потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_10, повідомляючи останнім , що допоможе їм за винагороду організувати виїзд та працевлаштування за кордоном, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання.
Дійсно в січні 2011 року, коли він перебував по місцю своєї роботи в офісі по бульвару Т. Шевченка, 23/88 до нього звернувся ОСОБА_3, який хотів працевлаштуватись в Канаді. Не маючи наміру та можливості працевлаштувати ОСОБА_3 в Канаді, він повідомив останньому протилежне та взяв у останнього кошти в сумі 200 доларів США, як передоплату за виконання взятих на себе зобов'язань. Взятих на себе зобов'язань не виконав, а грошима заволодів та витратив на власні потреби.
Також, в березні 2011 року, коли він знаходився в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, до нього звернувся ОСОБА_4 з проханням організувати його виїзд та працевлаштування в Білорусії. Він в свою чергу повідомив останньому, що зможе це зробити і взяв у останнього грошові кошти в сумі 1600 грн., як передоплату за майбутнє працевлаштування. Взяті на себе зобов'язання перед ОСОБА_4 він не виконав, а грошовими коштами заволодів та в подальшому використав на власні потреби.
Також в березні у нього виникла аналогічна ситуація з ОСОБА_5, у якого він аналогічним способом, шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 2000 грн, написавши відповідну боргову розписку за майбутнє працевлаштування останнього в Білорусії, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, а грошовими кошами заволодів.
В червні 2011 року , перебуваючи в себе в офісі, він повідомив ОСОБА_7 завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду, працевлаштування та проживання в Німеччині. За працевлаштування ОСОБА_7 та його сина в Німеччині він отримав від останнього 2400 євро, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, а грошовими коштами заволодів
В липні 2011 року, коли він перебував у себе в офісі до нього звернувся ОСОБА_6 з проханням працевлаштувати його в Англії. Він повідомив останньому завідомо неправдиву інформацію про те, що він займається організацією переїзду в Англію та 28 липня 2011 року отримав від ОСОБА_6 700 Євро, як передоплату за виїзд за кордон, а саме в Англію, однак, взяті на себе зобов'язання не виконав та заволодів вищевказаними грошовими коштами.
В серпні 2011 року він повідомив ОСОБА_8 завідомо неправдиву інформацію про те, що він може організувати переїзд і працевлаштування в Ізраїлі та 16 серпня 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, отримав від ОСОБА_8 600 євро, як передоплату за виїзд та працевлаштування в Ізраїлі, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, а грошовими коштами заволодів.
В жовтні 2011 року він повідомив ОСОБА_9, що може організувати його переїзд і працевлаштування в Франції та 1 листопада 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, отримав від останнього 450 Євро, а в кінці 2011 року ще 150 євро, як кошти за виготовлення візи, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, а грошима заволодів.
Також в жовтні 2011 року він повідомив ОСОБА_10, що може організувати переїзд і працевлаштування в Франції, а 1 листопада 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, отримав від ОСОБА_10 600 Євро, як передоплату за виїзд та працевлаштування в Франції, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, а грошима заволодів.
Орієнтовно, в жовтні 2011 року він повідомив ОСОБА_11, що може організувати переїзд і працевлаштування у Франції, а в листопаді 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, отримав від останнього 600 Євро, як передоплату за виїзд та працевлаштування в Франції, однак взяті на себе зобов'язання не виконав, а грошима заволодів.
Окрім вищевказаного, в листопаді 2011 року сказав ОСОБА_12, котрий звернувся до нього за допомогою, що може працевлаштувати його в Ізраїлі та 29 листопада 2011 року, перебуваючи в м. Тернополі по бульвару Т. Шевченка, 23/88, отримав від останнього спочатку кошти в сумі 3000 гривень, як передоплату за виїзд та працевлаштування в Ізраїлі, а 6 грудня 2012 року ще 2000 гривень, як кошти за виїзд та працевлаштування в Ізраїлі, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти. В подальшому всі грошові кошти витратив на власні потреби.
