"16" липня 2015 р. м. Київ К/800/1224/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого, суддіГорбатюка С.А.
СуддівМороз Л.Л.
Шведа Е.Ю.
провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними, призначення пенсії по втраті годувальника за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року
У березні 2012 року ОСОБА_4 у Деснянському районному суді м. Києва пред'явила позов до УПФ України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними, призначення пенсії по втраті годувальника.
Просила зобов'язати відповідача перевести її на пенсію по втраті годувальника та виплатити компенсацію за несвоєчасне переведення на пенсію по втраті годувальника з 06 червня 2011 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року позов задоволено частково.
Зобов'язано УПФ України в Деснянському районі м. Києва перевести ОСОБА_4 на пенсію по втраті годувальника - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зобов'язано УПФ України в Деснянському районі м. Києва компенсувати ОСОБА_4 недоотриману пенсію по втраті годувальника ОСОБА_5 з 26 вересня 2011 року.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року апеляцій скаргу УПФ України в Деснянському районі м. Києва задоволено.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року скасовано.
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням суду апеляційної інстанції,
ОСОБА_4 подала касаційну скаргу. Посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи в межах касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій і вбачається із матеріалів адміністративної справи, з листопада 1996 року ОСОБА_4 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5 та проживала з ним за однією адресою.
ОСОБА_4 є інвалідом 2- ї групи та з 2003 року отримує пенсію.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, на утриманні якого перебувала позивач помер, остання звернулась до УПФ України в Деснянському районі м. Києва із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
За результатом розгляду заяви 15 вересня 2011 року відповідач відмовив ОСОБА_4 у призначені пенсії по втраті годувальника з огляду на те, що вона не перебувала в родинних зв'язках із ОСОБА_5
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2011 року встановлено факт перебування ОСОБА_4 на повному утриманні ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог ОСОБА_4
Такий висновок суду є правильним з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.
За правилами частин другої та третьої цієї ж статті непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Посилаючись на відсутність зареєстрованого шлюбу з годувальником як на підставу для відмови в призначенні пенсії, Управління ПФ не стверджує про наявність інших перешкод для цього. Таким чином, спір зводиться до можливості отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника особою, яка не перебувала з останнім у зареєстрованому шлюбі, проте проживала з ним однією сім'єю та перебувала на його утриманні.
Вирішуючи це питання колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно зі статтею 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Водночас, цей же Кодекс передбачає випадок, коли за відсутності шлюбу обов'язки з утримання все ж виникають. Так, частиною першою статті 91 передбачено, що у випадку, якщо жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, тривалий час проживали однією сім'єю, той із них, хто став непрацездатним під час спільного проживання, має право на утримання відповідно до статті 76 цього Кодексу.
З аналізу положень статті 36 Закону № 1058-IV вбачається, що її метою є захист членів сім'ї померлої особи. При цьому, законодавство не містить визначення поняття "дружина", яке входить до переліку осіб - членів сім'ї, наділених правом на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
Оскільки позивач є членом сім'ї померлого ОСОБА_5 та знаходилась на його утриманні, то вона, як непрацездатна особа, має право на продовження утримання, але вже з боку держави.
Відповідно до частини першої статті 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення фактів перебування фізичної особи на утриманні та проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Постановою УПФ України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Серед документів, які необхідно подати для отримання пенсії, пункт 10 цього Порядку передбачає довідку про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником та документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до пункту 18 цього ж Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Згідно з пунктом 23 Порядку за документ, що засвідчує родинні стосунки, приймаються паспорт, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, довідки про склад сім'ї, а також рішення суду.
Таким чином, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 30 березня 2011 року про встановлення факту проживання однією сім'єю та перебування позивача на утриманні ОСОБА_5, довідка та акт ЖБК "Молодіжний -11" є належними документами для призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника.
За таких обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що встановлення судовим рішенням факту сумісного проживання однією сім'єю та перебування на утриманні ОСОБА_5 надає позивачу право на отримання пенсії у зв'язку з втратою годувальника, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_4
Таким чином, рішення судом апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, воно підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню без зміни, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними, призначення пенсії по втраті годувальника скасувати, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року у цій справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді Горбатюк С.А.
Мороз Л.Л.
Швед Е.Ю.