01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"06" лютого 2007 р. Справа № 395/9-06
Господарський суд Київської області в складі судді Євграфової Є.П., розглянувши справу
За позовом
до Приватного підприємства «Юна», м. Київ
Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбет», м. Фастів
простягнення 150 000 грн.,
за участю представників
від позивача: Удовиченко А.В. -директор (наказ № 1 від 10.02.2004р.),
від відповідача: Юсин Г.Й., довір. № 26/12 від 26.12.2006р.,
обставини справи:
до господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 07.12.2006 року Приватного підприємства «Юна» (далі -Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбет» (далі - Відповідач) про стягнення 150 000 грн. збитків.
В ході розгляду справи, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній, посилаючись на п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, просить розірвати договір на капітальний ремонт спеціального рухомого складу № 11/54 від 28.03.2006 року, укладений між сторонами у справі, оскільки відповідачем в порушення умов зазначеного договору ремонт взагалі не розпочинався, внаслідок чого виконання зобов'язання відповідачем втратило інтерес для позивача, а тому позивач також просить стягнути з відповідача 150 000 грн. не повернутої попередньої оплати.
Відповідач, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечує, зокрема, зазначає, що заява позивача про втрату інтересу до виконання зобов'язання відповідачем по ремонту автомотрис, через порушення останнім умов договору не відповідає дійсності, оскільки позивач в порушення договірних зобов'язань не передав відповідачу ні автомотриси відповідно до графіка ремонту, ні дизелі ЯМЗ-238 та перерахував відповідачу лише 150 000 грн., а не 278 227,50 грн. - 50% вартості ремонту автомотрис, яка згідно п. 6.4. договору на капітальний ремонт спеціального рухомого складу № 11/54 від 28.03.2006 року та додатку №1 до нього складає 556 455 грн.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові та заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідач, в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Відповідно до умов договору на капітальний ремонт спеціального рухомого складу № 11/54 від 28.03.2006 року (далі -договір), укладеного між сторонами по справі, предметом якого є проведення капітального ремонту автомотрис: АГВ м №066, АГВ м №099, АДМ скм №041 з заміною дизеля ЯМЗ, переданих замовником підряднику, згідно «Правил ремонту» в обсягах згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (далі -додаток №1), позивач (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити роботу (загальна вартість згідно п. 6.4. договору та додатку №1 до нього складає 556 455 грн.) виконану відповідачем (підрядником) відповідно до умов зазначеного договору.
Пунктом 6.3.1. договору передбачено, що замовник проводить авансовий платіж в розмірі 50% вартості ремонту кожної автомотриси згідно базового кошторису на протязі 10 банківських днів після підписання акту здачі автомотрис. Останні розрахунки між сторонами згідно п. 6.3.3. договору здійснюються на протязі 10 банківських днів після підписання акту приймання її з ремонту та отримання відповідного рахунку по фактичному кошторису.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем, як замовником, на виконання договірних зобов'язань перераховано, згідно платіжних доручень № 1 від 20.04.2006 року на суму 50 000 грн., № 240 від 21.04.2006 року на суму 50 000 грн. та № 17 від 27.04.2006 року на суму 50 000 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи), грошові кошти в розмірі 150 000 грн.
Згідно п. 5.1.2. договору відповідач взяв на себе зобов'язання виконати ремонт автомотрис згідно «Графіка подачі в ремонт та випуску з ремонту» (додаток №2), який підписаний сторонами і є невід'ємною частиною договору. (далі - додаток №2). З додатку №2 вбачається, що дата видачі з ремонту автомотриси АДМ скм № 041 -2 квартал 2006 року.
Відповідно до п. 12.1. договору строк дії договору (тобто строк протягом якого сторони можуть виконати прийняті на себе зобов'язання) встановлено до 01.09.2006 року.
Проте, відповідач свої зобов'язання не виконав, ремонт автомотрис в обумовлені договором та додатком №2 строки не здійснив та взагалі не розпочинав їх виконання, у зв'язку з чим позивач надіслав на адресу відповідача листа № 20/1 від 01.11.2006 року з вимогою про повернення грошових коштів в сумі 150 000 грн. сплачених в рахунок попередньої оплати вартості робіт та одночасно повідомив відповідача, що у зв'язку з втратою інтересу до виконання відповідачем зобов'язання по ремонту автомотрис відмовляється від їх виконання.
На день розгляду справи ремонт автомотрис відповідачем не проведений.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Частиною 3 ст. 612 ЦК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
З огляду на наведене та враховуючи, що строк протягом якого сторони можуть виконати прийняті на себе зобов'язання сплинув, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про розірвання договору.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України, передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Вказана стаття серед способів захисту цивільних прав та інтересів передбачає, зокрема, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
З огляду на те, що підстава, на якій відповідач отримав від позивача 150 000 грн. сплачених, на виконання договірних зобов'язань, в рахунок попередньої оплати вартості робіт, відпала, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний повернути позивачу вказані кошти.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги, з урахуванням їх уточнень, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 16, 611, 612, 651, 1212 ЦК України, ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір на капітальний ремонт спеціального рухомого складу № 11/54 від 28.03.2006 року, укладений між Приватним підприємством «Юна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Барбет».
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Барбет» (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Толстого, 4, код 25294735) на користь Приватного підприємства «Юна» (03127, м. Київ, пр-т 40 річчя Жовтня, 100/2, код 30858007) 150 000 грн. боргу, 1 585 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Є.П. Євграфова