04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"21" липня 2015 р. Справа№ Б3/115-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Шипка В.В.
Зеленіна В.О.
за участю представників сторін:
від заявника:Заброда С.М., дов. № 57 від 01.01.2015,
від ДПІ у Києво-Святошинського районі ГУ ДФС у Київській області: не з'явився;
ліквідатор банкрута: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2015 у справі № Б3/115-12 (суддя Лопатін А.В.)
за заявою Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю «Газпрофі», с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району
про банкрутство
Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду Київської області з заявою про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Газпрофі».
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.09.2012 порушено провадження у справі про банкрутство та призначено її розгляд у підготовчому засіданні.
Ухвалою підготовчого засідання господарського суд Київської області від 23.10.2012 ДП «Придніпровська залізниця» визнано ініціюючим кредитором ТОВ «Газпрофі» з основними грошовими вимогами у розмірі 3751924,28 грн та вимогами по відшкодуванню судових витрат у розмірі 5365,00 грн, зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів у десятиденний строк з дня отримання ухвали за його рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ «Газпрофі», введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено у справі розпорядником майна - арбітражного керуючого Занька М.М., якого зобов'язано подати до господарського суду на затвердження реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2013 закінчено попереднє засідання суду, затверджено реєстр вимог кредиторів боржника у сумі 3 795 265,48 грн тощо.
Постановою господарського суду Київської області від 18.09.2013 визнано банкрутом ТОВ «Газпрофі» та відкрито його ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Занька Миколу Миколайовича, зобов'язано ліквідатора банкрута привести реєстр вимог кредиторів ТОВ «Газпрофі» у відповідність до вимог статті 45 Закону в новій редакції і з урахуванням його вимог вирішити питання щодо переобрання представницьких органів кредиторів (зборів кредиторів та комітету кредиторів), зобов'язано ліквідатора банкрута у 5-денний строк з моменту отримання постанови подати до офіційного друкованого органу України («Голос України» чи «Урядовий Кур'єр») оголошення про визнання боржника банкрутом, зобов'язано арбітражного керуючого Занька М.М. протягом встановленого Законом строку за результатами роботи подати до господарського суду звіт про проведену роботу, ліквідаційний баланс, який відповідає фактичному фінансовому та майновому стану банкрута, та пояснювальну записку до них.
18.09.2014 через канцелярію господарського суду Київської області ліквідатор ТОВ «Газпрофі» подав на затвердження до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Газпрофі».
Ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2015 (суддя Лопатін А.В.) затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ «Газпрофі» на суму 8 722 240,41грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.04.2015 у справі № Б3/115-12 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс товариства з обмеженою відповідальністю «Газпрофі» станом на 15.04.2015 року; ліквідовано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Газпрофі»; провадження у справі № Б3/115-12 припинено з наслідками, передбаченими чинним законодавством.
Додатковою ухвалою господарського суду Київської області від 02.06.2015 у справі № Б3/115-12 клопотання ліквідатора ТОВ "Газпрофі" - арбітражного керуючого Занька Миколи Миколайовича задоволено; затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 01.07.2013 по 17.09.2014 у розмірі 32 450,00 грн за рахунок ініціюючого кредитора - ДП "Придніпровська залізниця" та понесених витрат у розмірі 2 324,00 грн за рахунок боржника ТОВ "Газпрофі" (т. 5, а.с. 106-112).
При цьому, місцевий господарський суд керувався ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 86, 88 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2015 у справі № Б3/115-12, а витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на боржника.
Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала не містить даних про дії, що вчинялися арбітражним керуючим в період з 01.07.2013 по 17.09.2014, які заходи їм вчинялися щодо захисту майна боржника, аналізу фінансової, господарської, інвестиційної діяльності. На думку скаржника оплата послуг арбітражного керуючого за період з 01.07.2013 по 17.09.2014 повинна відбуватися за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника відповідно до ч. 10 і ч. 12 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 30.06.1999.
20.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшов від ліквідатора боржника арбітражного керуючого Занько М.М. відзив на апеляційну скаргу ДП «Придніпровська залізниця», в якому заперечує вимоги апеляційної скарги та просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу - залишити без змін, судове засідання 21.07.2015 провести без його участі.
21.07.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшла від представника ДП «Придніпровська залізниця» заява про уточнення вимог апеляційної скарги в якій стверджує про неправомірність покладення сплати послуг арбітражного керуючого за виконання ним обов'язків ліквідатора лише на ініціюючого кредитора, а тому просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 15.04.2015 у справі № Б3/115-12 частково, прийняти нове рішення, яким розподілити відшкодування витрати та оплату послуг ліквідатора Занько М.М. на всіх кредиторів боржника пропорційно до розміру затверджених кредиторських вимог, а саме між ДП «Придніпровська залізниця» та ДПІ у Києво-Святошинського районі ГУ ДФС у Київській області.
В судове засідання представник ініціюючого кредитора не з'явився, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення про час та місце розгляду справи та обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів, Київський апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ініціюючого кредитора та ліквідатора, який просив суд розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон).
Відповідно до п.п. 1, 1-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 22.12.2011 зі змінами та доповненнями та положення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 року № 01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI провадження у даній справі відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 22.12.2011 зі змінами та доповненнями.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до частини першої статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:
1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;
2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Київської області від 18.02.2015, серед іншого, призначено розгляд звіту ліквідатора банкрута про нарахування і виплату основної грошової винагороди на 15.04.2015.
