Кіровоградської області
"19" лютого 2007 р.
Справа № 16/180
Суддя господарського суду Кіровоградської області Коротченко Л.С., розглянувши матеріали адміністративної справи № 16/180
за позовом: комунального підприємства "Міськреклама", м. Кіровоград
до відповідача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
про скасування рішення
За участю секретаря судового засідання Котенко В.О.
представників сторін:
від позивача - Новак А.В., довіреність № 5 від 05.12.06;
від відповідача - Іванов С.М., довіреність № 5017/11 від 22.12.06
Комунальне підприємство "Міськреклама" звернулось до господарського суду з позовною заявою про скасування рішення Кіровоградської міської ради № 59 від 04.07.2006 р. "Про припинення юридичної особи - комунального підприємства "Міськреклама".
Обґрунтовуючи поданий до суду позов позивач посилається на те, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог діючого законодавства, а саме: Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" та "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", а також норми Господарського кодексу України. Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем не було дотримано положень Регламенту міської ради.
В поданих до суду 19.02.2007 р. письмових запереченнях відповідач позов заперечив, мотивуючи тим, що міська рада приймаючи оскаржуване рішення діяла відповідно до виключної компетенції, визначеної п. 3 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Крім того відповідач заперечив довід позивача, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом, а тому на нього не розповсюджується дія Закону України "Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив наступне.
Рішенням Кіровоградської міської ради від 16.03.2004 р. № 793 "Про створення комунального підприємства "Міськреклама" (далі - рішення № 793) було створено комунальне підприємство "Міськреклама" (далі - КП "Міськреклама").
Рішенням № 793 також затверджено Статут КП "Міськреклама" (далі - Статут), який 01.04.2004 р. зареєстровано Реєстраційною палатою Кіровоградської міської ради за № 08481-КП-1 (а.с.125-128).
Відповідно до пункту 1.2 Статуту засновником КП "Міськреклама" є Кіровоградська міська рада.
Метою діяльності КП "Міськреклама" в Статуті визначено наступне:
- здійснення виробничо-господарської діяльності, направленої на найбільш повне задоволення потреб фізичних та юридичних осіб в галузі реклами, дизайну, поліграфії;
- реалізація політики у сфері формування реклами в міському середовищі у відповідності його сучасним вимогам естетики та дизайну;
- внесення пропозицій щодо встановлення основ взаємовідносин між органами місцевої влади та суб'єктами господарської діяльності у галузі формування міського середовища та розміщення зовнішньої реклами;
- забезпечення виконання робіт, пов'язаних з регулюванням рекламної діяльності на території міста.
04.07.2006 р. Кіровоградська міська рада прийняла рішення № 59 "Про припинення юридичної особи - комунального підприємства "Міськрекрама" (далі - Рішення № 659)(а.с. 16).
В преамбулі Рішення № 59 визначено, що рішення прийнято на підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою удосконалення порядку розміщення зовнішньої реклами у місті Кіровограді та збільшення надходжень до міського бюджету.
Рішенням № 59 вирішено, зокрема:
- Припинити юридичну особу - комунальне підприємство "Міськреклама" у зв'язку з ліквідацією підприємства;
- Повноваження по укладенню договорів на тимчасове користування місцем розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності, покласти на управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем був порушений Регламент роботи Кіровоградської міської ради, зокрема не додержано вимоги ст.ст. 58, 59, 61 Регламенту, якими визначено обов'язковим попереднє погодження проекту рішення з профільними постійними комісіями міськради; що констатуюча частина проекту рішення міськради має містити інформацію стосовно стану справ по обговорюваному питанню, мотиви, що спонукали його розгляд, причини тих або інших результатів роботи, відповідні висновки; на зворотній стороні проекту рішення передбачається наявність віз голів відповідних профільних постійних комісій та посадових осіб із зазначенням дати візування. Однак в супереч вказаним положенням розробником проекту оскаржуваного рішення не було дотримано вимог ст. 61 Регламенту міськради, проект не погоджено з відповідною профільною комісією, а в констатуючій частині рішення не зазначена інформація щодо підстав та причин прийняття цього рішення.
Доводи позивача в цій частині господарський суд вважає слушними та такими, що заслуговують на увагу.
Так, п. 30 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначена виключна компетенція міської ради з питань про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установа та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади, які вирішуються на пленарних засіданнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань комісій ради.
Пунктом 14 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначається регламентом ради.
Регламент Кіровоградської міської ради (далі - Регламент), затверджено рішенням Кіровоградської міської ради від 16.05.2006 р. № 1 (а.с. 20, 21-33).