Орієнтовно на початку 2012 року до нього з проханням працевлаштуватися звернувся ОСОБА_14 котрому він повідомив неправдиву інформацію про те, що може організувати його виїзд та працевлаштування в Польщі, а в кінці січня 2012 року отримав від останнього грошові кошти в сумі 300 євро, як кошти за відкриття візи та виїзд в Польщу. В подальшому взяті на себе зобов'язання не виконав, а гроші витратив на власні потреби.
Окрім того, в березні 2012 року до нього звернулась ОСОБА_16, котрій він розповів, що займається організацією переїзду та працевлаштування в Нідерландах та може їй це питання вирішити. В подальшому в кінці березня 2012 року, перебуваючи в центрі м. Тернополя, отримав від ОСОБА_16 кошти в сумі 1200 Євро, не маючи можливості виконати взяті на себе зобов'язання та наміру повернути отримані кошти. Заволодівши грошима ОСОБА_16 взяті на себе зобов'язання не виконав, а витратив на власні потреби.
У скоєному щиро розкаюється, просить його суворо не карати. На даний час частково відшкодував завдану потерпілим шкоду, заявлені потерпілими цивільні позови визнає в повному обсязі за виключенням сум, які він на даний час відшкодував та зобов'язується в подальшому відшкодувати усю шкоду. Просить врахувати той факт, що до відповідальності притягується вперше, позицію потерпілих, котрі просили не позбавляти його волі та дати йому можливість виправитись без ізоляції від суспільства.
Крім визнання вини самим підсудним ОСОБА_2 його винність у вчиненні інкримінованих злочинів доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами, зокрема:
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_3 про те, що на початку зими 2011 року, побачивши в газеті оголошення від фірми "Галшенген Транзит" про працевлаштування за кордоном, він звернувся у дану фірму, офіс якої знаходився за адресою м. Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88. В кабінеті офісу потерпілий зустрів підсудного, який представився директором фірми. Повідомивши його про своє бажання виїхати на роботу в Канаду, ОСОБА_2 йому повідомив, що є робота на будівництві в Канаді та ознайомив з умовами виїзду, вказав, які документи потрібно надати для виїзду та працевлаштування, а також наголосив, що вартість наданих послуг по працевлаштуванні буде становити приблизно 6000 дол. США., проте як завдаток потрібно заплатити 200 дол.США. 04 лютого 2011 року він приніс на офіс фірми вказані документи та 200 дол. США в якості завдатку, про отримання яких ОСОБА_2 написав йому розписку, на якій поставив штамп фірми. ОСОБА_3 неодноразово дзвонив до ОСОБА_2 з вимогою виконати їхню домовленість, проте він постійно повідомляв, що документи не готові і що поїздка відкладаєся. Через півроку, потерпілий прийшов на офіс фірми "Галшенген Транзит" та почав вимагати про повернення закордонного паспорта та 200 дол. США. ОСОБА_2 через два-три тижні паспорт повернув, а гроші не повертав.
Просить ОСОБА_2 не позбавляти волі.
