01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
04.08.2011 № 23/055-11
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Куксова В.В.
суддів: Моторного О.А.
ОСОБА_1
за участю представників:
від Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”: представник - ОСОБА_2 - за довіреністю,
від Комунального підприємства теплових мереж „Яготинтепломережа”: представник - ОСОБА_3 - за довіреністю, ОСОБА_4 - директор, діє на підставі контракту,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
на рішення Господарського суду Київської області від 20 червня 2011 р.
по справі №23/055-11 (суддя Заєць Д.Г.)
за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Комунального підприємства теплових мереж „Яготинтепломережа”, м. Яготин
про стягнення 1021477,22 грн.,
У квітні 2011 року Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” звернулась до Господарського суду Києвської області з позовом до Комунального підприємства теплових мереж „Яготинтепломережа" про стягнення заборгованості в розмірі 849804,37 грн., пені в розмірі 65577,70 грн., 3% річних в розмірі 39341,44 грн. та інфляційних в розмірі 66753,71 грн.
В обґрунтування позову позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання за №06/09-1470 БО-17 від 23 вересня 2009 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий газ, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 849804,37 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 65577,70 грн., 3% річних в розмірі 39341,44 грн. та інфляційні в розмірі 66753,71 грн.
02 червня 2011 року представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 849804,37 грн. основного боргу, 65577,70 грн. пені, 126910,16 грн. інфляційних та 42515,67 грн. З % річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 20 червня 2011 року у справі № 23/055-11 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» 849804 грн. 37 коп. заборгованості, 65577 грн. 70 коп. пені, 114715 грн. 52 коп. інфляційних, 42515 грн. 67 коп. 3% річних та судові витрати: 10726 грн. 13 коп. державного мита та 233 грн. 35 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині відмови в задоволенні інфляційних, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ДК «Газ України» в цій частині задовольнити в повному обсягу з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що в таблиці розрахунку інфляційних втрат ДК «Газ України» в листопаді 2009 року вказує суму 124 610,68 грн. Дана сума це поставлений природний газ по договору № 06/09-1470 БО-17 від 23.09.09 в жовтні 2009 року і його сплата мала бути здійснена до 11.11.09 р. Відповідно до умов договору оплата за поставлений природний газ має здійснюватися до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. В стовпчику «фактично сплачено» зазначено суму 0,00 грн., вказана сума це результат сумування всіх оплат, здійснених КПТМ «Яготинтепломережа» до 15.11.09 включно.
Далі, від суми заборгованості за вказаний місяць віднімається сума здійсненої відповідачем оплати 0,00 грн., отже сума заборгованості з якої буде вираховуватись індекс інфляції складає (124 610,68 грн. (вартість поставленого газу у жовтні 2009 року) 0,00 грн. (сума оплати) =124 610,68 грн. Вказана сума індексується на відповідний показник інфляції за даний місяць, в даному випадку у листопаді 2009 року - 101,1, отже сума інфляційних з 124 610,68 грн. складає 1 370,72 грн.
В подальшому, в листопаді 2009 року відбувається поставка природного газу загальною вартістю 577 497,78 грн., оскільки Відповідач вже має заборгованість за жовтень 2009 року у сумі 124 610,68 грн., то відповідно ці суми заборгованості додаються і при розрахунку інфляційних заносяться в грудень, оскільки розрахунки мали бути вчинені до 10.12.09 р.
Далі, від загальної суми заборгованості за вказані місяці віднімається сума здійсненої відповідачем проплати до 15.12.09 р. - 228 000,00 грн., отже сума заборгованості, з якої буде вираховуватись індекс інфляції, складає (124 610,68 грн. + 577 497,75 грн.) -228 000,00 грн. (сума проплати) = 474 108,46 грн. Вказана сума індексується на відповідний показник інфляції за даний місяць, в даному випадку у грудні 2009 року - 100,9, отже сума інфляційних з 474 108,46 грн. складає 4 266,98 грн.
Таким чином позивач вважає, що ДК «Газ України» було здійснено абсолютно обґрунтований та правомірний розрахунок інфляційних втрат за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року в сумі 126 910,16 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011 року прийнято апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ та порушено апеляційне провадження по справі №23/055-11.
Комунальним підприємством теплових мереж „Яготинтепломережа” до Київського апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач зазначає, що господарським судом Київської області неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Київського області від 20.06.2011 року в повному обсягу.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
Між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (за договором - постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж «Яготинтепломережа» (за договором - покупець) 23 вересня 2009 року укладено договір поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансується з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання за №06/09-1470 БО-17.
Відповідно до пункту 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.
