20.01.2012 Справа №2-8260/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
головуючої Сливки Л. М.
за участі секретаря Заплітного Б.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом Тернопільської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи -Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації", Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "С.К.Ф.", про визнання недійсним договору дарування та реєстрації права власності,
Позивач - Тернопільська міська рада в листопаді 2011 року пред"явив до суду позов до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації про визнання недійсним договору дарування укладеного 08 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого 08 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за номером 5645 та реєстрації ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудою на проспекті ОСОБА_4, 60 у м. Тернополі у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" 1 липня 2009 року за № 231651047. Позовні вимоги обґрунтовує тим,що підставою для укладення спірного договору стало надане 16 червня 2009 року ОСОБА_2 у ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" та приватному нотаріусу рішення від 4 лютого 2009 року Тернопільського міськрайонного суду про визнання за ним права власності на самочинне перепланування житлового будинку на проспекті ОСОБА_4,60 у м. Тернополі загальною площею 167,9 кв. м та житловою площею 99,7 кв. м, яке на той час було скасоване рішенням від 23 квітня 2009 року апеляційного суду Тернопільської області, про що відповідачам було достеменно відомо.
Судом до участі у справі як третю особу було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "С.К.Ф."
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала та просить задоволити у повному обсязі, зсилаючись на обставини,що викладені у позовній заяві та додатках до неї, вважає,що спірний договір суперечить вимогам статей 203 та 215 ЦПК України, тому є недійсним. Також, є недійсною реєстрація відповідачем ОСОБА_2 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудою на проспекті ОСОБА_4 ,60 у м. Тернополі у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" 1 липня 2009 року за № 231651047, оскільки, ґрунтується на недійсному правочині. Таким чином, ОСОБА_2 не був власником відчужуваного майна, яке є самочинним будівництвом, збудованим без відповідно затвердженого проекту на добудову, за відсутності затвердженого Тернопільською міською радою в установленому законом порядку акта державної технічної комісії про прийняття спірного майна до експлуатації .
Відповідач ОСОБА_2, який діє у власних інтересах та за дорученням від відповідачки ОСОБА_1 позову не визнав пояснивши,що про нечинність рішення Тернопільського міськрайонного суду від 4 лютого 2009 року не знав, хоча і був присутнім 23 квітня 2009 року під час розгляду справи у апеляційному суді Тернопільської області, однак, оскільки не має юридичної освіти, не зрозумів, що рішення скасоване. Окрім цього, вважає,що спірним договором ніякі права Тернопільської міської ради, ні ним, ні його дружиною ОСОБА_1 не порушені. З цих підстав вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
Представник третьої особи -Товариства з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" позовні вимоги Тернопільської міської ради підтримав, вважає,що позов є підставним та підлягає до задоволення, оскільки, відповідач ОСОБА_2 16 червня 2009 року надав у Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" рішення від 4 лютого 2009 року Тернопільського міськрайонного суду про визнання за ним права власності на самочинне перепланування житлового будинку на проспекті ОСОБА_4,60 у м. Тернополі загальною площею 167,9 кв м та житловою площею 99,7 кв м, яке ще 23 квітня 2009 року було скасоване рішенням апеляційного суду Тернопільської області, згідно із яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на самочинну добудову житлового будинку відмовлено.
Представники третьої особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна група "С.К.Ф." вважають,що заявлені позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, оскільки, на час укладення спірного договору від 08 жовтня 2009 року відповідач ОСОБА_2 не був власником відчужуваного майна, яке є фактично самочинним будівництвом, збудованим без відповідно затвердженого проекту на добудову, тому не міг користуватися, передбаченими законом правами власника, а саме -розпоряджатись майном.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні факти :
8 жовтня 2009 року подружжя (відповідачі у справі) ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали договір дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудою,що розташований за адресою: м. Тернопіль проспект С. Бандери,60, посвідчений 08 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за номером 5645. Згідно із договором, маючи рівні права на володіння, користування та розпорядження житловим будинком з надвірними будівлями та спорудою, що розташований у м. Тернополі на проспекті ОСОБА_4,60, як об"єктом спільної сумісної власності подружжя, виходячи при цьому з рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності на цей житловий будинок, ОСОБА_2 безоплатно передав у власність, а його дружина ОСОБА_1 прийняла у дар від нього його частку у праві спільної сумісної власності подружжя на житловий будинок без виділу цієї частки.