Свої показання потерпілий ОСОБА_3 на досудовому слідстві ствердив в ході проведення очної ставки із ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 266 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, який засвідчив, що влітку 2011 року, побачивши в газеті оголошення від фірми "Галшенген Транзит" про працевлаштування за кордоном, він звернувся у дану фірму, офіс якої знаходився за адресою м.Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88. В кабінеті офісу потерпілий зустрів підсудного, який представився директором фірми. Потерпілий ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_2, що він хоче лише виготовити документи на виїзд в Англію, на що останній йому сказав, що послуга по виготовленню документів і дорога в Англію буде коштувати 2000 Євро та вказав, які необхідно для цього документи та що потрібно заплатити 700 Євро, як передоплату, а решту доплатити по приїзду в Англію. 28 липня він приїхав в офіс, передав підсудному необхідні документи та обумовлені кошти в сумі 700 Євро, у зв'язку з чим ОСОБА_2 написав йому розписку про одержання кошів та зобов'язався виконати всі обов'язки по відправленню його в Англію, на якій поставив штам фірми. 2 серпня до нього зателефонував ОСОБА_2 та повідомив його про те, що документи на виїзд за кордон готові, проте з врахуванням різних причин поїздка відкладається. Він неодноразово телефонував до підсудному та приїжджав на офіс вищевказаної фірми, однак його виїзд постійно відкладався по надуманих причинах. Коли в черговий раз приїхав на офіс та зустрівся з ОСОБА_2 то почав від нього вимагати повернення документів та коштів. Через деякий час підсудний повернув йому закордонний паспорт, у якому був штам про відкриття шенген візи до Польщі, а грошей не повернув. Через деякий час по телефону ОСОБА_2 повідомив потерпілого, щоб він їхав в Київ, де його зустріне чоловік, який займеться виїздом його в Англію, і що йому потрібно буде заплатити наперед 3000 Євро, на що ОСОБА_6 відмовився і продовжував вимагати від ОСОБА_2 повернення його коштів, проте останній відмовлявся, посилаючись на те, що ОСОБА_6 не погодився на його умови.
Від потерпілого ОСОБА_6 на адресу суду надійшла розписка відповідно до якої ОСОБА_2 відшкодував йому частину завданої шкоди в сумі 500 доларів США.
Свої показання потерпілий ОСОБА_6 на досудовому слідстві ствердив в ході проведення очної ставки із ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 269);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_12, який засвідчив, що на початку листопада 2011 року, проходячи по вул.Шептицького в м. Тернополі, побачив на стовпі оголошення, в якому вказувалось про фірму, яка займається отриманням віз для виїзду в Ізраїль та інших країн з гарантією працевлаштування. Зайшовши цього дня в даний офіс за зазначеною в оголошенні адресою, він зустрів там підсудного, який представився директором фірми. На запитання, чи дана фірма зможе допомогти у виїзді та працевлаштуванні в Ізраїлі, останній повідомив, що фірма має відповідну ліцензію та домовленість з роботодавцями на території Ізраїлю і є відпрацьована схема для цього та за плату у розмірі 3000 грн. вони його завезуть в Ізраїль зі сторони Єгипту. Повіривши йому, 29 листопада 2011 року разом з своєю матір'ю ОСОБА_17 вони зайшли у офіс, що розташований за адресою: м. Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88, де знаходився ОСОБА_2 та його співробітник ОСОБА_3 та передали підсудному необхідні документи та 3000 грн. На прохання потерпілого надати документ підтверджуючий отримання грошей, підсудний пояснив, що чека та квитанції видати не може, натомість видав йому розписку про отримання грошей, яку завірив своїм підписом та печаткою фірми. Потім ОСОБА_2 повідомив його, що йому потрібно буде доплатити ще 2000 грн., на що ОСОБА_12 погодився та 6 грудня 2011 року разом з матір'ю зайшли на офіс фірми та віддав ОСОБА_2 ще 2000 грн., при чому на наполягання видати розписку про отримання коштів ОСОБА_2 відмовився. Отримавши кошти, підсудний повідомив його, що віза та авіаквитки будуть готові 11 грудня 2011 року. Не дочекавшись телефонного дзвінка, 17 грудня 2011 року ОСОБА_12 прибув в офіс, де зустрів підсудного, який повідомив його, що віза та авіаквитки вже готові, проте не пред'явив їх, сказав ОСОБА_17, що той через день вилітає. На неодноразові телефонні дзвінки та звернення ОСОБА_12 підсудній продовжував обманювати, що віза та авіаквитки готові. До сьогоднішнього дня підсудній не повернув потерпілому закордонний паспорт та гроші в сумі 5000 грн. Цивільний позов підтримує.
