28.11.2011 Справа №2-7728/11
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі :
Головуючого - Сливка Л. М.
за участі секретаря - Заплітного Б. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", третя особа - Тернопільська міська рада про визнання права власності ,
Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 пред"явили до суду позов до відповідача приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", третя особа - Тернопільська міська рада про визнання за ними права власності на котедж № 2 загальною площею 205,5 квадратних метрів, житловою площею 106,5 квадратних метрів та допоміжною площею 99 квадратних метрів по вул. Білогірській, 17 у м. Тернополі, покликаючись на те, що у повному обсязі виконали свої зобов'язання за умовами договору від 15 жовтня 2005 року, сплативши відповідачу повну вартість котеджу. Натомість, відповідач умов зазначеного договору не виконує, хоч будинок на даний час добудований, однак необхідна документація, що є підставою для оформлення за ними права власності, не виготовлена.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав із викладених у позовній заяві обставин, та просить задоволити. Позивачка ОСОБА_2 в судове засідання подала заяву, згідно з якою позов підтримала, просить задоволити, розглянувши справу в її відсутності.
Представник відповідача приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в судовому засіданні позов визнав, згідний на визнання за позивачем права власності на спірні об'єкти нерухомості.
Представник третьої особи Тернопільської міської ради ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що вважає позов безпідставним і необгрунтованим.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив такі обставини:
15 жовтня 2005 року між сторонами - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" укладено договір, згідно з п.п. 1.1 -1.2 якого ПП “Тернопільська фірма “Будівельник” зобов'язане збудувати, здати в експлуатацію та передати позивачам у власність котедж № 6 проектною загальною площею 178 квадратних метрів, по вул. Білогірській, 17 у м. Тернополі.
В подальшому будівельна адреса котеджу змінилася, зокрема його номер -із 6 на 2, що сторонами не оспорюється, а згідно з технічним паспортом , виконаним Товариством з обмеженою відповідальністю "Міське бюро технічної інвентаризації" від 29 червня 2011 року змінилися інші реківізити об"єкта - блокований житловий будинок з трьох секцій під літерою " А' ".
Відповідно до п. 2.1 договору позивачі зобов"язалися при укладенні договору провести оплату в сумі 732250 гривень на розрахунковий рахунок відповідача, що становить 100% вартості оплати і є фіксованою до закінчення будівництва.
Вказану суму позивачі сплатили відповідачу повністю, виконавши таким чином у повному обсязі взяті на себе зобов"язання відповідно до Договору від 15 жовтня 2005 року, що відповідачем не оспорюється.
Судом установлено та визнано сторонами, що на даний час будівництво об'єкта -зблокованого житлового будинку з трьох секцій по вул. Білогірській, 17 у м. Тернополі м. Тернополі завершено повністю.
Як слідує з Декларації про готовність об'єкта до експлуатації інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Тернопільській області від 11 липня 2011 року, вказаний будинок вважається закінченим будівництвом об'єктом, готовим до експлуатації.
Як установлено з журналу внутрішніх обмірів та розрахунків, розміри об"єкта будівництва в порівняні з передбаченими в договорі від 15 жовтня 2005, змінилися, позаяк загальна площа зблокованого житлового будинку з трьох секцій під літерою " А' " по вул. Білогірській, 17 у м. Тернополі становить 205,5 квадратних метрів, житлова площа -106,5 квадратних метрів та допоміжна площа -99 квадратних метрів.
Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Відповідно до п.11 даного Порядку датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації. Одночасно п.13 цього ж Порядку передбачено, що зареєстрована декларація є підставою для оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна.
Таким чином вказана вище Декларація від 11 липня 2011 року є підставою для оформлення права власності на квартиру за позивачами.
Відповідно до розділу VІІІ пункту 8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мін'юсту від 07.02.2002 р. № 7/5 з наступними змінами та доповненнями, оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності проводиться органами місцевого самоврядування за фізичними особами на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам та правилам.
На звернення позивачів до ПП ТФ “Будівельник”із вимогою про виконання зобов'язання за договором та оформлення права власності на завершений будівництвом будинок відповідач відповіді не надав.
За вказаних обставин судом встановлено порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо передачі спірної квартири у власність позивачів.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак вказані вимоги закону, а також ст. 530 Цивільного кодексу України щодо стоку виконання зобов"язання відповідачем ПП ТФ “Будівельник”не виконані, чим істотно порушені права позивачів, оскільки вони значною мірою позбавляються права володіти, користуватись та розпоряджатись житлом, на що розраховували при укладенні договору.
Згідно ст. 392 вказаного Кодексу захист права власності здійснюється, зокрема, шляхом його визнання, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.
Аналізуючи в сукупності викладені обставини суд приходить до переконання про обгрунтованість позовних вимог позивачів, порушення їх законних прав та підставність позову.
Керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 215, 223, 294, 295 ЦПК України, ст. ст. 16,190, 392, 525, 526, 629 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 право власності на блокований житловий будинкок із трьох секцій під літерою " А' " загальною площею 205,5 квадратних метрів, житловою площею 106,5 квадратних метрів та допоміжною площею 99 квадратних метрів по вул. Білогірській, 17 у м. Тернополі.
Стягнути із приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" в користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 1820 гривень понесених судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддяОСОБА_4