15.04.2015 у судовому засіданні, судом першої інстанції було розглянуто та затверджено звіт ліквідатора банкрута про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 01.07.2013 по 17.09.2014 у розмірі 32450,00 грн. за рахунок ініціюючого кредитора - ДП «Придніпровська залізниця» та понесених витрат у розмірі 2324,00 грн. за рахунок боржника ТОВ «Газпрофі».
Отже, клопотання ліквідатора ТОВ "Газпрофі" - арбітражного керуючого Занька Миколи Миколайовича про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди та понесених останнім витрат було предметом розгляду в судовому засіданні 15.04.2015 за участю ліквідатора банкрута та уповноважених представників ДП "Придніпровська залізниця" і ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, що не заперечується сторонами, однак, результат розгляду вказаного клопотання не було відображено судом першої інстанції в резолютивній частині ухвали суду від 15.04.2015, а тому місцевим господарським судом на підставі статті 88 Господарського процесуального кодексу України правомірно прийнято рішення про винесення додаткової ухвали.
Також, з матеріалів справи вбачається, що до господарського суду першої інстанції 18.09.2014 ліквідатором ТОВ «Газпрофі» подано на затвердження до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Газпрофі», а також звіт про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.
Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 115 Закону передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Згідно ч. 4 ст. 115 вказаного Закону витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.
Відповідно до ч. 7 ст. 115 Закону, розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.
Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п'ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.
Матеріалами справи підтверджується виконання обов'язків розпорядника майна та ліквідатора в даній справі арбітражним керуючим Занько М.М.
Як вбачається зі звіту арбітражного керуючого Занька М.М про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого за період здійснення ним повноважень в період з 01.07.2013 по 17.09.2014 останнім понесено витрати на оголошення про банкрутство ТОВ «Газпрофі» в газеті «Голос України» у розмірі 395,00 грн, а 32450,00 грн є заборгованість з оплати послуг арбітражного керуючого протягом з липня 2013 по серпень 2014 років.
Як вбачається з наявних матеріалів справи в ході ліквідаційної процедури ліквідатором ніяких майнових активів банкрута, які б належали йому на праві приватної власності або повного господарського відання виявлено не було, господарську діяльність боржник не здійснював.
Однак, з аналізу норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів. Законом порядок розподілу зобов'язання щодо оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого не ставиться в залежність від авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, створення відповідного фонду (ч. 6 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), але арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду. Законодавець також і не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг ліквідатора в залежність від майнового стану кредиторів у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), а також від джерел фінансування того чи іншого кредитора.
З матеріалів справи вбачається, на засіданні комітету кредиторів ТОВ "Газпрофі" 18.02.2015, що комітетом кредиторів в складі всіх кредиторів боржника, тобто Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ГУ Міндоходів у Київській області, також схвалено більшістю голосів звіт ліквідатора ТОВ "Газпрофі" - арбітражного керуючого Занька М.М. про нарахування і виплату основної грошової винагороди за період з 01.07.2013 по 17.09.2014 у розмірі 32450,00 грн за рахунок ініціюючого кредитора - ДП "Придніпровська залізниця" та понесені арбітражним керуючим Заньком М.М. витрати у розмірі 2324,00 грн. за рахунок боржника ТОВ "Газпрофі", дане рішення комітету кредиторів оформлене протоколом № 8 від 12.11.2014 засідання комітету кредиторів у справі № Б3/115-12 про банкрутство ТОВ "Газпрофі".
Відповідно до протоколу № 8 від 12.11.2014 засідання комітету кредиторів у справі № Б3/115-12 про банкрутство ТОВ "Газпрофі" представником Державного підприємства «Придніпровська залізниця» не було запропоновано іншого порядку або джерела відшкодування грошової винагороди арбітражному керуючому Заньку М.М. за період виконання їм обов'язків розпорядника майна та ліквідатора з 01.07.2013 по 17.09.2014 у розмірі 32450,00 грн.
Перевіривши даний протокол засідання комітету кредиторів, апеляційний суд не вбачає підстав вважати проведені збори комітету кредиторів неправомірними, а рішення, прийняті на них нелегітимними.
Крім того, в період з 01.07.2013 по 18.09.2013 арбітражним керуючим Заньком М.М. у справі № Б3/115-12 про банкрутство ТОВ "Газпрофі" виконувалися повноваження розпорядника майна боржника, якому грошова винагорода відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 115 Закону здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) тобто в нашому випадку даний обов'язок законодавча покладено на Державного підприємства «Придніпровська залізниця».
З урахуванням викладеного, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо доцільності покладення витрат на виплату основної грошової винагороди за період з 01.07.2013 по 17.09.2014 у розмірі 32450,00 грн на ініціюючого кредитора у даній справі, а саме ДП «Придніпровська залізниця».
Апеляційний суд не приймає посилання скаржника на ч.ч. 10, 12 ст. 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 в редакції від 30.06.1999, оскільки за наслідками прийняття постанови про визнання боржника банкрутом у даній справі від 18.09.2013 суд розглядає дану справу з застосуванням положень даного закону в редакції від 22.12.2011.
У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд
Додаткову ухвалу господарського суду Київської області від 02.06.2015 у справі № Б3/115-12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства «Придніпровська залізниця» залишити без задоволення.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді В.В. Шипко
В.О. Зеленін