Щодо призначення покарання то він покладається на думку суду.
Свої показання потерпілий ОСОБА_12 на досудовому слідстві ствердив в ході проведення очної ставки із ОСОБА_2 (а.с. 280-281 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 про те, що зимою 2011 року побачив в газеті оголошення від фірми "Галшенген Транзит" про працевлаштування за кордоном. Зателефонувавши попередньо по вказаному в оголошенні номеру телефону та розповівши про дану фірму знайомому, в тому числі і ОСОБА_5, всі разом прийшли на фірму, офіс якої знаходився за адресою: м. Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88. В кабінеті офісу вони зустріли підсудного, який представився директором фірми та розповів їм про умови виїзду та працевлаштування в Білорусії, вказав які потрібні документи для цього та сказав, що влаштує їх на будівництві з заробітною платою 1000 дол.США. і за це потрібно буде заплатити 3500 грн. з кожного з передоплатою у 2000 грн., решта суми мали повернути в Білорусії. Через декілька днів вони приїхали знову в офіс, передали ОСОБА_2 необхідні документи, а також кошти: він передав 1600 грн, а ОСОБА_5 - 2000 грн. Розписки про отримання грошей не отримали, договорів не укладали. Через деякий час ОСОБА_2 передзвонив до нього та повідомив дату виїзду. Сівши в автобус, підсудний їм повідомив, що спочатку їх завезуть в Москву для закінчення якогось будівництва. Прибувши в Москву, їм сказали, що там роботи не має і їх направлено в Нижній Новгород, де були погані умови роботи і вони повернулись в Тернопіль. Після чого почали вимагати від ОСОБА_2 повернення коштів, проте підсудний грошей не повернув.
На адресу суду ОСОБА_4 подав суду заяву, в якій вказав, що отримав від ОСОБА_2 1400 грн. та до останнього претензій не має.
В ході досудового слідства потерпілий ОСОБА_4 ствердив свої показання в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 267 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5., котрі аналогічні за змістом з показаннями свідка ОСОБА_4
ОСОБА_5 підтримав заявлений в судовому засіданні цивільний позов;
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_14, який засвідчив, що на початку січня 2012 року його товариш повідомив про можливість виїхати в Скандинавські країни на роботу, для чого потрібно було чотири людини. Також він повідомив, що цим буде займатись чоловік на ім'я ОСОБА_2. В подальшому він з товаришами зустрілись з ОСОБА_2 в м. Тернополі в центрі в одному з барів та останній розповів їм, що може організувати виїзд та роботу в Скандинавські країни за винагороду в сумі 1200 євро з чоловіка. Він передав ОСОБА_2 300 євро та необхідні документи. Підсудний їх повідомив, що вони виїжджають в Польщу через два-три тижні. Через три тижні ОСОБА_14 зателефонував підсудному та запитав чому вони ще не їдуть, той повідомив, що ще холодно і там немає роботи. В кінці березня 2012 року він приїхав в офіс до ОСОБА_2, де той передав йому паспорт та запрошення в Польщу та повідомив, що їм потрібно здати документи для виготовлення візи. Він обурився та почав просити повернути кошти, так як підсудний умови домовленості не виконав, нащо останній відмовився.
Просить покарати ОСОБА_2 не суворо та не позбавляти волі, йому головне, щоб той повернув грошові кошти.