Преамбулою Регламенту визначено, що він має силу нормативного акта, що визначає порядок скликання і проведення сесій Кіровоградської міської ради, створення і діяльності її органів, депутатських формувань (фракцій, груп), визначає процедуру підготовки та прийняття рішень міської ради; положення цього Регламенту є обов'язковими для виконання міською радою, її органами (у тому числі виконавчими органами) та їх посадовими особами, депутатськими формуваннями, а також особами, які беруть участь у підготовці і роботі сесій міської ради та її органів.
Відповідно до змісту ст. 52 Регламенту, питання, що вносяться на розгляд міської ради, умовно розподіляються на основні, поточні та організаційні; до організаційних відносяться питання обрання, затвердження, призначення або узгодження органів міськради (у тому числі виконавчих органів міськради, міських комунальних підприємств).
Перелік поточних та організаційних питань, що вносяться на розгляд міськради на сесіях, формуються по мірі їх надходжень та попереднього розгляду у встановленому цим Регламентом порядку (ст. 53 Регламенту).
Підготовка поточних та організаційних питань, що вносяться на розгляд міської ради на сесіях, включає:
1) проведення аналізу або реабілітацію заходів відповідно до Регламенту міськради, про статус депутата міськради;
2) підготовку проекту рішення міськради та інших документів і матеріалів, що характеризують зміст питання (ст. 55 Регламенту).
Так, статтею 56 Регламенту передбачено, що всі проекти рішень міськради в обов'язковому порядку заздалегідь розглядаються виконавчим комітетом, профільними постійними комісіями міськради, а також можуть розглядатися депутатськими групами та фракціями в порядку, встановленому цим Регламентом.
Отже, зі змісту наведених вище положень Регламенту вбачається, що прийняттю рішення міською радою з організаційних питань, до яких належить зокрема питання щодо ліквідації комунальних підприємств, обов'язково передує попередній його розгляд, в порядку визначеному Регламентом.
Безпідставним є посилання відповідача на ст. 54 Регламенту міської ради, оскільки дане положення стосується лише основних питань, до яких не належить питання щодо припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією підприємства.
Твердження відповідача в тій частині, що порушення відповідачем Регламенту при прийнятті рішення не є підставою для визнання оскаржуваного рішення незаконним спростовується вищенаведеним.
Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не дотримано встановленого Регламентом порядку, що в свою чергу не відповідає вимогам ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та порушує норми Конституції України, а саме ст. 19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не враховано інші норми діючого законодавства.
Так, відповідно до п. 7.1 Статуту КП "Міськреклама" передбачено, що ліквідація та реорганізація підприємства здійснюється згідно з вимогами чинного законодавства за рішенням засновника.
Стаття 110 Цивільного кодексу України містить перелік підстав для ліквідації юридичної особи та визначає, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, за рішенням суду, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Підстава ліквідації КП "Міськреклама", що містить оскаржуване рішення не належить до жодної із визначених чинним законодавством підстав, вказана підстава також відсутня і в установчих документах (Статуті) позивача.
Зазначений вище факт дає підставу дійти висновку, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення не дотримано вимог Цивільного кодексу України, що є також підставою для визнання оскаржуваного рішення незаконним.
Крім того, позивач стверджує про те, що оскаржуваним рішенням відповідач фактично втрутився у його господарські відносини, чим порушив п. 4 ст. 23 Господарського кодексу України, відповідно до якої незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб'єктів господарювання забороняється.
Позивач вказує на те, що оскаржуваним рішенням порушено його право на здійснення ним господарської діяльності та досягнення передбаченої Статутом мети, у зв'язку з чим він і звернувся до господарського суду за захистом з даним позовом.
Відповідно до п. 7 ст. 23 Господарського кодексу України спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.
Відповідач заперечуючи адміністративний позов, у супереч вимог ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення.
Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
З урахуванням невідповідності оскаржуваного рішення Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Цивільному кодексу України, господарський суд має правові підстави вважати вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, а рішення таким, що є незаконним, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Твердження позивача, що оскаржуване рішення за своєю правовою природою належить до регуляторних актів є помилковим, оскільки оскаржуване рішення не містить визначених законом ознак регуляторного акта, а саме Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" .
Також безпідставним є посилання позивача як на обґрунтування незаконності оскаржуваного рішення на ст. ст. 17, 33, 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", враховуючи те, що вказана вище норми Закону не стосується тих положень, якими визначається правомірність прийнятого відповідачем рішення.
Керуючись ч.ч. 1-3 ст. 160, ч.ч.1,2 ст. 162, ст. 163, ст. 186, ч.ч. 1-4 ст. 254, п. 6 розділу УІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Скасувати рішення Кіровоградської міської ради № 59 від 04.07.2006 р. "Про припинення юридичної особи - комунального підприємства "Міськреклама".
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дні її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повний текст постанови буде виготовлено 26.02.2007 р.
Суддя
Л. С. Коротченко