Як убачається із п. 1.2 спірного договору -правовстановлюючими документами на житловий будинок на проспекті ОСОБА_4, 60 у м. Тернополі, у тому числі, є рішення Тернопільського міськрайонного суду від 4 лютого 2009 року про про визнання за ОСОБА_2 права власності на самочинне перепланування житлового будинку на проспекті ОСОБА_4,60 у м. Тернополі загальною площею 167,9 кв м та житловою площею 99,7 кв м.
Натомість рішенням від 23 квітня 2009 року апеляційного суду Тернопільської області рішення від 4 лютого 2009 року Тернопільського міськрайонного суду від скасоване та у позові ОСОБА_2 до Тернопільської міської ради про визнання права власності на самочинну добудову відмовлено.
За вказаних обставин, судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 не будучи власником майна вчинив дії щодо його розпорядження.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що спірний правочин - договір дарування від 08 жовтня 2009 року вчинений з недотриманням вимог ч. 1 ст. 203 ЦПК України, що згідно зі статтею 215 ЦПК України є підставою для визнання договору, укладеного 08 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідченого 08 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за номером 5645 - недійсним.
Також, рішенням від 23 квітня 2009 року апеляційного суду Тернопільської області установлено, що у ОСОБА_2 відсутній відповідно затверджений проект на переобладнання господарської будівлі під житловий будинок та затверджений Тернопільською міською радою в установленому законом порядку акт державної технічної комісії про прийняття спірного майна до експлуатації.
Відповідно до Законів України " Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про основи містобудування", ст. 376 ЦПК України -будівництво об"єктів містобудування незалежно від форм власності здійснюється з дозволу відповідних рад, в разі самочинного будівництва вони вправі вимагати відповідних перебудов чи знесення. Відтак, Тернопільська міська рада, будучи органом, який відповідно до закону наділений повноваженнями щодо здійснення управління у сфері містобудівної діяльності, в тому числі контролю за дотриманням законодавства, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації, вправі звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, що полягають в укладенні між відповідачами всупереч вимогам закону договору, предметом якого є самочинно збудований об"єкт нерухомості. За вказаних обставин суд вважає безпідставними ствердження відповідача ОСОБА_2 про те, що ніякі права Тернопільської міської ради ні його, ні відповідачки ОСОБА_1 діями не порушено, натомість суд вбачає порушення прав позивача, які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог про визнання спірного договору недійсним.
Разом із тим , суд вважає необґрунтованими вимоги Тернопільської міської ради про визнання недійсною реєстрації права власності на житловий будинок, позаяк на підставі рішення суду про визнання договору дарування житлового будинку з надвірними будівлями та спорудою, що розташований за адресою: м. Тернопіль проспект С. Бандери,60, недійсним підлягатиме скасуванню запис про реєстрацію за відповідачем ОСОБА_2 права власності на сказаний об'єкт нерухомості, що у встановленому законом порядку здійснює Товариство з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації".
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 218, 223, 294, 295 ЦПК України, ст. ст. 203, 215 ЦК України, суд,-
Позов Тернопільської міської ради задовольнити частково.
Визнати договір дарування, укладений 08 жовтня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, посвідчений 08 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за номером 5645, -недійсним.
В задоволенні решти позовних вимог Тернопільської міської ради -відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в користь Тернопільської міської ради 45 гривень 50 копійок понесених судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 в дохід держави 94 гривні 10 копійок судового збору.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяОСОБА_5