Потерпілий ОСОБА_14 в ході досудового слідства ствердив показання в ході очної ставки з ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 273);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_11, який засвідчив, що в жовтні 2011 року він побачив оголошення щодо працевлаштування в Англії. За кілька днів, точну дату допитаний вказати не може, він прийшов в офіс за адресою м. Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88. В кабінеті офісу зустрів 2-х осіб, які представились ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Всю розмову вів ОСОБА_2, як йому тепер відомо, його прізвище ОСОБА_2, котрий розповів умови виїзду та працевлаштування, а саме: фірма відкриває візу та забезпечує перевезення бажаючих до Польщі, а звідти відповідна особа перевозить до Франції, забезпечує працевлаштування та проживання. Вартість зазначених послуг підсудний визначив в сумі 1200 євро. В листопаді 2011 року він прийшов в офіс до ОСОБА_2, передав йому закордонний паспорт, інші документи, а також кошти в сумі 600 євро. Про отримання коштів підсудний видав розписку. Решту коштів він зобов'язувався оплатити по факту працевлаштування. В свою чергу, ОСОБА_2 пообіцяв виконати своє зобов'язання до кінця листопада 2011 року. На телефонний дзвінок, здійснений ним в кінці листопада 2011 року, ОСОБА_2 повідомив про необхідність зачекати для оформлення виїзду ще трьох чоловіків. У березні 2012 року посеред інших людей прибув в Польщу для подальшого виїзду в Голандію. Як повідомив перед виїздом ОСОБА_2, працевлаштувати їх у Франції йому не вдалось. Однак і у Польщі їх ніхто не зустрів, до іншої країни не переправив. У зв'язку з цим, перелічені особи повернулись в Тернопіль. В Тернополі ОСОБА_2 зустрічей та спілкування з ним уникав, свої зобов'язання не виконав, виїзд та працевлаштування не влаштував, грошей не повернув, позов підтримує.
Свої показання потерпілий ОСОБА_11 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 287 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, який засвідчив, що в червні 2011 року він побачив оголошення щодо працевлаштування в Німеччині із зазначенням телефонного номера. Прибувши в офіс на бульварі Шевченка, 23. к.88 у м. Тернополі, адресу якого дізнався по телефону, він познайомився з ОСОБА_2. ОСОБА_2 розповів умови виїзду, проживання та працевлаштування у Німеччині. Вартість оформлення документів, переїзду та працевлаштування було визначено в сумі 1200 євро за особу, з яких 500 євро на умовах передплати, решту 700 євро необхідно було сплатити безпосередньо перед від'їздом за кордон. В кінці липня 2011 року в офісі по бульвару Шевченка м.Тернопіль, ОСОБА_7 разом із сином передали ОСОБА_2 закордонні паспорти, інші документи та 1000 євро, із розрахунку по 500 євро за особу. 1 жовтня 2011 року підсудний повернув ОСОБА_7 закордонні паспорти з візами, а потерпілий провів решту розрахунку в сумі (700х2) 1400євро. Після отримання коштів, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_7 дату виїзду - 5 жовтня 2011 року та зазначив про необхідність їхати на 2-3 тижні працювати в Естонію і тільки потім в Німеччину. За особисті кошти ОСОБА_7 разом із сином виїхали в Польщу, а з Польщі в Естонію (м. Талін), де їх зустрів чоловік, який представився ОСОБА_25. За рекомендаціями ОСОБА_25, батько й син три тижні проживали за власний кошт та працювали в Таліні. Із завершенням робіт ОСОБА_25 зник, оплату за виконану роботу не провів. Через це він із сином вимушені були повернутись в Україну за власний рахунок. В Тернополі ОСОБА_2 зустрічей та спілкування з ОСОБА_7 уникав, свої зобов'язання по працевлаштуванню ОСОБА_7 та його сина в Німеччині не виконав, грошей не повернув.
Вважає, що підсудного слід карати суворо та йому головне , щоб останній повернув грошові кошти, цивільний позов підтримує.