Згідно пункту 1.3 договору газ, що постачається за даним договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом даного договору.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що постачальник передає покупцю в період з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року газ в обсязі до 660,0 тис. куб.м. в тому числі по місяцях: жовтень - 120 тис. куб.м., листопад - 250 тис. куб.м., грудень -290 тис. куб.м.
Згідно пункту 4.1 договору постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу покупця.
Відповідно до п. 4.4 договору обсяг газу, визначений згідно з п. 4.3 договору, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за цим договором в пунктах приймання-передачі. Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29 квітня 2006 року за №605 зі змінами внесеними постановою КМУ від 28 січня 2009 року за №36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.
У відповідності до пункту 5.1 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2020,25 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122,00 грн., крім того, ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2182,66 грн., крім того, ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 2 619,19 грн.
Згідно пункту 5.4 договору загальна сума цього договору складається із сум вартості місячних поставок газу.
У відповідності до пункту 6.1 договору оплата за газ згідно п. 5.1. проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів гагу до 20 та 30 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 7.10 договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Договір набирає чинності у відповідності до пункту 11.1 договору з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 1 жовтня 2009 року по 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
21 грудня 2009 року між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та Комунальним підприємством теплових мереж «Яготинтепломережа» підписано додаткову угоду за №2 до договору поставки природного газу за №06/09-1470 БО-17 від 23 вересня 2009 року.
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди сторони доповнили пункт 2.1 договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «постачальник передає покупцю в період з 1 січня 2010 року по ЗО квітня 2010 року газ в обсязі 1245 тис. куб.м. в тому числі по місяцях: січень - 465 тис. куб.м., лютий - 320 тис. куб.м., березень - 300 тис. куб.м., квітень - 160 тис. куб.м.»
Згідно пункту 2 додаткової угоди пункт 11.1 договору сторонами договору викладено в наступній редакції: «цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 1 жовтня 2009 року по 30 квітня 2010 року, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.».
На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв природний газ, що підтверджується підписаними уповноваженими сторонами позивача та відповідача актами передачі - приймання природного газу для вироблення теплової енергії для бюджетних установ та організацій та інших споживачів від 31 жовтня 2009 року (124610,68 грн.), від ЗО листопада 2009 року (577497,78 грн.), від 31 грудня 2009 року (953354,46 грн.), від 31 січня 2010 року (1212107,05 грн.), від 28 лютого 2010 року (923506,14 грн.), від 31 березня 2010 року (871319,92 грн.) та від 30 квітня 2010 року (206612,34 грн.) на загальну суму 4869604,37 грн.
З банківських виписок та платіжного доручення №132 від 9 березня 2010 року вбачається, що відповідач в період з 19 листопада 2009 року по 1 жовтня 2010 року сплатив позивачу вартість поставленого газу на загальну суму 4019800,00 грн. Крім того, з даних виписок вбачається, що оплата здійснювалась не вчасно та не в повному обсязі.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Об'єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Місцевим господарським судом правильно встановлено, що станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив отриманий від позивача газ. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому місцевий господарський судм правомірно задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача 849804,37 грн. заборгованості за отриманий газ.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. З зазначеного Закону.
Оскільки сторони в договорі передбачили такі його істотні умови, як строк та порядок нарахування пені, то місцевим господарським судом правильно встановлено, що розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 65577,70 грн. за період з 11 листопада 2010 року по 11 квітня 2011 року, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.
У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Заявлений позивачем до стягнення з відповідача розмір 3 % річних у сумі 42515,67 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
При розрахунку інфляційних втрат місцевий господарський суд виходив з того, що до простроченого платежу за газ, поставлений у жовтні 2009 року, який повинен бути оплачений у листопаді 2009 року, має застосовуватись індекс інфляції, визначений у січні 2010 року за грудень 2009 року і до моменту погашення боргу. Крім того, індекс інфляції може застосовуватися на суму боргу за газ, поставлений у жовтні 2009 року, потім у листопаді з урахуванням залишку у жовтні і так далі. Також вважав, що позивачем помилково застосовано індекс інфляції, що був визначений за місяць, в якому відповідач, згідно договору, мав оплатити отриманий газ, тобто неправильно визначено початок періоду нарахування інфляційних.
Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що поданий позивачем розрахунок інфляції за період з листопада 2009 року по травень 2011 року є невірним та необґрунтованим, частково задовольнив позовні вимоги в частині стягнення в сумі 114715,52 грн.
Однак з даним висновком місцевого господарського суду в повній мірі погодитись не можна з наступних підстав.
Індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язанях і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в Державі.
Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Відповідні індекси розраховуються, починаючи з серпня 1991 року щомісячно і публікуються, зокрема, у газеті "Урядовий кур'єр". Повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на Державний комітет статистики України ці показники згідно зі статтями 19, 21 і 22 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватись для визначення розміру завданих збитків. Зазначаємо, що порядок нарахування інфляції передбачений листом Верховного суду України від 03.04.97 №62-97 «Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».
