465/2939/15-а
Іменем України
13.07.2015 м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі:
головуючого Мигаль Г.П.
при секретарі Смолинець Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про зобов'язання відповідача присвоїти поштову адресу частині будинковолодіння,-
встановив:
Позивачі звернулися до суду з позовом до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, про зобов'язання відповідача присвоїти поштову адресу частині будинковолодіння. Свої вимоги обґрунтовують тим, що рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02.10.2014 р. по цивільній справі №2/465/774/14 позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові, пропорційно належним їм 33/100 ідеальним часткам в ньому, виділено у власність в натурі будинок А-1, який складається з : квартири №2, квартири №3, вбиральні, яка перебуває у спільному користуванні позивачів. Дане рішення Франківського районного суду м. Львова вступило в законну силу. Відповідно до Положення про порядок присвоєння поштових номерів на обєкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 26.12.2008р. №1380, позивачами був поданий пакет всіх необхідних документів у департамент містобудування Львівської міської ради для присвоєння поштової адреси будинку А-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові, який є окремо стоячим будинком і повністю знаходиться у спільній частковій власності позивачів.
21.03.2015р. директором департаменту містобудування Львівської міської ради позивачам надано висновок №2401-3 вих - 543, згідно з яким департамент не заперечує щодо можливості утворення містобудівної одиниці з присвоєнням окремої адреси №11а на вул ОСОБА_5 у м. Львові загальною площею 48,9 кв.м.
23.04.2015р. листом №35-1145 позивачами отримана відмова Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо присвоєння поштової адреси будинку А-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові на підставі витягу з протоколу №13 п.2 від 21.04.2015р. засідання міжвідомчої комісії в Франківському районі. Дана відмова мотивована необхідністю подання нотаріально завіреної заяви-згоди всіх співласників будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові.
Позивачі зазначають, що враховуючи рішення Франківського районного суду м. Львова від 02.10.2014р. по цивільній справі №2/465/774/14, яким позивачам виділено у власність в натурі будинок А'-1 з будинковолодіння (садиби) №11 на вул. А.Горської у м. Львові, право спільної часткової власності інших співвласників будинковолодіння на даний будинок припинено. За таких обставин відмова Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо присвоєння поштової адреси будинку А'-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул. А.Горської у м. Львові на підставі витягу з протоколу №13 п.2 від 21.04.2015р. засідання міжвідомчої комісії в Франківському районі суперечить обставинам справи, вимогам чинного законодавства України та Положенню про порядок присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 26.12.2008р. №1380 з наступними змінами і доповненнями. Просять суд позов задоволити та зобов'язати Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради присвоїти окрему поштову адресу будинку А'-1 будинковолодіння №11 на вул. А. Горської у м. Львові.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подав на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи. Суд вважає неявку представника відповідача з неповажних причин, оскільки до клопотання не додано доказів про зайнятість в іншому судовому засіданні.
Враховуючи наведене, суд вважає за можливе на підставі ст. 128 КАС України провести розгляд справи за відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, має право звернутися до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Протоколу від 20.03.1952 року №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 02.10.2014 р. по цивільній справі №2/465/774/14 (а.с. 4-10) позивачам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові, пропорційно належним їм 33/100 ідеальним часткам в ньому, виділено у власність в натурі будинок А'-1 який складається з: квартири №2 (кухня - 2.1 - 15.2 кв.м., житлова кімната - 2.2 - 16.6. кв.м., підвалу У - площею 8.0 кв.м.), квартири №3 (кухня - 3,1 - 3.8 кв.м., житлова кімната - 3.2 - 13.3 кв.м.), вбиральні І - 3.1 кв.м., яка перебуває у спільному користуванні позивачів.
З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2015 р. директором департаменту містобудування Львівської міської ради надано висновок №2401-3 вих - 543 (а.с.11), згідно з яким департамент не заперечує щодо можливості утворення містобудівної одиниці яка є частиною будинковолодіння, розташованого на вул. А.Горської,1 у м. Львові, загальною площею 48,9 кв.м., з присвоєнням окремої адреси №11а на вул ОСОБА_5 у м. Львові
В подальшому, відповідно до листа №35-1145 від 23.04.2015 р. Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради (а.с.12) відмовлено у присвоєнні поштової адреси будинку А'-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові на підставі витягу з протоколу №13 п.2 від 21.04.2015р. засідання міжвідомчої комісії в Франківському районі (а.с.13). Дана відмова мотивована необхідністю подання нотаріально завіреної заяви-згоди всіх співласників будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові.
Обласним комунальним підпиємством «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» надано висновок №3/1520 від 02.03.2015р. щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна в натурі, відповідно до якого вбачається, що технічно можливо розділити будинок №11 по вул. А.Горської в м. Львові на два самостійні будинки з присвоєнням окремих номерів: будинку літ. «А'-1» (кв.№2 та №3), який займають ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 загальною площею 48,9 кв.м., житловою площею 29,9 кв.м. присвоїти №11-а по вул. А. Горської в м. Львові; будинку літ. «А-1» (кв. №3 та №4), який займають ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, загальною площею 138,7 кв.м., житловою площею 49,3 кв.м. залишити №11 по вул. А.Горської в м. Львові. Висновок виготовлено на підставі рішення Франківського районного суду м. Львова від 02.10.2014 р. та ухвали Франківського районного суду м. Львова від 11.11.2014р.
Згідно з п.9 Положення про присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2008 року № 1380, не присвоюються поштові номери на об'єкти (рекунструйовані, переплановані), на тимчасові споруди, які не пов'язані фундаментом із землею, та підземні та металеві споруди. Відповідно до матеріалів справи, позивачем збудовано капітальну споруду.
Проте, всупереч Положення про присвоєння поштових номерів на об'єкти нерухомого майна, затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 26.12.2008 року № 1380 Франківською районною адміністрацією Львівської міської ради листом від 23.04.2015р. № 35-1145 позивачу відмовлено у присвоєнні поштової адреси будинку А'-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові.
Приписами ч. ч. 8, 9 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідно до вимог ст.ст. 65, 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням того, що відповідачем не надано доказів, які б спростовували доводи позивачів, суд дійшов висновку про неправомірність дій Франківської районної адміністрації Львівської міської ради щодо відмови у присвоєнні поштової адреси будинку А'-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові.
На підставі наведеного вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 11, 17, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Зобов'язати Франківську районну адміністрацію Львівської міської ради присвоїти поштову адресу будинку А'-1 будинковолодіння (садиби) №11 на вул ОСОБА_5 у м. Львові.
Стягнути з Франківської районної адміністрації Львівської міської ради (м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 85) в користь ОСОБА_1 (м. Львів, вул. Горської, 11/3) судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10-ти днів після його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Мигаль Г.П.