Свої показання потерпілий ОСОБА_7 ствердив на досудовому слідстві в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 274);
- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_16, яка засвідчила, що весною 2012 року на вулиці вона побачила оголошення щодо працевлаштування за кордоном із зазначенням телефонного номера. Зателефонувавши, домовилась про зустріч. У березні 2012 року в центрі міста Тернополя вона зустрілась з чоловіком, який представився ОСОБА_19, як пізніше їй стало відомо - ОСОБА_2. На висловлене її побажання працювати і проживати з чоловіком в Голандії ОСОБА_2 повідомив, що може їй допомогти у відкритті віз, виїзді, працевлаштуванні та проживанні. Свої послуги ОСОБА_2 визначив у розмірі 2600 євро за двох осіб. При цьому попередня оплата послуг повинна становити 1200 доларів США, решту суми ОСОБА_20 та її чоловік повинні були сплатити перед виїздом за кордон. 28 березня 2012 року ОСОБА_16 зустрілась із ОСОБА_2 в приміщенні по вул. Валовій, 8, у м. Тернополі. Там потерпіла передала підсудному свій та чоловіка закордонні паспорти, копії інших документів, а також кошти в сумі 1200 доларів США, натомість ОСОБА_2 видав їй відповідну розписку та пообіцяв оформити виїзд ОСОБА_16 та її чоловіка до кінця квітня 2012 року. На неодноразові звернення ОСОБА_16 про оформлення документів та їх повернення ОСОБА_2 не відповідав, зустрічі уникав. Документи ОСОБА_2 було повернено лише 7 липня 2012 року, свої зобов'язання по працевлаштуванню ОСОБА_16 та її чоловіка в Голандії не виконав, грошей не повернув.
На адресу суду надано розписки відповідно до якої вона отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 4000 грн.
Свої показання ОСОБА_16 ствердила в ході проведення очної ставки на досудовому слідстві із ОСОБА_2 (а.с. 263 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_21, котрі аналогічні за змістом з показаннями потерпілої ОСОБА_16
Свідок ОСОБА_21 свої показання ствердив на досудовому слідстві в ході проведення очної ставки із ОСОБА_2 (а.с. 275 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8, який засвідчив, що орієнтовно в серпні 2011 року він побачив оголошення щодо працевлаштування за кордоном із зазначенням телефонного номера. Прибувши в офіс на бульварі Шевченка, 23. к.88 у м. Тернополі, адресу якого дізнався по телефону, він познайомився з ОСОБА_2 та розповів останньому про своє бажання виїхати в Ізраїль для проживання та працевлаштування. ОСОБА_2 повідомив, що підготовку документів, переліт та працевлаштування він може оформити. Вартість своїх послуг підсудний визначив у розмірі 1200 євро за особу, з яких 600 євро на умовах передоплати, решту 600 євро необхідно буде сплатити після працевлаштування. 16 серпня 2011 року в офісі за адресою бульвар Шевченка, 23/88 у м. Тернополі, за вказівкою, наданою по телефону ОСОБА_2, ОСОБА_8 передав попередньо незнайомому ОСОБА_22 копії відповідних документів та 600 євро, про що було видано відповідну розписку. В телефонному режимі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8 про дату вильоту - 24 серпня 2011 року з аеропорту в Києві до Ізраїля. Для уточнення детальних умов виїзду 23 серпня 2011 року ОСОБА_8 зайшов в офіс до ОСОБА_2, де підсудний повідомив йому, що виліт відміняється. В подальшому, на неодноразові звернення ОСОБА_8 ОСОБА_2 повідомляв про відкладення вильоту. На час розгляду справи ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, виїзд та працевлаштування ОСОБА_8 в Ізраїлі не влаштував, грошей не повернув. Вважає, що ОСОБА_2 не слід карати суворо, основне щоб той повернув кошти.