Так, у разі необхідності господарські суди можуть витребувати від органів статистики дані про розмір індексу інфляції за той чи інший період.
Оскільки індекс інфляції є змінною величиною, позивач, який бажає стягнути заборгованість з урахуванням цього індексу, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.
Оцінюючи поданий позивачем розрахунок, господарський суд повинен виходити з розміру заборгованості, обрахованого за цінами і тарифами, що діють в умовах інфляції.
У листі Верховного суду України від 03.04.97 №62-97 чітко зазначено, що прострочивши суму грошового зобов'язання, наприклад, в січні 2009 року Відповідач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за даний місяць.
Однак, місцевим господарським судом зроблено прямо протилежні висновки щодо методики нарахування інфляційних.
При нарахуванні індексу інфляції треба мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно треба рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.
Так, наприклад, в таблиці розрахунку інфляційних втрат ДК «Газ України» в листопаді 2009 року вказує суму 124 610,68 грн. Дана сума, це поставлений природний газ по договору № 06/09-1470 БО-17 від 23.09.09 в жовтні 2009 року і його сплата мала бути здійснена до 11.11.09. Відповідно до умов договору оплата за поставлений природний газ має здійснюватися до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. В стовпчику «Фактично сплачено» зазначено суму 0,00 грн., вказана сума це результат сумування всіх оплат здійснених КПТМ «Яготинтепломережа» до 15.11.09 включно.
Далі, від суми заборгованості за вказаний місяць віднімається сума здійсненої відповідачем оплати - 0,00 грн., отже сума заборгованості з якої буде вираховуватись індекс інфляції складає (124 610,68 грн. (вартість поставленого газу у жовтні 2009 року) -0,00 грн. (сума оплати) =124 610,68 грн. Вказана сума індексується на відповідний показник інфляції за даний місяць, в даному випадку у листопаді 2009 року - 101,1, отже сума інфляційних з 124 610,68 грн. складає 1 370,72 грн.
В подальшому, в листопаді 2009 року відбувається поставка природного газу загальною вартістю 577 497,78 грн., оскільки Відповідач вже має заборгованість за жовтень 2009 року у сумі 124 610,68 грн., то відповідно ці суми заборгованості додаються і при розрахунку інфляційних заносяться в грудень, оскільки розрахунки мали бути вчинені до 10.12.09 р.
Далі, від загальної суми заборгованості за вказані місяці віднімається сума здійсненої відповідачем проплати до 15.12.09 р. - 228 000,00 грн., отже сума заборгованості, з якої буде вираховуватись індекс інфляції, складає (124 610,68 грн. + 577 497,75 грн.) -228 000,00 (сума проплати) = 474 108,46 грн. Вказана сума індексується на відповідний показник інфляції за даний місяць, в даному випадку у грудні 2009 року - 100,9, отже сума інфляційних з 474 108,46 грн. складає 4 266,98 грн.
Враховуючи вищевикладене, ДК «Газ України» було здійснено обґрунтований та правомірний розрахунок інфляційних втрат за період з листопада 2009 року по квітень 2011 року в сумі 126 910,16 грн., який належним чином перевірено Київським апеляційним господарським судом.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
З огляду на вищевикладені обставини судова колегія вважає, що апеляційна скарга Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду, яким частково задоволено позовні вимоги, зміни із задоволенням позову у повному обсягу.
Посилання відповідача у відзиві на неповне з'ясування місцевим господарським судом обставини, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, а також доводи про скасування рішення господарського суду Київського області від 20.06.2011 року в повному обсягу, судова колегія відхиляє, оскільки відповідачем належним чином рішення місцевого господарського суду не оскаржене, апеляційна скарга не подана.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 20 червня 2011 року у справі №23/055-11 змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. 1 Травня, 1, код 24223294) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) - 849804 (вісімсот сорок дев'ять тисяч вісімсот чотири) грн. 37 коп. заборгованості, 65577 (шістдесят п'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 70 коп. пені, 126910 (сто двадцять шість тисяч дев'ятсот десять) грн. 16 коп. інфляційних, 42515 (сорок дві тисячі п'ятсот п'ятнадцять) грн. 67 коп. 3% річних та судові витрати: 10849 (десять тисяч вісімсот сорок дев'ять) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.»
3. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж «Яготинтепломережа» (07700, Київська область, Яготинський район, м. Яготин, вул. 1 Травня, 1, код 24223294) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827) 61 (шістдесят одну) грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 23/055-11 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Куксов В.В.
Судді Моторний О.А.
ОСОБА_1