Свої показання потерпілий ОСОБА_8 ствердив на досудовому слідства в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 272 т.2);
- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_10, який засвідчив, що восени 2011 року зі слів знайомого ОСОБА_9 йому стало відомо про фірму "Галшенген-транзит", яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88. і надає послуги по перевезенню та працевлаштуванню у Франції. Прибувши в офіс, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 познайомились із ОСОБА_2, котрий представився директором фірми та розповів, що фірма забезпечить виїзд до Франції за місяць, а вартість послуг буде складати 1200 євро. 1 листопада 2011 року допитуваний із знайомим ОСОБА_9 прийшли в офіс до ОСОБА_2, передали йому кошти в сумі 1200 євро (по 600 євро кожен), ОСОБА_9 також передав свій закордонний паспорт. На отримання коштів підсудний видав розписку. Він передав ОСОБА_2 свій закордонний паспорт пізніше, після його виготовлення. В грудні ОСОБА_2 повернув ОСОБА_10 паспорт з "польською візою" та пояснив, що поїздка до Франції відкладається, через відсутність у зимовий період можливості працевлаштуватись. У січні 2012 року підсудний повідомив, що разом із ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у Францію поїде ОСОБА_26 (інші анкетні дані допитуваному не відомі), який і забезпечить їх працевлаштування. При зустрічі ОСОБА_26 сказав, що до Франції не збирається і роботою їх не забезпечить. Пізніше ОСОБА_2 запропонував працевлаштування в Голандії. Для цього, в кінці березня 2012 року ОСОБА_10 та ще три чоловіка (чиї анкетні дані допитуваному не відомі) приїхали у Польщу в м. Катовіце, де зустрілись із чоловіком на імя ОСОБА_26 (інші анкетні дані допитуваному не відомі), який запевнив їх, що зробить польські паспорти і автобусом переправить в Голандію. Там їх зустріне жінка на ім'я ОСОБА_27. У телефонному спілкуванні з ОСОБА_27 ОСОБА_10 стало відомо, що зустрічати та забезпечувати роботою в Голандії жінка не буде. У зв'язку з цим, ОСОБА_10 повернувся в Тернопіль. В Тернополі ОСОБА_2 спілкування з ОСОБА_10 уникав. На зустріч ОСОБА_2 відрядив ОСОБА_22, який пообіцяв виготовити ОСОБА_10 робочу візу у Польщу терміном на 1 рік. У травні 2012 року допитуваний передав ОСОБА_22 свій закордонний паспорт. На час розгляду справи ОСОБА_2 свої зобов'язання не виконав, виїзд та працевлаштування ОСОБА_10 у Францію не влаштував, грошей не повернув. ОСОБА_22 робочу візу в Польщу не оформив, закордонний паспорт не повернув.
Вважає, що ОСОБА_2 не слід карати суворо, головне , щоб той повернув кошти.
Свої показання потерпілий ОСОБА_10 ствердив на досудовому слідстві в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (т.2 а.с. 287).
- показаннями допитаного в судовому засідання ОСОБА_9, котрі аналогічні за змістом з показаннями ОСОБА_10
Свої показання потерпілий ОСОБА_9 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 284);
- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_17 з яких вбачається, що в листопаді 2011 року від свого сина дізналась про фірму "Галшенген Транзит", яка знаходиться за адресою: м. Тернопіль бульв. Т.Шевченка, 23 к.88. та умови виїзду та працевлаштування, у тому числі в Ізраїль. Орієнтовно 29 листопада 2011 року ОСОБА_17 та її син ОСОБА_12 прибули в офіс фірми "Галшенген Транзит", де передали ОСОБА_2 та його співробітнику ОСОБА_22 (інші анкетні дані допитуваній не відомі) оригінал закордонного паспорта сина допитуваної ОСОБА_12, копії інших документів та 3000грн. На вимогу сина, ОСОБА_2 надав розписку про отримання коштів. Крім іншого, ОСОБА_2 вказав на необхідність доплатити ще 2000 грн. та запевнив допитувану у своїх можливостях оформити відповідну візу в Ізраїль, забезпечити виїзд та працевлаштування. 6 грудня 2011 року ОСОБА_17 із сином вдруге зустрілась із ОСОБА_2 в приміщенні офісу та передали йому ще 2000 грн., однак, розписка на вказану суму підсудним видана не була. На неодноразові звернення допитуваної, ОСОБА_2 щоразу повідомляв, що поїздка, з тих чи інших причин відкладається. В подальшому на вимоги сина про оформлення документів та їх повернення ОСОБА_2 не відповідав, зустрічі уникав. Документи не повернув, свої зобов'язання по працевлаштуванню сина не виконав, грошей не повернув. Наведені обставини стали підставою для звернення її сина ОСОБА_12 із заявою в органи внутрішніх справ (т. 2 а.с. 121 - 123).
- розпискою, в якій зазначено: "Я, ОСОБА_2, отримав як передоплату у ОСОБА_10 600 (шістсот) євро і ОСОБА_9 450 (євро), як передоплату за виготовлення європейської візи і вироблення туру у державу Франція" (т. 1 а.с. 66);
- розпискою в якій зазначено : "Я ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_3 200 (двісті) доларів як передоплату за виготовлення візи у Канаду. Повний супровід документів гарантую" (т. 1 а.с. 100);
- розпискою, в якій зазначено: "Я, ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_12 3000 (три тисячі) гривень за поїздку в Ізраїль. Остальна сума буде передана по домовленості " (т. 2 а.с. 117);
- розпискою, в якій зазначено : "Я, ОСОБА_2, отримав від ОСОБА_6 700(сімсот Євро) як передоплату за виїзд у Західну Європу зокрема у Англію. Виїзд має відбутися не пізніше вересня 2011 року" (т. 2 а.с. 130);
- розпискою, в якій зазначено: "Я, ОСОБА_2, прийняв передоплату 1200 (тисячу двісті) доларів ОСОБА_16 за виїзд у країни Шенгенської угоди зокрема у Голандію. Виїзд має відутись приблизно за 30 днів із дня подачі документів. Порядність гарантую" (т. 2 а.с. 178);
- розпискою в якій зазначено: "Я, ОСОБА_2, який проживає за адресою АДРЕСА_1 і ОСОБА_22 прийняли від ОСОБА_8, який проживає АДРЕСА_2, прийняли 600 (шістсот) євро за виїзд за кордон. Зобов'язуємось виконати всі обов'язки перед цим чоловіком" (т. 2 а.с. 189).
Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочинів та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) - по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_3 та за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно (по епізодах щодо потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_10).
При призначенні покарання підсудному суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, а тому вважає, що йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі.
При цьому, суд враховує обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, а саме те, що він повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, визнав цивільні позови, частково відшкодував завдану злочином шкоду, позицію потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_10, котрі просять не карати ОСОБА_2 суворо, відсутність обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_2, дані про його особу, а саме те , що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, оскільки виправлення підсудного можливе без відбування покарання.
Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_2 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, його слід зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - підписку про невиїзд з місця постійного проживання, слід залишити попередній до набрання вироком законної сили.
Пред"явлені потерпілими позови з огляду на те, що ОСОБА_2 їх визнав, слід задовольнити за виключенням грошових коштів , котрі ОСОБА_2 потерпілим повернуті.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України в редакції 1960 року, п. 11 Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України,суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.190, ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому за цими статями покарання:
- за 1 ст.190 КК України - 1 рік 6 місяців обмеження волі;
- за ч.2 ст.190 КК України - 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі..
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 2 (два) роки іспитового строку.
Зобов'язати засудженого ОСОБА_2 у період дії іспитового строку, відповідно до ст.76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - підписку про невиїзд з місця постійного проживання.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 6500 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 1600 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 5000 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 4000 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 200 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 2000 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 3300 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 26000 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 7500 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_16 задовольнити частково, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 5600 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 6600 гривень.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 задовольнити в повному обсязі, стягнувши на його користь з ОСОБА_2 6600 гривень.
Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.
Головуючий суддяП. П. Гуменний